Біологізовані агроприйоми як основа сталого функціонування агробіоценозу хмелеплантації
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2022.266412Ключові слова:
хміль, сидерати, залуження, ґрунт, альфа-кислотиАнотація
Інтенсивний технологічний процес вирощування хмелю традиційно передбачає утри- мання міжрядь хмеленасаджень у стані, вільному від рослинності за рахунок міжряд- них культивацій. Це зумовлює до порушення природного процесу відтворення родючості ґрунту, зниження стабільності функціонування та продуктивності агробіоценозу. У хмелярстві проблему сталості хумулоценозу вітчизняні та зарубіжні вчені частково вирішують шляхом сидерації міжрядь, що дає можливість поповнити запаси органічної речовини ґрунту в умовах дефіциту органічних добрив та зменшити антропогенний тиск на довкілля. Це питання вивчається більш широко, і публікації на цю тему зустрічаються у фахових виданнях. Однак фактично невисвітленою є проблема зас- тосування травосумішок для залуження міжрядь як з точки зору впливу на фактор родючості ґрунту, водно-фізичні та хімічні властивості, так і на продуктивність хмелю. Мета досліджень полягає у розробленні основних агроекологічних складових сталого функціонування агробіоценозу хмеленасаджень із метою запобігання детеріо- рації внаслідок антропогенного навантаження. Методи досліджень — польові, лабо- раторні, метеорологічні, статистичні. Встановлено, що ефективне функціонування агробіоценозу хмеленасаджень можна забезпечити енергоощадними регламентами застосування добрив, які базуються на: сидерації міжрядь (олійна редька) з внесенням 20 т/га перегною + N180Р160К220; подвійній сидерації міжрядь (редька олійна і люпин почергово) + N100Р60К120; залуженні міжрядь із внесенням 20 т/га перегною перед залуженням + N180Р160К220. При цьому урожайність шишок хмелю залишається на рівні загальноприйнятого регламенту застосування добрив, а на варіанті з сидерацією та внесенням 20 т/га перегною + N180Р160К220 має перевагу на 9–10%. Еколого-економічна ефективність свідчить про доцільність формування агробіоценозу хмеленасаджень, який ґрунтується на таких складових, як сидерація та залуження міжрядь. Він має менш затратний характер, наближує природний процес ґрунтовідновлення, а по рентабельності перевищує традиційну технологію на 1,0–10,5%.
Посилання
Godovanyj, A.A. (1994). Intensivnaya tehnologiya vozdelyvaniya hmelya: nauchno-metodicheskiye rekomendatsii [Intensive hop cultivation technology: scientific and methodological recommendations]. Kyiv [in Russian].
Shykuly, M.K. (Ed.) (2000). Gruntozakhysna biolohichna systema zemlerobstva v Ukraini: monohrafiia [Soil protection biological system of agriculture in Ukraine: monograph]. Kyiv [in Ukrainian].
Stetsiuk, O.P., Kyrychenko, L.P. & Shpakevych, L.Y. (2016). Zastosuvannia tekhnolohii z elementamy biolohizatsii na khmelenasadzhenniakh [Application of technologies with elements of biologization on hop plantations]. Suchasnyi stan i perspektyvy efektyvnoho vykorystannia zemelnykh resursiv Zhytomyrskoi oblasti: zbirnyk statei naukovo-praktychnoi konferentsii [The current state and prospects of effective use of land resources of the Zhytomyr region: a collection of articles of the scientific and practical conference]. (рр.180–183). Zhytomyr [in Ukrainian].
Ryzhuk, S.M., Ratoshnyuk, T.M., Ratoshnyuk, V.I. et al. (2020). Kontseptsiia rozvytku haluzi khmeliarstva v Ukraini: naukovo-metodychni rekomendatsii [The concept of hop industry development in Ukraine: scientific and methodical recommendations]. Zhytomyr [in Ukrainian].
Vlasov, V.V. (2009). Teoretycheskoe obosnovanye formyrovanyia ampelolandshaftov [Theoretical basis for the formation of ampelolandshafts]. Ahroekolohichnyi zhurnal – Agroecological journal, 1, 19–23 [in Russian].
Klymenko, O.I., Klymenko, M.I., Akchurin, O.R. & Klymenko, N.M. (2012). Zadernennia mizhriad i zastosuvannia bakterialnykh preparativ dlia pidvyshchennia rodiuchosti hruntu ta produktyvnosti vynohradnyka [Turfing between rows and the use of bacterial preparations to improve soil fertility and vineyard productivity]. Biolohichni systemy — Biological systems, 4, 2, 171–174 [in Ukrainian].
McGourty, Glenn T. (2004). Cover Cropping Systems for Organically Farmed Vineyards. Practical Winery & Vineyard Magazine, 22–25 [іn English].
Lockwood, David (2020). Chemical Weed Control in Vineyards. Grapes. URL: https://grapes.extension.org/chemical-weed-control-in-vineyards/ [іn English].
Inglis, T., Knudsen, F., Oldham, D. et al. (2006). Organic hop production in New Zealand. Brewing and Beverage Industry International, 1, 22–23 [in English].
Ryzhuk, S.M, Ratoshnyuk, T.M., Ratoshnyuk, V.I. et al. (2018). Kontseptualni zasady udoskonalennia rynkovoho rehuliuvannia rozvytku vitchyznianoi haluzi khmeliarstva [Conceptual principles of improving the market regulation of the development of the domestic hop industry]. Zhytomyr [in Ukrainian].
Ostromenskyi, O.B., Stetsyuk, O.P., Mykhaylov, M.G. et al. (2021). Efektyvnist vyroshchuvannia khmeliu bez obrizuvannia holovnykh korenevyshch [Effective of hop growing without cutting of main roots depending upon the underground plant part]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 150–156 [in Ukrainian].
Ryzhuk, S.M., Ratoshnyuk, T.M., Shtanko, I.P. et al. (2020). Typovi resursozberihaiuchi tekhnolohichni proekty vyroshchuvannia khmeliu v zoni Polissia ta Lisostepu Ukrainy: naukovo-praktychni rekomendatsii [Typical resource-saving technological projects of hop growing in the Polissya and Forest-Steppe zone of Ukraine]. Zhytomyr [in Ukrainian].
Venger, O., Fedorchuk, N., Klyuchevich, M. & Stolyar, S. (2021). Sontrolling the pests of hop seedlings. Sciences of Europe, 66, 18–22 [іn English].
Venher, O.V. & Fedorchuk, N.A. (2021). Zakhyst khmeliu vid pervynnoi infektsii nespravzhnoi boroshnystoi rosy [Protection of hops from primary infection of powdery mildew]. Visnyk ahrarnoi nauky – Bulletin of Agricultural Science, 10, 99. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202110-04 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
