Продуктивність алтеї лікарської (Althaea officinalis L.) за використання регуляторів росту та краплинного зрошення
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2022.255186Ключові слова:
Althaea officinalis L., ефективність, урожайність, суха сировина, трава, листки, корені, частка листківАнотація
У роботі подані результати дослідження зі встановлення впливу регуляторів росту рослин та краплинного зрошення на продуктивність алтеї лікарської першого року вегетації. Виявлено, що приріст урожаю сухої трави від застосування регуляторів росту становив від 0,15 т/га до 0,88 т/га без застосування краплинного зрошення. У варіантах із застосуванням зрошення приріст урожаю сировини становив від 0,29 т/га до 1,16 т/га. Встановлено, що врожайність сухих коренів без зрошення за застосування регуляторів росту збільшувалася на 0,05−0,42 т/га відносно варіанта без внесення регуляторів росту (контроль). В умовах зрошення застосування регуля- торів росту сприяло збільшенню врожайності сухих коренів алтеї лікарської на 0,12− 0,47 т/га відносно контролю. Найвищу продуктивність трави алтеї лікарської було отримано за застосування препаратів Емістин та Вимпел, де врожайність стано- вила 4,69 та 4,88 т/га без застосування краплинного зрошення, у варіантах на фоні зрошення врожайність сягала 7,31 і 7,44 т/га сухої сировини. Найвища врожайність сухих коренів алтеї лікарської без зрошення була у варіантах із внесенням препаратів Вимпел та Гумат калію, де показники врожайності становили 1,89 і 1,95 т/га. В умо- вах зрошення найвищу врожайність коренів 2,22–2,34 т/га було отримано у варіантах із внесенням препаратів Емістин, Гумат калію та Вимпел. За дослідження впливу краплинного зрошення на врожайність сухої сировини алтеї лікарської було виявлено позитивний вплив, у середньому по варіантах приріст урожаю від застосування зро- шення становив 2,5 т/га трави та 0,39 т/га коренів. Дослідження впливу регуляторів росту на структуру врожаю трави, зокрема частку листків, було виявлено, що у варіантах без застосування зрошення відсоток листків становив у межах 43,5–46,7%. Застосування Гумату натрію забезпечило отримання сировини з найбільшою часткою листків. Найменша частка листків була на контролі та за внесення регуляторів росту Гумату калію і Емістину. В умовах зрошення частка листків у сировині сягала від 42,9 до 47,1%. Найменший відсоток листків у сировині було зафіксовано у варіанті із внесенням регулятора росту Гумат калію, найбільший відсоток листків — у варіанті із внесенням препарату Вимпел.
Посилання
Sheludko, L.P. & Kutsenko, N.I. (2013). Likarski roslyny (selektsiia ta nasinnytstvo) [Medicinal plants (selection and seed production)]. Poltava [in Ukrainian].
Popova, N.V., Lytvynenko, V.Y. & Kutsanian, A.S. (2016). Lekarstvennye rastenyia myrovoi flory [Medicinal plants of the world flora]. Kharkov [in Russian].
Koleva, M., Ninov, St., Daskalov, V. & Ilieva, St. (1986). Izsledovaniya v’rhu polifenolniya s’stav na listata vot Althea officinalis — sort «Rusalka» [Studies on the polyphenolic composition of Althea officinalis leaves — variety "Rusalka"]. Farmatsiya (Bolgariya), 3, 15–17 [in Bulgarian].
Yakovleva, H.P. & Blynovo, K.F. (Eds.). (2002). Еntsyklopedycheskyi slovar lekarstvennykh rastenyi y produktov zhyvotnoho proyskhozhdenyia [Encyclopedic Dictionary of Medicinal Plants and Animal Products]. SPb [in Russian].
Hrodzynskyi, A.M. (Ed.). (1990). Likarski roslyny (Entsyklopedychnyi dovidnyk) [Medicinal plants (Encyclopedic reference book)]. Kyiv [in Ukrainian].
Ali Shah, S.M. et al. (2011). Pharmacological activity of Althaea officinalis L. Journal of Medicinal Plants Research, 5 (24), 5662–5666 [in English].
Pryvedeniuk, N.V., Hlushchenko, L.A. & Trubka, V.A. (2020). Vplyv sposobiv vyroshchuvannia rozsady ta ploshchi zhyvlennia na rist ta rozvytok melisy likarskoi (Melissa officinalis L.) v umovakh kraplynnoho zroshennia [Influence of methods for growing seedling and food area on the formation of vegetative mass of Melissa officinalis L. under the drop irrigation]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 91–97 [in Ukrainian].
Pryvedeniuk, N.V., Hlushchenko, L.A. & Trubka, V.A. (2021). Efektyvnist mineralnykh dobryv za vyroshchuvannia altei likarskoi (Althea officinalis L.) v umovakh zroshennia [Effectiveness of mineral fertilizers for growing Althea officinalis L. under irrigation conditions]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 134–140 [in Ukrainian].
Mikhalska, O.M., Beldiy, N.M. & Demyanyuk, O.S. (2013). Ahroekolohichna otsinka zastosuvannya rehulyatoriv rostu roslyn dlya vyroshchuvannya ovochevykh kul’tur [Agroecological assessment of the use of plant growth regulators for growing vegetable crops]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 71–75 [in Ukrainian].
Romashchenko, M.І., Shatkovskyi, А.P. & Vasyuta, V.V. (2020). Stan i perspekty’vy’ zastosuvannya mikrozroshennya v umovax zmin klimatu [Status and prospects of micro-irrigation application in the conditions of climate change]. Melioraciya i vodne gospodarstvо — Land reclamation and water management, 2, 31–38 [in Ukrainian].
Ostapenko, A.I. & Lahutenko, K.V. (1999). Osoblyvosti tekhnolohii vyroshchuvannia altei likarskoi pry zroshenni [Features of the technology of growing marshmallow under irrigation]. Tavriys’kyy naukovyy visnyk — Taurian Scientific Bulletin, 11 (1), 47–49 [in Ukrainian].
Meyghan, N. & Moradi, P. (2018). The effect of nitrogen and phosphorous fertilizers on morphophysiological properties of Althaea officinalis. Iranian Journal of Plant Physiology, 8 (4), 2563–2571 [in English].
Khorramdel, S. et al. (2018). Evaluation of the Integrated Effect of Organic, Chemical and Biological Fertilizers on Yield of Marshmallow (Althea officinalis L.) as a Medicinal Plant. Journal of Agroecology, 10, 3 (37), 603–620 [in English].
Andruszczak, S. & Wisniewski, J. (2007). Growth and development of marshmallow (Althaea officinalis L.) depending on the method of plantation establishment. Herba Polonica, 53, 3, 63–69 [in English].
Brikin, A.I. (1981). Proviedieniie polievykh opytov s liekarstviennymi kulturami [Conducting field experiments with medicinal crops]. Moscow: TSBNTIMP [in Russian].
Romashchenko, M.I. (Ed.). (2014). Metodychni rekomendatsii z provedennia pol’ovykh doslidzhen za kraplynnoho zroshennia [Methodical recommendations for field studies on drip irrigation]. Kyiv: DIA [in Ukrainian].
Dospekhov, B.A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoj obrabotki rezul’tatov issledavanij) [The methodology of field experience (with the basics of statistical processing of research results)]. Moskow: Agropromizdat [in Russian].
Porada, O.A. (2007). Metodyka formuvannia i vedennia kolektsii likarskykh roslyn [Methods of forming and maintaining collections of medicinal plants]. Poltava: PSAA [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.