Просторово-часовий аналіз фітоценотичного покриву гірничо-промислових ландшафтів правобережного Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2022.266406Ключові слова:
біогеоценотичний покрив, поширення видів, сукцесія, самовідновлення, видобування корисних копалин, Андрійковецький кар’єр, рекультивація, ПоділляАнотація
У запропонованій статті висвітлено особливості формування фітоценотичного покриву в межах кар’єрно-відвальних комплексів гірничо-промислових ландшафтів Правобережного Лісостепу. Визначено, що формування таких антропогенних ландшафтів залежить від загальних природних умов територій, особливостей виробництва та способу видобування корисних копалин. За визначенням Т.О. Работнова, в межах утворених техногенних субстратів виникнення первинної сукцесії можливе за присутності рослинних зачатків у відкладах або за потрапляння ззовні рослинних діаспор, розподілення яких прямо залежить від індивідуальних екотопічних умов у межах кар’єрних виїмок. Тому метою нашого дослідження є визначення впливу екотопічних умов на формування фітоценотичного покриву гірничо-промислових ландшафтів Правобережного Лісостепу (на прикладі Андрійковецького піщаного кар’єру). Для вивчення тенденцій і темпів змін місцевості було визначено динаміку їх розвитку за допомогою знімків у різні роки існування та створено ландшафтні карти. Андрійковецький піщаний кар’єр входить до відкладів сарматського ярусу – нижнього геологічного ярусу верхнього міоцену неогенового періоду. Для досліджуваної території характерні різкі перепади висот порівняно з оточуючими агроекосистемами суміжних агроландшафтів. Порушення, які були викликані процесами видобування корисних копалин, відзначаються сформованим техногенним акумулятивним рельєфом. У структурі гірничо-промислового ландшафту виділено основні ділянки: горбисте монолітне днище піщаного кар’єру без рослинності; круті (до 80°) піщані «стінки» кар’єру без рослинності; горбисті суглинисто-піщані поверхні, зарослі злаковою рослинністю і різнотрав’я; мікрогорбкувата поверхня піщаносуглинистих відвалів зарослих рудеральною рослинністю; схили піщано-суглинистих відвалів зарослих рудеральною рослинністю, деревами і чагарниками; валоподібні насипи зарослі злаковою рослинністю і чагарниками; мікрогорбкуваті уступи розкривних порід, зарослі різнотравно-злаковою рослинністю та поодинокими деревами; похилі поверхні, зарослі різнотравною рослинністю; понижені ділянки з достатнім зволоженням, зарослі вологолюбною рослинністю; піщано-суглинисті ділянки в межах кар’єру, не зайняті розробками. Проаналізовано зміни рослинності та елементів техногенного ландшафту, які відбулись за період дослідження: виявлено, що для кар’єру характерне поширення сегетально-рудеральної рослинності та процес синантропізації, що може призвести до втрати типового видового різноманіття.
Посилання
Denysyk, H.I. & Mudrak, H.V. (2014). Unikalni landshafty Serednoho Prydnisteria [Unique Landscapes of the Middle Transnistria]. Vinnytsia [in Ukrainian].
Mudrak, O.V. (2012). Zbalansovanyy rozvytok ekomerezhi Podillya: stan, problemy, perspektyvy [Balanced development of the Podillya eco-network: state, problems, prospects]. Vinnytsia [in Ukrainian].
Rabotnov, T.A. (1992). Fitotsenologiya [Phytocenology]. Moskva [in Russian].
Mirkin, B.M., Naumova, L.G. & Solomeshch, A.I. (2001). Sovremennaya nauka o rastitelnosti [Modern science of vegetation]. Moskva [in Russian].
Kucheriavyi, V.P. (2003). Fitomelioratsiia [Phytomelioration]. Lviv [in Ukrainian].
Kozynska, I.P. (2011). Struktura hirnychopromyslovykh landshaftiv pivdennoho lisostepu Pravoberezhnoi Ukrainy [The structure of mining landscapes of the southern forest-steppe of the Right Bank of Ukraine]. Naukovi zapysky Vinnytskoho peduniversytetu. Seriia: Heohrafiia — Scientific issues of Vinnytsia state M. Kotsyubynskyi Pedagogical University. Geography series, 22, 15–20 [in Ukrainian].
Mazur, A.Iu., Kucherevskyi, V.V., Shol, H.N. et al. (2015). Biotekhnolohiia rekultyvatsii zalizorudnykh vidvaliv shliakhom stvorennia stiikykh travianystykh roslynnykh uhrupovan [Biotechnology of reclamation of iron ore dumps by creating stable herbaceous plant communities]. Nauka innov — Nauka innov, 11 (4), 41–52. DOI: http://dx.doi.org/10.15407/scin11.04.041 [in Ukrainian].
