Господарсько-біологічна класифікація субтропічних плодових культур колекції Хорольського ботанічного саду

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2022.263319

Ключові слова:

колекція, південні плодові види, плід, зерняткові, кісточкові, ягідні, горіхові

Анотація

Проведено аналіз наукових джерел щодо визначення господарсько-біологічних особли- востей плодових культур. Виявлено, що серед вчених немає одностайності щодо по- ділу плодових рослин за певними ознаками на групи. Науковці налічують від двох до восьми груп. Однією з таких груп є виробниче групування, в основу якого покладено особливості типу плоду. За такою класифікацією плодові культури поділяють на зерняткові, кісточкові, горіхоплідні, ягідні, окремо виділяють субтропічні і тропічні рослини. В групі субтропічних культур виокремлюють підгрупу цитрусових рослин. Однак серед субтропічних культур є зерняткові, кісточкові, ягідні і горіхові рослини. Тому, постає необхідність удосконалення класифікації, враховуючи при цьому біологічну та господарську складову. Побудову господарсько-біологічної класифікації субтропічних видів проводили на основі колекції субтропічних плодових рослин Хорольського ботанічного саду. Колекція складається з деревних, кущових та багаторічних трав’янистих рослин 25 видів, що належать до 22 родів 15 родин. Посилаючись на визначення зерняткових, кісточкових, ягідних та горіхових рослин, запропоноване таке. До групи ягідних відносимо рослини з типами плоду: ягода, кістянка, маслинкоплідник, сім’янки у суплідді, гранатина, померанець. З колекції Хорольського ботанічного саду до групи ягідних віднесено 12 видів, а саме: азиміна трилопатева (Asimina triloba (L.) Dunal) тип плоду ягода; лавр благородний (Laurus nobilis L.) — кістянка; маслинка багатоквіткова (Elaeagnus multiflora Thunb.) — маслинкоплідник; маслинка парасолькова (Elaeagnus umbellata Thunb.) — маслинко- плідник; маклюра тризагострена (Maclura tricuspidata (Carrière) Bureau) — сім’янки у суплідді; смоківниця карійська (Ficus carica L.) — сім’янки у суплідді; страстоцвіт м’ясо-червоний (Passiflora incarnata L.) — ягода; гранатник зернястий (Punica granatum L.) — гранатина; фейхоа Зелловова (Feijoa sellowiana O.Berg) — ягода; актинідія китайська (Actinidia chinensis Planch.) — ягода; хурма вірджинська (Diospyros virginiana L.) — ягода; цитрина трилисткова (Citrus trifoliata L.) — померанець. До зерняткових відносимо 6 видів: айву довгасту (Cydonia oblonga Mill.); японську айву каліфорнійську (Chaenomeles×californica Clarke ex Weber); домашню горобину справжню (Cormus domestica L.); мушмулу німецьку (Mespilus germanica L.); глід азароль (Crataegus azarolus L.); глід матовий (Crataegus opaca Hooker & Arn.). До кісточкових відносимо 4 види, з них із типом плоду кістянка 2 види: слива солодка (Prunus dulcis (Mill.) D.A. Webb) і слива вірменська (Prunus armeniaca L.), і з типом плоду піренарій 2 види: зизиф ююба (Ziziphus jujuba Mill.) та маслина європейська (Olea europaea L.). До групи горіхові віднесено 3 види рослин, з яких у родзинкового дерева солодкого (Hovenia dulcis Thunb.) та камелії китайської (Camellia sinensis (L.) Kuntze) тип плоду — коробочка, а у фісташки справжньої (Pistacia vera L.) — кістянка. До плодових рослин відносимо культурні й дикорослі полікарпічні рослини, плоди яких споживають свіжими або в переробленому вигляді, а також рослини, що використовуються як підщепи.

Біографії авторів

В.В. Красовський, Хорольский ботанічний сад

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Р.М. Федько, Дослідна станція лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН

кандидат біологічних наук

Л.М. Тимошенко, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат сільськогосподарських наук

Посилання

Mezhenskyi, V.M. & Mezhenska, L.O. (2015). Formuvannia kolektsii ta udoskonalennia metodiv doboru netradytsiinykh plodovykh i dekoratyvnykh kultur [Formation of a collection and improvement of methods of selection of non-traditional fruit and decorative cultures]. Kyiv: Komprynt [in Ukrainian].

