Особливості використання лісових насаджень Cереднього Придніпров’я з участю Robinia pseudoacacia як сировинних угідь для бджільництва
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2022.263317Анотація
Наведено передумови створення штучних лісових насаджень робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.) в Канівському Придніпров’ї, які за проведення лісомеліоративних заходів у боротьбі з ерозійними процесами насаджувалися за яружно-балковими системами та дніпровськими кручами. На початку XX ст. її почали широко використовувати при залісненні ділянок із сильно змитими ґрунтами, зокрема на крутих схилах ярів, по їх днищах та схилах зсувових терас. Штучно створені насадження Robinia pseudoacacia, крім ґрунтозахисної та водозатримувальної ролі, мали значний перелік корисних властивостей: джерело деревини, лікарська рослина, сировинна база для бджільництва. Відображено еколого-ценотичні особливості штучно сформованих насаджень та спонтанно утворених фітоценозів Robinia pseudoacacia. Сформовано перелік супутніх деревних, чагарникових та трав’янистих видів рослин медоносів і пилконосів екосистем Канівського природного заповідника, що зростають у штучних насадженнях Robinia pseudoacacia, які можуть мати також певне сировинне значення для бджільництва. Наведено дані фенологічних спостережень за початком її цвітіння на території Канівського природного заповідника впродовж останніх 50 років, де залежно від температурних умов в різні роки вона розпочинала цвісти в часовому діапазоні у 30 діб. Проаналізовано залежність медопродуктивності пасіки із постійним числом бджолосімей від окремих характеристик погодних умов упродовж останніх 10 років. Продуктивність медозбору із Robinia pseudoacacia не характеризується стабільністю у зв’язку
із відмінностями погодних умов різних років. Відмічається незначна пряма позитивна залежність між кількістю отриманого меду та сумою середньодобових температур за другу та третю декади травня. Помірні кліматичні умови та різноманітність флори забезпечують високу якість продуктів бджільництва.
Посилання
Syvyk, D. & Babych, O. (2014). Eroziini protsesy na Kanivshchyni [Erosion processes in the Kaniv region]. Geopolitika i jekogeodinamika regionov — Geopolitics and ecogeodynamics of regions, 10 (1), 855–859 [in Ukrainian].
Shevchyk, V. & Bakalyna, L. (2002). Osoblyvosti vidnovlennia shyrokolystianykh derev u nasadzhenniakh robinii u Kanivskomu pryrodnomu zapovidnyku [Features of restoration of deciduous trees in robinia plantations in Kaniv Nature Reserve]. Zapovidna sprava v Ukraini — Protected area in Ukraine, 8 (2), 29–36 [in Ukrainian].
Borodina, N., Nekrasov, V. & Nekrasova, N. (1966). Derevja i kustarniki SSSR [Trees and shrubs of the USSR]. Moskva: Mysl [in Russian].
Polishchuk, V. & Bilous, V. (1972). Medonosni dereva i kushchi [Honey trees and shrubs]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].
Solomakha, I. & Chornobrov, O. (2021). Ekolohotypolohichna otsinka lisovoi roslynnosti Serednoho Prydniprovia (Lisostep Ukrainy) [Ecological and typological assessment of forest vegetation of the Middle Dnieper (Forest-steppe of Ukraine)]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 7–18. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2021.234448 [in Ukrainian].
Solomakha, I., Tymochko, I., Postoienko, V., Solomakha, V. (2022). Nektaronosni ta pylkonosni roslyny u lisovykh nasadzhenniakh Serednoho Lisostepovoho Prydniprovia [Nectaronous and pollonous plants in forest plantations of the Middle Forest-Steppe of Prydniprovia]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 38–45. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2022.257124 [in Ukrainian].
Bodnarchuk, L. et al. (2011). Atlas medonosnykh roslyn Ukrainy [Atlas of honey plants of Ukraine]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].
Solomakha, V., Senchylo, O. & Postoienko, V. (2020). Osoblyvosti stvorennia reiestru nektaro- ta pylkonosnykh roslyn yak skladovoho elementa kadastru medonosnykh resursiv Ukrainy [Aspects of creation of the nectariferous and pollen plants registry as a constituent element of the cadastre of meliferous resources of Ukraine]. Bdzhilnytstvo Ukrainy — Beekeeping of Ukraine, 1 (4), 62–67 [in Ukrainian].
Tymochko, I. (2021). Osoblyvosti rozpodilu nektaronosnykh ta pylkonosnykh roslyn u lisovykh nasadzhenniakh Pivnichno-Skhidnoho Lisostepu Ukrainy [Peculiarities of distribution of nectaronous and pollonous plants in forest plantations of the North-Eastern Forest-Steppe of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 31–36. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2021.252953 [in Ukrainian].
Mosyakin, S. & Fedoronchuk, M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv [in English].
Kuzemko, A., Sadogurskaya, S. & Vasylyuk, O. (2017). Tlumachnyj posibnyk oselyshh Rezoljucii No. 4 Bernskoi konvencii, shho znahodjatsja pid zagrozoju i potrebujut specialnyh zahodiv ohorony [Explanatory text of the Berne Convention Resolution No. 4 settlements, which are threatened and require special protection measures]. Kyiv [in Ukrainian].
Kuzemko, A., Didukh, Ya., Onishchenko, V. & Schaeffer, J. (Eds.). (2018). Nacionalnyj katalog biotopiv Ukrainy [National biotope catalog of Ukraine]. Kyiv: FOP Klimenko Yu. [in Ukrainian].
Lakin, G. (1990). Biometrija [Biometrics]. Moskva: Vysshaja shkola [in Russian]
Tolstoukhov, A. (Ed.) (2007). Ekolohichna entsyklopediia: u 3 t. [Environmental Encyclopedia: in 3 vol.]. Kyiv: TOV «Tsentr ekolohichnoi osvity ta informatsii». Vol. 1: A-E [in Ukrainian].
Rudenko, L. (Ed.) (2008). Nacionalnyj atlas Ukrainy [National atlas of Ukraine]. Kyiv: DNVP «Kartografija» [in Ukrainian].
Shevchyk, V., Solomakha, V. & Voitiuk, Yu. (1996). Syntaksonomiia roslynnosti ta spysok flory Kanivskoho pryrodnoho zapovidnyka [The syntaxonomy of vegetation and list of the flora of Kaniv Natural Reserve]. Ukrainskyi fitotsenolohichnyi zbirnyk — Ukrainian phytosociological collection, Series B, 1 (4), 1–120 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