Pavlenko, A.O., Krasova, O.O. & Korshykov, I.I. (2017). Synhenetychni protsesy na zalizorudnykh vidvalakh pivnichnoi chastyny Kryvorizhzhia [Syngenesis processes on iron ore dumps in the northern part of Kryvyi Rih area]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal – Ukrainian botanical journal, 74 (4), 360–372. DOI: 10.15407/ukrbotj74.04.360 [in Ukrainian].
Savchuk, L. & Volodymyrets, V. (2021). Adventyzatsiia vydovoho skladu flory pid vplyvom rozrobky bazaltovykh karieriv [Adventisation species composition of flora of basalt quarries under the influence of exploitation]. Notatky suchasnoi biolohii — Notes in current biology, (1), 3–8. DOI https://doi.org/10.29038/NCBio.21.1.3-8 [in Ukrainian].
Savchuk, L.K. & Vyhovskyi, V.I. (2019). Rarytetni vydy roslyn u florystychnomu skladi bazaltovykh karieriv Volynskoho Polissia [Rare species of plants in the floristic composition of the basalt quarries of Volyn Polissia]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Biolohiia – The Scientific Issues of Ternopil National Pedagogical University. Series: Biology, 2 (76), 8–13. DOI: 10.25128/2078-2357.19.2.1 [in Ukrainian].
Kopiy, M.L. (2018). Vplyv suktsesiinykh protsesiv na vidtvorennia porushenykh zemel v mezhakh Yavorivskoho sirchanoho karieru Lvivskoi oblasti [The influence of successional processes of reproduction of disturbed lands within Yavoriv sulphur quarry of Lviv region]. Naukovyj visnyk NLTU Ukrayiny – Scientific Bulletin of UNFU, 28 (8), 45–50. DOI: https://doi.org/10.15421/40280809 [in Ukrainian].
Henyk, Ya.V. & Zaiachuk, V.Ia. (2015). Suktsesii roslynnosti na post tekhnohennykh terytoriiakh kolomyiskoho burovuhilnoho rodovyshcha [Vegetation successions in the post-technogenic territories of the Kolomyia lignite deposit]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy: Ekolohiia ta dovkillia – Scientific bulletin of UNFU: Ecology and environment, 25 (6), 119–124 [in Ukrainian].
Chehorka, P.T., Maniuk, V.V., Syzhko, V.V. & Kolesnyk, V.M. (2020). Bioriznomanittia Rybalskoho karieru ta shliakhy yoho zbahachennia [Biodiversity of the Rybalskiy Quarry and ways to enrich it.]. Monitorynh ta okhorona bioriznomanittia v Ukraini. Prykladni aspekty monitorynhu ta okhorony bioriznomanittia – Monitoring and protection of biodiversity in Ukraine. Applied aspects of biodiversity monitoring and protection. Series: Conservation Biology in Ukraine», 16 (3), 473–489 [in Ukrainian].
Ivanov, Ye., Bilaniuk, V. & Tykhanovych, Ye. (2020). Heoekolohichni doslidzhennia hirnychopromyslovykh terytorii Zakhidnoho rehionu Ukrainy [Geoecological studies of mining areas of the Western region of Ukraine]. Mizhdystsyplinarni intehratsiini protsesy u systemi heohrafichnoi, turyzmolohichnoi ta ekolohichnoi nauky: materialy II-oi mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Interdisciplinary integration processes in the system of geographic, tourism and environmental science: materials of the 2nd international scientific and practical conference]. (pp. 203–212). Ternopil [in Ukrainian].
EOS Data Analytics: Crop Monitoring. URL: https://crop-monitoring.eos.com [in English/Ukrainian].
Mudrak, O. & Mahdiichuk, A. (2022). Mining and industrial landscapes of Podillya as potential structural elements of the regional ecological network. Scientific Horizons, 25 (4), 88–99. DOI: https://doi.org/10.48077/scihor.25(4).20622.89-99 [in English].
Hrodzynskyi, M.D. (2014). Landshaftna ekolohiia: pidruchnyk [Landscape ecology: textbook]. Kyiv [in Ukrainian].
Mudrak, O.V. & Mahdiichuk, A.P. (2022). Antropohennyi vplyv vydobuvannia pisku na komponenty dovkillia v mezhakh Podillia [Anthropogenic impact of sand mining on environmental components within Podillia]. Ekolohichna bezpeka — suchasni napriamky ta perspektyvy vyshchoi osvity: II Mizhnarodna internet-konferentsiia [Environmental Safety – Advanced Directions and Ways for Higher Education Development: II International Internet Conference]. (pp. 82–84). Kharkiv [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
