Екологічні ризики, пов’язані із сільськогосподарською діяльністю людини

Анотація

Одним із вагомих чинників впливу на довкілля є агропромислове виробництво, переважно сільське господарство, для якого найбільш характерним є фізико-агрохімічна деградація ґрунтового покриву України, що виражається втратою гумусу та основних поживних речовин. Найбільш загрозливим деградаційним процесом є втрата гумусу, вміст якого впродовж останніх 20 років у середньому знизився на 0,22% в абсолютних величинах, і баланс якого є від’ємний. З кожним роком погіршується фосфорно-калійний режим ґрунтів. За відсутності майже цілковитого вапнування ґрунтів щороку збільшуються площі кислих, які наразі становлять 9,5 млн га. Крім того, у статті основна увага приділена ризикам, які виникають унаслідок сільськогосподарської діяльності людини — застосування засобів хімізації для удобрення сільськогосподарських культур, захист останніх від бур’янів, шкідників і хвороб та які містять у своєму складі токсичні речовини, що чинять негативний вплив на агроекосистему, а в кінцевому рахунку трофічними ланцюгами потрапляють до організму людини і викликають різні захворювання. Один із істотних екологічних ризиків на території областей України, які піддалися забрудненню радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС, є забруднення ґрунтів та дарів лісу радіонуклідами. Великі тваринницькі комплекси є об’єктами підвищеної екологічної небезпеки. У результаті порушення технології утримання тварин та зберігання відходів (гною, посліду, рідких виділень) азот, фосфор та інші поживні речовини потрапляють у поверхневі води, забруднюють їх і завдають шкоди водноболотним угіддям та прибережним екосистемам. Окрім промислового сільськогосподарського виробництва, сільське населення теж вирощує на своїх присадибних ділянках переважно фрукти та овочі для власних потреб. На селітебних територіях присутні чимало чинників, які формують екологічні ризики. Також встановлено джерела забруднення питної води на території особистих господарств населення, які розміщуються в безпосередній близькості до джерела водопостачання, що не відповідає мінімальним санітарно-захисним розривам для господарських забудов.