Особливості розподілу нектароносних та пилконосних рослин у лісових насадженнях Північно-Східного Лісостепу України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2021.252953

Ключові слова:

сировинні рослини для бджільництва, лісотвірні види

Анотація

Штучні та природні лісові насадження, крім важливих функцій для збереження довкілля, мають істотне значення, як об’єкти для отримання певних видів сировини з поширених в їхньому складі рослин. Проаналізовано участь нектароносних та пилконосних рослин у лісових угрупованнях з основного списку деревних і чагарникових видів, як джерела сировини для бджільництва. Для цього використано матеріали лісовпорядкування Північно-Східного Лісостепу (загальна площа лісових насаджень сягає 336110,3 га). Основними видами є Tilia cordata, Robinia pseudoacacia, які здатні забезпечити основний продуктивний медозбір, крім них у насадженнях наявна значна група інших видів (Quercus robur, Fraxinus excelsior, Betula pendula, Acer platanoides, Populus tremula та ін.), які можуть бути джерелами підтримуючого медозбору. Із 38 типів лісу, виділених на дослідженій території, переважає свіжа кленово-липова діброва (183442,0 га, 54,58%), дещо менші площі займають свіжі дубово-сосновий субір (47040,9 га, 14,00%) та липово-дубово-сосновий сугруд (33999,3 га, 10,12%), а також суха кленово-липова дiброва (28697,7 га, 8,54%), які разом становлять понад 85% лісовкритої площі території. Наведені типи лісу, одночасно, є найбільш багатими на сировинні рослини для бджільництва. Так, із видового складу лісотвірних порід, який нараховує 60 видів деревних та чагарникових рослин, основними породами є Quercus robur (190153,9 га, 56,58%) та Fraxinus excelsior (20318,5 га, 6,05%), які при цьому є сировинними рослинами. Крім того, необхідно відмітити, що в складі наведених лісових угруповань, які не враховують фіторізноманіття полезахисних лісових смуг цієї території, значну участь беруть й інші деревні, чагарникові та трав’янисті види рослин, які є цінним джерелом нектару та пилку. Таким чином, досліджені лісові насадження цієї території можуть розглядатися як перспективні угіддя для бджільництва, які мають сезонний підтримуючий та локальний головний сировинний медозбір для бджіл.

Біографія автора

Ігор Ярославович Тимочко, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат сільськогосподарських наук

Посилання

Pohrebniak, P.S. (1955). Osnovy lesnoy tipologii [Fundamentals of forest typology]. Kyiv: Izd-vo AN USSR [in Russian].

Nazarenko, V.V. (2013). Lisivnycho-ekolohichnyi makrokompleks ta produktyvnist typiv lisu Lisostepu Kharkivshchyny [Forestry and ecological macrocomplex and productivity of forest types of the Forest-Steppe of Kharkiv region]. Candidate’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

Nazarenko, V.V. & Pasternak, V.P. (2016). Zakonomirnosti formuvannia typiv lisu Lisostepu Kharkivshchyny [Regularities of forest types formation in the Forest-Steppe of Kharkiv Region]. Kharkiv: Vyd-vo KhNAU [in Ukrainian].

Rumiantsev, M.H. (2020). Strukturno-funktsionalnyi rozpodil dubovykh nasadzhen Livoberezhnoho Lisostepu [The structural and functional distribution of oak stands of Left-bank Forest-steppe zone]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 30 (1), 49–54. DOI: https://doi.org/10.36930/40300108 [in Ukrainian].

Tymochko, I.Ja. (2021). Ekoloho-typolohichna otsinka lisovoi roslynnosti Pivnichno-skhidnoho Lisostepu Ukrainy [Ecology typological assessment of forest vegetation of the North-eastern Forest steppe of Ukraine]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Sustainable management of natural resources, 3, 60–67. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2021.247136 [in Ukrainian].

Bodnarchuk, L.I. et al. (2011). Atlas medonosnykh roslyn Ukrainy [Atlas of honey plants of Ukraine]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].

Solomakha, V.А., Senchylo, O.О. & Postoenko, V.O. (2020). Osoblyvosti stvorennia reiestru nektarota pylkonosnykh roslyn yak skladovoho elementa kadastru medonosnykh resursiv Ukrainy [Aspects of creation of the nectariferous and pollen plants registry as a constituent element of the cadastre of meliferous resources of Ukraine]. Bdzhilnytstvo Ukrainy — Beekeeping of Ukraine, 1 (4), 62–67 [in Ukrainian].

Ostapenko, B.F. & Tkach, V.P. (2002). Lisova typolohiia [Forest typology]. Kharkiv: Vyd-vo Kharkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu im. V.V. Dokuchaieva [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-28

Номер

№ 4 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.