Вміст клейковини в зерні тритикале озимого (Triticosecale Wittmack el. Camus) для використання в хлібопекарській промисловості
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2021.252962Ключові слова:
протеїн, пружність, еластичність, клейковинний комплекс, газоутворювальна здатність, хлібопекарські властивостіАнотація
Висвітлено результати досліджень у відділі селекції і насінництва зернових культур у 2015–2018 рр. ННЦ «Інститут землеробства НААН», розташованого в Фастівському р-ні Київської обл. Виділено сорти тритикале озимого Волемир та Фанат з урожайністю насіння 8,0 т/га. У сортів Маєток Поліський та Любомир і сортозразка КС 9-17 кількість сирої клейковини в зерні виявлено на рівні стандарту і в абсолютному визначенні становило 14,0–14,4%. За пружністю клейковини з по- казниками від 87,5 до 90 одиниць приладу ВДК виділені сорти Аристократ, Волемир, Солодюк та зразок КС 9-17. Сорти Волемир і Мольфар з натурою зерна 726 та 731 г/л достовірно перевищили сорт-стандарт на 45 і 50 г/л. У сорту Маєток Поліський за розтяжністю виявлена клейковина 24,0–24,6 см, яка класифікувалась як довга, гарна. Вміст клейковини в зерні у сорту Мольфар сягав 19,7%; клейковина з хорошою пружністю (І група), світло-сірого кольору з середньою, гарною розтяжністю та еластичністю (І група), вмістом протеїну за групою віднесено до І класу. Показник седиментації за Зелені, який несе інформацію про хлібопекарську силу борошна в сортів Волемир, Мольфар та зразка КС 9-17 виявлений на рівні 22,0–24,4%. За масою 1000 зерен 53,0–55 г виділені сорти Волемир, Маєток Поліський і зразок КС 9-17. Пряму кореляційну залежність установлено між показниками Зелені та вмістом протеїну і клейковини (r=0,89-0,9). Функціональний зв’язок існує між вмістом у зерні протеїну та клейковини (r=1,0). У сортів Петрол, Котигорошко, Фанат клейковина хорошої якості (І група) з середньою, задовільною розтяжністю та еластичністю (ІІ група). У сортів Поліський 7, Солодюк, Маєток Поліський, Любомир та зразка КС 9-17 клей- ковина задовільно слабка (ІІ група) з середньою, гарною розтяжністю та еластичніс- тю (І група). За якістю протеїну сорти Поліський 7, Солодюк, Любомир та зразок КС 9-17 віднесені до ІІ класу. У сортів Волемир та Аристократ клейковина за пружністю задовільно слабка (ІІ група), середня, задовільна за розтяжністю й еластичністю (ІІ група). Виділений генетичний матеріал доцільно залучати до селекційного про- цесу для створення сортів тритикале озимого поліського екотипу з поєднанням господарсько-цінних ознак, підвищеними адаптивними властивостями, високою вро- жайністю зерна та доброю технологічною і хлібопекарською якістю.
Посилання
Kirilchuk, А. (2021). Stvorennya sortiv trytykale (Triticosecale Wittmack el. Camus) metodom vid dalenoyi hibrydyzats [Creating triticale varieties (Triticosecale Wittmack el. Camus) by remote hy bridization]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agro- ecological journal, 1, 158–165. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2021.227255 [in Ukrai nian].
Lykhochvor, V.V., Petrychenko, V.F., Ivashchuk, P.V. & Korniichuk, O.V. (2010). Roslynnytstvo. Tekh- nolohii vyroshchuvannia silskohospodarskykh kultur [Plant growing. Technologies for growing crops]. Lviv: Scientific and Production Enterprise «Ukrainian Technologies» [in Ukrainian].
Yerkinbaeva, R.K. (1980). Issledovanie khlebopekarnykh svoystv muki iz zerna tritikale [Investigation of the bakery properties of triticale grain flour]. Extended abstract of candidate’s thesis. Moskva [in Russian].
Tertychnaya, T.N. & Goncharov, S.V. (2000). Tekh nologicheskie aspekty ispolzovaniya muki iz zerna tritikale v khlebopechenii [Technological aspects of the use of flour from triticale grain in bakery]. Tritikale Rossii: sbornik materialov konferentsii [Triti- cale of Russia: collection of conference materials]. (pp. 113–118). Rostov-on-Don [in Russian]. 5. Kyrylchuk, A.M. (2014). Otsinka henofondu try tykale ozymoho dlia stvorennia sortiv poliskoho ekotypu [Evaluation of winter triticale gene pool for creation of Polissya ecotype varieties]. Selektsiia i nasinnytstvo – Breeding and seed production, 106, 24–33 [in Ukrainian].
Tritikale — novyy vid syrya dlya khlebopekarnoy pro- myshlennosti [Triticale is a new type of raw material for the bakery industry]. (1982). Moscow: TSNIITEI Food Industry [in Russian].
Metodyka derzhavnoho sortovyprobuvannia silskohospodarskykh kultur [Methods of state variety testing of crops]. (2000). Kyiv [in Ukrainian].
Dospekhov, B.A. (1985). Metodika polevogo opyta [Methodology of field experience]. Moskva: Kolos [in Russian].
Bulavka, N.V. (1989). Geneticheskie osnovy selektsii na morozo- i zimostoykost [Genetic foundations of breeding for frost and winter hardiness]. Biologi cheskie rezervy povysheniya urozhaynosti zernovykh kolosovykh kultur [Biological reserves of increasing the productivity of grain crops]. (рр. 43–51). Mironovka [in Russian].
Tkachik, S.O., Leshchuk, N.V. & Prisyazhnyuk O.I. (2016). Metodyka provedennia kvalifikatsiinoi ek- spertyzy sortiv roslyn na prydatnist do poshyrennia v Ukraini. Zahalna chastyna [Methods of qualifica- tion examination of plant varieties for suitability for distribution in Ukraine]. Vinnytsia [in Ukrainian].
Trytykale. Tekhnichni umovy [Triticale. Specifica tions]. (2007). DSTU 4762:2007 from 1st August 2007. Kyiv. URL: http://kolosok.info [in Ukrainian].
Tritikale. Tekhnicheskie usloviya [Triticale. Tech nical conditions]. (2017). GOST 34023-2016 from 1st January 2018. Moskva [in Russian].
Zerno. Metody opredeleniya kolichestva i kachestva kleykoviny v pshenitse [Corn. Methods for deter mining the quantity and quality of gluten in wheat]. (2009). GOST 13586.1-68 from 1st June 1968. Mosk va [in Russian].
Kyrylchuk, A.M. (2014). Stvorennia vykhidnoho materialu trytykale ozymoho poliskoho ekotypu na osnovi svitovoi kolektsii [Creation of the source material of the triticale of the winter Polissya eco type on the basis of the world collection]. Kormy i kormovyrobnytstvo — Feed and feed production, 78, 18–25 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
