Ефективність застосування препарату БіоСистем Power, КС (BIOSISTEM POWER, SC) для прискорення деструкції післяжнивних решток
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2022.266417Ключові слова:
стерня, післяжнивні рештки, целюлозоруйнівна активність, антифунгальна активність, інтенсивність емісії діоксиду вуглецюАнотація
Одним з актуальних питань сьогодення для агровиробників залишається утилізація післяжнивних решток з агроекоситем. Спалювання соломи та стерні вкрай радикальний та нищівний для біогеоценозу спосіб, оскільки під час горіння між соломою та ґрунтовим шаром за рахунок водного пару створюється умови, що температура горіння перевищує 600°С. В результаті таких дій гинуть мікроорганізми, черви, комахи, дрібні хребетні тварини та знищується родючий шар гумусу. Вирішити питання післяжнивних решток допомагають сучасні біологічні препарати, які містять комплекс живих агрономічно-корисних мікроорганізмів. Прискорюючи деструкцію органічних мас у ґрунті вирівнюється співвідношення C:N, надходять органічні речовини в доступній для рослин формі, пригнічується розвиток фітопатогенів, затримується волога та активно йдуть процеси гумусонакопичення. Проведено польові дослідження з визначення ефективності нового біопрепарату БіоСистем POWER КС (BioSistem POWER, SC), який містить активні бактеріальні штами родів Paenabacillus, Azotobacter, Enterobacter та мікроміцети роду Trichoderma. Відбір ґрунтових зразків проводили через 90 діб після оброблення, лабораторні дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих мікробіологічних методик. Встановлено, що застосування біопрепарату БіоСистем POWER КС (BioSistem POWER, SC) порівняно з контролем сприяє підвищенню рівня емісії діоксиду вуглецю ґрунту дослідних варіантів у 2 рази, рівня целюлозолітичної активності на 23–34% залежно від норми використання, антифунгальної активності ґрунту у 2,5–3 рази. Отже, біопрепарат БіоСістем POWER КС (BioSistem POWER, SC) у нормі 0,3 та 5 л/га можна рекомендувати агровиробникам для використання в осінньо-весняний період для прискорення розкладання післяжнивних решток.
Посилання
Derzhavnyj geokadastr Ukrayiny [State Geocadastre of Ukraine]. (nd.). URL: https://land.gov.ua/index.php/monitorynh-zemelnykh-vidnosyn/ [in Ukrainian].
Nacionalna dopovid Ukrayiny 2020 r. [National report of Ukraine 2020]. (2022). URL: https://mepr.gov.ua/files/docs/Zvit/2022.pdf [in Ukrainian].
Perelik pestycydiv i agroximikativ Ukrayiny [List of pesticides and agrochemicals of Ukraine]. (nd.). URL: https://mepr.gov.ua/content.html [in Ukrainian].
Sidorova, S.G. (2019). The antifungal activity of ray fungum against the fusarium wilt causal agent of tomato. Journal of the Belarusian State University. Biology, 3, 21–32. DOI: https://doi.org/10.33581/2521-1722-2019-3-21-32 [in English].
Smirnova, I.E. & Sadanov, A.K. (2019). Cellulolytic bacteria and association of effective microorganisms for biocontrol of root rot infections in sugar beet (Beta vulgaris L.). Selskokhozyaistvennaya biologiya — Agricultural Biology, 54, 5, 1041–1051. DOI: 10.15389/agrobiology.2019.5.1041eng [in English].
Pishhik, V.N., Bojcova, L.V. & Vorobev, N.I. (2019). Vlijanie guminovyh veshhestv na rastenija i rizosfernye mikroorganizmy v rastitelno-mikrobnyh sistemah [Influence of humic substances on plants and rhizospheric microorganisms in plant-microbial systems]. Agrochemistry, 3, 85–95. DOI: 10.1134/S0002188119030116 [in Russian].
Demydov, O.A., Demyanyuk, O.S. & Sherstoboyeva, O.V. (2016). Biologichna aktyvnist chornozemu typovogo zalezhno vid vydu organichnogo substratu organo-mineralnoyi systemy udobrennya [Biological activity of typical chernozem depending on the type of organic substrate of the organo-mineral fertilizer system]. Visnyk Zhytomyrskogo nacionalnogo agroekologichnogo universytetu — Bulletin of the Zhytomyr National Agroecological University, 2(56), 17–25 [in Ukrainian].
Jaybhaye, M.M. & Bhalerao, S.A. (2016). Role of bioinoculants in the biodegradation of lingo-cellulosic waste (bagasse). Asian Journal of Science and Technology, 4, 2830–2833 [in English].
Kopylov, Ye.P. & Skulovatov, A.V. (2017). Mikocenoz korenevoyi zony roslyn kukurudzy za vykorystannya Chaetomium globosum yak destruktora solomy [Mycocenosis of the root zone of corn plants using Chaetomium globosum as a straw destroyer]. Silskogospodarska mikrobiologiya — Agricultural Biology, 25, 31–35 [in Ukrainian].
Potapenko, L.V., Skachok, L.M. & Gorbachenko, N.I. (2019). Vplyv tryvalogo zastosuvannya dobryv ta mikrobnyx preparativ na balans gumusu v dernovopidzolystomu grunti [The effect of long-term use of fertilizers and microbial preparations on the balance of humus in sod-podzolic soil]. Aktual’ni pytannya sil’s’kohospodars’koyi mikrobiolohiyi — Actual issues of agricultural microbiology. Р. 151–154 [in Ukrainian].
Trenozhnikova, L.P., Balgimbaeva, A.S., Ultanbeklоva, G.D. & Galimbaeva, R.Sh. (2018). Antifungalnaja aktivnost protiv patogenov zernovyh kultur i izuchenie antibiotika shtamma Streptomyces sp. K-541, vydelennogo iz jeksperimentalnyh jekosistem Kazakstana [Antifungal activity against pathogens of grain crops and the study of antibiotic strain Streptomyces sp. K-541 isolated from the experimental ecosystems of Kazakhstan]. Selskohozjajstvennjaaja mikrobiologija — Agricultural Biology, 53 (1), 96–102. DOI: 10.15389/agrobiology.2018.1.96rus [in Russian].
Zakiryaeva, S. (2021). Antifungal activity of the genus azotobacter against phytopathogenic fungi. Universum: Chemical and Biology, 1 (79), 11–13 [in English].
Sviridova, O.V., Vorobev, N.A., Provorov, N.A. & Orlova, O.V. (2016). Vyravnivanie pochvennyh uslovij dlja razvitija rastenij pri destrukcii rastitelnyh ostatkov mikrobnymi preparatami [Alignment of soil conditions for the development of plants during the destruction of plant residues by microbial preparations]. Selskohozjajstvennaja biologija — Agricultural Biology, 51 (5), 664–672. DOI: 10.15389/agrobiology.2016.5.664rus [in Russian].
Volkogon, V.V. (Ed.) (2010). Eksperymental’na gruntova mikrobiolohiya: monohrafiya [Experimental soil microbiology: monograph]. Kyiv [in Ukrainian].
Sherstoboyeva, O.V., Chajkovska, V.V., Chabanyuk, Ya.V., Iutynska, G.O. & Antypchuk, A.F. (2007). Sposib vyznachennya antymikrobnoyi aktyvnosti gruntu: Patent 26942 Ukrayina [The method of determining the antimicrobial activity of the soil: Patent 26942 Ukraine]. vid 10.10.2007 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