Kozlova, O.P & Domaratskyi, Ye.O. (2021). Praktykum z plodivnytstva [Workshop on fruit growing]. Kherson: Oldi-Plius [in Ukrainian].

Mezhenskyi, V.M., Mezhenska, L.O. & Yakubenko, B.Ie. (2014). Netradytsiini yahidni kultury: rekomendatsii z selektsii ta rozmnozhennia [Unconventional berry crops: recommendations for selection and propagation]. Kyiv: Komprynt [in Ukrainian].

Artyushchenko, Z.T. & Fedorov, A.A. (1990). Atlas po opisatel’noy morfologii vysshikh rasteniy: Semya [Atlas on descriptive morphology of higher plants: Seed]. L.: Nauka [in Russian].

Artyushchenko, Z.T. & Fedorov, A.A. (1962). Atlas po opisatel’noy morfologii vysshikh rasteniy: plod [Atlas on descriptive morphology of higher plants: fruit]. Moskva: Nauka [in Russian].

Kazas, A.N., Litvinova, T.V., Myazina, L.F. et al. (2012). Subtropicheskiye plodovyye i orekhoplodnyye kul’turу [Subtropical fruit and nut crops]. Simferopol’: IT Arial [in Russian].

Chernykh, V.P. (Ed.). (2010). Farmatsevtychna entsyklopediia [Pharmaceutical encyclopedia]. Kyiv: MORION [in Ukrainian].

Klimenko, S.V. (1993). Ayva obyknovennaya [Quince ordinary]. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].

Mezhenskiy, V.N. (2004). Khenomeles [Chaenomeles]. Moskva: OOO «Izdatel’stvo AST»; Donetsk: Stalker [in Russian].

Sarkitov, N.D. (2003). Plodovyye i yagodnyye rasteniya [Fruit and berry plants]. Moskva: TERRA — Knizhnyy klub [in Russian].

Botez, M., Burloy, N. & Isakovа, M. (Ed.) (1980). Kul’tura abrikosa [Apricot culture]. Moskva: Kolos [in Russian].

Krasovskyi, V.V. & Cherniak, T.V. (2020). Hoveniia solodka (Hovenia dulcis Thunb.) yak potentsiinyi introdutsent lisostepovoi zony Ukrainy [Hovenia dulcis Thunb. аs a potential introducer of the foreststeppe zone of Ukraine]. Yevrointehratsiia ekolohichnoi polityky Ukrainy [Integration of Ukraine’s Environmental Policy]. (pp. 139–142). Odesa [in Ukrainian].

Cheban, S.D., Dolid, A.V., Silenko, V.O. & Cherednychenko, L.I. (2013). Tsytrusovi ta subtropichni plodovi kultury [Citrus and subtropical fruit crops]. Kamianets-Podilskyi: Edelveis i K [in Ukrainian].

Serbin, A.H., Sira, L.M. & Slobodianiuk, T.O. (2007). Farmatsevtychna botanika [Pharmaceutical botany]. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].

Fedorenko, V.S. (1990). Subtropicheskiye i tropicheskiye plodovyye kul’tury [Subtropical and tropical fruit crops]. Kіyv: Vyshcha shk. [in Russian].

Pidoplichko, I.H., Sytnyk, K.M. & Chahovets, R.V. (Eds.). (1974). Biolohichnyi slovnyk [Biological Dictionary]. Kyiv: Hol. red. URE [in Ukrainian].

Sikura, A.O. (2010). Antybakterialni vlastyvosti Poncirus trifoliata (L.) Raf. [Antibacterial properties of Poncirus trifoliata (L.) Raf.]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu — Scientific Bulletin of Uzhgorod University, 28, 44–46 [in Ukrainian].

Hryhorieva, O.V. (2011). Morfolohichni ta bioekolohichni osoblyvosti i reproduktsiia khurmy virhinskoi (Diospyros virginiana L.) v umovakh Lisostepu Ukrainy [Morphological and bioecological features and reproduction of Virginia persimmon (Diospyros virginiana L.) in the Forest-Steppe of Ukraine]. Naukovi dopovidi NUBiP — Scientific reports of NULES, 2 (24), 20 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-14

Номер

№ 2 (2022)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.