Шляхи зменшення впливу об’єктів тваринництва на навколишнє природне середовище
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2022.257118Ключові слова:
навколишнє середовище, чинники впливу, тваринництво, забруднюючі речовини, негативний впливАнотація
Наведено результати дослідження впливу об’єктів галузі тваринництва на стан навколишнього середовища. Для забезпечення екологічної безпеки здійснюється регулювання викидів забруднюючих речовин шляхом впровадження політики захисту довкілля. Тому виникає необхідність у розробці науково обґрунтованих підходів з удосконалення методів нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від об’єктів тваринництва невеликої потужності, що і зумовлює актуальність цієї роботи. Здійснено аналіз існуючих досліджень з урахуванням Європейської системи інвентаризації ЕМЕП («CORINAIR»). Визначено низку заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від об’єктів тваринництва. Встановлено, що впродовж останніх 16 років спостерігається тенденція до скорочення поголів’я сільськогосподарських тварин, зокрема великої рогатої худоби на 41,4% і свиней на 21,4%. Виняток становить поголів’я птиці свійської, яке збільшилося за цей період на 28,5%. У той самий час, внаслідок господарської діяльності об’єктів тваринництва в атмосферне повітря потрапляють такі забруднюючі речовини, як: аміак, сірководень, метан, спирти (метанол, етанол тощо), феноли, складні ефіри, карбонільні сполуки (альдегіди й кетони), карбонові кислоти, сульфіди і дисульфіди, меркаптани, аміни, діоксид вуглецю. Встановлено ефективність ентомологічного методу утилізації органічних відходів тваринництва, який дає змогу одночасно одержувати білок тваринного походження й органічні добрива з поліпшеними фізико-механічними властивостями. Свинячий гній після переробки личинками мух стає цінним органічним добривом, яке має нематодоцидну дію. Особливо воно цінне для закритого ґрунту. Внесення біоперегною в ґрунт з розрахунку 400 г/м2 зменшує чисельність галової нематоди і затримує строки її появи. Також одним із напрямів скорочення негативного впливу на довкілля полягає в утилізації відходів у сільському господарстві шляхом отримання біогазу. Це дає мож- ливість отримати пальну суміш газів із теплотою згорання близько 20–25 МДж/м3 і вмістом метану в межах 60–75%, а також знизити навантаження забруднюючих газів на довкілля.
Посилання
Pro Osnovni zasady (stratehiiu) derzhavnoi ekolohichnoi polityky Ukrainy na period do 2030 roku [On the Basic Principles (Strategy) of the State Environmental Policy of Ukraine for the period up to 2030]. (2019). Vidomosti Verkhovnoi Rady — Information from the Verkhovna Rada of Ukraine, 16, art. 70 [in Ukrainian].
Hadzalo, Ya.M. et al. & Bashchenka M.I. (Ed.) (2017). Tvarynnytstvo Ukrainy: stan, problemy, shliakhy rozvytku (1991–2017–2030 rr.) [Livestock of Ukraine: state, problems, ways of development (1991–2017–2030)]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
Bashchenko, M.I. et al. (2017). Tekhnolohiia orhanichnoho vyrobnytstva svynyny: monohrafiia [Technoogy of organic pork production: monohrafy]. Poltava: TOV «Firma «Tekhservis» [in Ukrainian].
Pysarenko, V.N., Pysarenko, P.V. & Pysarenko, V.V. (2008). Ahroekolohyia. [Agroecology]. Poltava [in Russian].
Furdychko, O.I., Drebot, O.I., Kuchma, T.L. & Ilienko, T.V. (2019). Otsiniuvannia ekosystemnykh posluh lisiv za danymy dystantsiinoho zonduvannia zemli [Evaluation of forest ecosystem services based on remote sensing data]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 6–16. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2019.189436 [in Ukrainian].
Hörndahl, Torsten. Energy use in outbuildings. Alnarp Technical Report: (LTJ, LTV) Rural buildings and livestock, Sverigeslantbruksu Universalitet. Landskapträdgårdjordbruk: rapportserie. 8. 43 [in English].
Zhukorskyi, O., Moklyachuk, L. & Nykyforuk, O. (2014). Emissions of air pollutants from area livestock industry in Ukraine. Agricultural science and practice, 2, 39–44 [in English].
Typova metodyka vyznachennia pytomykh vykydiv vid osnovnykh vyrobnytstv po haluziakh promyslovosti. Osnovni polozhennia [The typical method for determining the specific emissions from major industries by industry. Basic provisions]. (2000). URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0002556-00 [in Ukrainian].
Cherkasy experimental stantion of bioresources NAAS (2021). Metodyka multyparametrychnoi otsinky mikroklimatu tvarynnytskykh prymishchen metodom bezperervnoi avtomatychnoi reiestratsii [Methods of multiparametric assessment of the microclimate of livestock facilities by the method of continuous automatic registration]. Cherkassy [in Ukrainian].
