Вплив критичного надлишку мікроелементів на розвиток культури ячмінь (Hordeum)
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2022.263322Ключові слова:
вегетаційний дослід, цинк, мідь, свинець, надкритичний надлишокАнотація
Викладено аспекти екологічної небезпеки дисбалансу поживних мікроелементів у системі ґрунт–рослина. Зазначено, що надкритичне надходження поживних елементів на посіви сільськогосподарських культур здатні супроводжувати різні надзвичайні ситуації і техногенні катастрофи, включаючи військові, хімічні та пірогенні. Наведено основні ознаки токсичного впливу надлишку мікроелементів на зернові культури та зазначено позитивний лінійний кореляційний зв’язок між забрудненням ґрунту й зниженням урожайності зернових культур. Представлено мету, задачі, а також основні умови вегетаційного лабораторного досліду з вирощування ячменю (Hordeum) сорту Віраж на субстраті ґрунтосуміші «Green Line». Особливість досліджень полягає у вивченні впливу моноелементних надкритичних концентрацій Zn, Cu, Mo в умовах кореневого та позакореневого живлення за вирощування ячменю. Досліджено 7 експериментальних вегетаційних схем ґрунт–рослина із застосуванням підкореневого і позакореневого їх надходження. За результатами 57-денного досліду визначено кількісні параметри вилягання культури, морфології листкового апарату та кореневої системи. Описано особливості розвитку рослин при надкритичних рівнях надходження мікроелементів та їх відхилення від умов контрольних рослин із незначним біогеохімічним надлишком Zn, Cu, Мо у ґрунтосуміші. Встановлено, що для кореневої системи ячменю та вилягання його паростків найбільшу небезпеку має надкритичне надходження молібдену, яке збільшило вилягання паростків у 4–5 разів та знизило розвиток і довжину кореневої системи до 2-х разів. Для листкової пластини паростків ячменю найбільшу небезпеку становить надкритичне позакореневе надходження цинку, яке зменшило висоту паростків у 1,2 раза, а довжину листкової пластини у 1,4 раза. Зроблено висновок, що відмінності культур у потребі Mo, Zn, Cu впливають на особливості їх реакції на токсичні концентрації поживних елементів у системі живлення. Запропоновано застосовувати оцінки рівнів техногенно забруднених територій важкими металами і мікроелементами за підготовки територій до сільськогосподарської діяльності в сучасних антропогенних умовах.
Посилання
Yehorova, T.M. & Furdychkо, O.I. (Ed.) (2018). Heokhimichna ekolohiia ahrolandshafti Ukrainy: monohrafiia [Geochemical ecology of agricultural landscapes of Ukraine: monograph]. Kyiv: Tov «DIA» [in Ukrainian].
Yehorova, T.M. (2017). Bioheokhimichni priorytety ahroekolohichnykh doslidzhen [Biogeochemical priorities of agroecological researches]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 28–35 [in Ukrainian].
Samusenko, Yu.V. Vplyv vazhkykh metaliv na vrozhainist silskohospodarskykh kultur [Influence of heavy metals on crop yields]. (nd.). URL: https://superagronom.com/blog/494-vpliv-vajkih-metalivna-vrojaynist-silskogospodarskih-kultur [in Ukrainian].
Korsun, S.M., Buslaieva, N.H. & Dovbash, N.I. (2016). Osoblyvosti fotosyntetychnoi diialnosti posiviv kukurudzy na zerno v umovakh zabrudnennia ahroekotopiv svyntsem, kadmiiem, tsynkom [Peculiarities of photosynthetic activity of planting corn for grain in the minds of agroecotopes fermented with lead, cadmium, zinc]. Visnyk ahrarnoi nauky — Bulletin of Agrarian Science, 1, 32–36 [in Ukrainian].
Korsun, S.H., Holodna, A.V., Shliakhturov, D.S. & Klymenko, I.I. (2016). Osoblyvosti adaptatsii zernobobovykh kultur do zabrudnennia hruntu vazhkymy metalamy [Features of adaptation of legumes to soil contamination by heavy metals]. Zbirnyk naukovykh prats NNTs «Instytut zemlerobstva NAAN» — Collection of scientific works of NSC «Institute of Agriculture NAAS», 2, 69–79 [in Ukrainian].
Potreba kultur v mikroelementakh i vynesennia mikroelementiv [The need for crops in micronutrients and removal of micronutrients]. (nd.). URL: https://aidamin.com/ua/articles/potrebnosty-kulyturv-mikroelementah-i-vynos-mikroelementov, vid 14.06.2019 [in Ukrainian].
Hrytsaienko, Z.M., Hrytsaienko A.O., Karpenko, V.P. et al. (2003). Metody biolohichnykh ta ahrokhimichnykh doslidzhen roslyn i gruntiv [Methods of biological and agrochemical research of plants and soils]. Kyiv: ZAT «NIChLAVA» [in Ukrainian].
Naidyn, P.H. (1959). Metodyka polevoho opиta [Methods of field experience]. Moskva [in Russian].
Yakist hruntu. Vyznachennia dii zabrudnykiv na floru hruntu. Chastyna 1: metod vyznachennia inhibitornoi dii na rist koreniv [Soil quality. Determination of the effect of pollutants on soil flora. Part 1: method for determining the inhibitory effect on root growth]. (2005). DSTU 11269-1:2004 from 1st Juli 2005. Kyiv: Derzhstandart Ukrainy [in Ukrainian].
Burenkov, E.K. (Еd.) (1994). Еkolohycheskaia heokhymyia эlementov: Spravochnyk v 6 kn. [Ecological geochemistry of elements: Handbook in 6 books]. (Vol. 1). Moskva: Nedra [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.