Dovbenko, M.V. (2009). Kiotskyi protokol yak perspektyvne dzherelo dodatkovykh investytsii [Kyoto Protocol as a promising source of additional investment]. Visnyk NAN Ukrainy — Bulletin of the NAS of Ukraine, 3, 26–34 [in Ukrainian].
Lisnychyi, V.M. & Tsaplin, Yu.O. (2008). Suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku otrymannia biohazu v Ukraini [Current state and prospects of biogas production in Ukraine]. Enerhiya iz biomasy: materialy IV mizhnarodnoyi konferentsiyi [Energy from biomass: materials of the IV international conference]. (рр. 299–300). Kyiv: ITTF NANU [in Ukrainian].
Martsynkevych, V. (2015). Povodzhennia z vidkhodamy tvarynnytstva: perevahy tekhnolohii anaerobnoho zbrodzhuvannia [Livestock waste management: advantages of anaerobic fermentation technology]. URL: https://biz.censor.net/resonance/3228545/komu_prinadlejat_krupneyishie_biogazovye_kompanii_v_ukraine
IEA. Statistics. Total. 2012. URL: http://www.iea.org/topics/ renewables/.
IEA. Statistics. Ukraine. URL: http://www.iea.org/statistics/ statisticssearch/report/?country=UKRAINE&product=balances&year=2012.
Morev, Yu.B. (1990). Iskusstvennoe razvedenye dozhdevikh chervei [Artificial breeding of earthworms]. Frunze: Ilym [in Russian].
Cherkasy experimental stantion of bioresources NAAS (2019). Efektyvnist vykorystannia pryrodnykh mineralnykh sorbentiv v hodivli amerykanskoi norky [The effectiveness of natural mineral sorbents in the feeding of American mink]. Cherkasy [in Ukrainian].
Honchar, O.F. (2009). Vyznachennia mekhanizmu vplyvu mineralnoi dobavky saponit na produktyvnist ta reproduktyvnu funktsiiu norok [Determination of the mechanism of influence of the mineral supplement saponite on the productivity and reproductive function of mink]. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu tvarynnytstva UAAN — Scientific and technical bulletin of the Institute of Animal Husbandry UAAS, 100, 205–210 [in Ukrainian].
Honchar, O.F. & Havrysh, O.M. (2009). Vplyv pryrodnoho kremnezemu saponit u ratsioni samok nutrii na perebih vahitnosti [Influence of natural silica saponite in the diet of female nutria on pregnancy]. Rozvedennia i henetyka tvaryn — Breeding and genetics of animals, 43, 95–102 [in Ukrainian].
Michel, Marcon. (2009). Energy consumption in livestock housing (pigs). European Forum Livestock housing for the future (рр. 1–6). LILLE (France). [in English].
Nebylytsia, M.S. (2020). Ekolohichno bezpechnyi sposib pidvyshchennia enerhoefektyvnosti prymishchennia dlia utrymannia pidsysnykh svynomatok [Environmentally friendly way to increase the energy efficiency of the premises for suckling sows]. Visnyk Poltavs’koyi derzhavnoyi ahrarnoyi akademiyi — Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 3(98), 174–183. DOI: https://doi.org/10.131210/visnyk2020.03.19 [in Ukrainian].
Moklyanchuk, L.I. & Furdychko O.I. (Ed.) (2016). Metodychni rekomendatsii zi skorochennia vykydiv amiaku z silskohospodarskykh dzherel [Guidelines for reducing ammonia emissions from agricultural sources]. Kyiv [in Ukrainian].
Honchar, O.F., Konovalenko, T.F. & Havrysh, O.M. (2008). Zberezhennia ta vidtvorennia ahrobioriznomanittia v umovakh suchasnoho silskohospodarskoho vyrobnytstva [Conservation and reproduction of agrobiodiversity in the conditions of modern agricultural production]. Istoriia osvity, nauky i tekhniky v Ukraini: мaterialy IV konferentsii molodykh uchenykh ta spetsialistiv [History of education, science and technology in Ukraine: materials of the IV conference of young scientists and specialists]. (рр. 95–97). Kyiv-Kharkiv [in Ukrainian].
Bashchenko, M.I., Honchar, O.F., Lavrov, V.V. & Derii, S.I. (2009). Ekolohichna merezha Tsentralnoho Prydniprovia: monohrafiia [Ecological network of the Central Dnieper: monograph]. Kyiv: Tsentr ekolohichnoi osvity ta informatsii [in Ukrainian].
Boiko, O., Honchar, O., Havrysh, O. & Osokina, T. (2021). Protected area in Ukraine. Monograph [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
