Класифікація процесів, що спричиняють деградацію земельних угідь

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2022.266420

Ключові слова:

сільськогосподарські угіддя, господарська діяльність, деградовані і малопродуктивні землі, розораність, еколого-безпечний агроландшафт

Анотація

Висвітлено про сучасний стан агроландшафтів, що характеризується значним збільшенням площі еродованої ріллі, яка становить близько 11 млн га, та еродованих сільськогосподарських угідь — понад 13 млн га (32,0% загальної їх площі). Сучасні земельно-орендні відносини не сприяють впровадженню заходів з охорони та підвищення родючості ґрунтів і негативно позначилися на їх родючості. У процесі використання ґрунтового покриву ігноруються потреби й вимоги екобалансу, в результаті чого сільськогосподарські угіддя виснажливо експлуатуються. Ґрунти втрачають значну частину гумусу і такі тенденції продовжуються. Найбільше деградаційні процеси спостерігаються в ґрунтах, де порушувалась агротехніка, здійснювалась необґрунтована зміна гідрологічного режиму території зрошувальними і осушувальними меліораціями, відбувалося забруднення агрохімікатами й промисловими викидами, що зумовило до виведення з активного сільськогосподарського використання значні площі продуктивних земель. Встановлено, що процес забруднення проявляється неоднаково і залежить від видів шкідливих речовин, їх концентрації у ґрунтовому середовищі й токсичності, від природних властивостей, ознак ґрунтового покриву. Запропоновано придатність ґрунтів забруднених земель, що має відображати природні й набуті з часом властивості їх якісного стану. Поєднання цих властивостей можливе на основі встановлення на ґрунтових картах меж забруднених земель. Це дасть змогу визначити площу, склад агровиробничих груп і характеристики природного стану забруднених ґрунтів, вміст гумусу, глибину гумусових профілів, гранулометричний склад та ін. Встановлені процеси, які спричиняють різні види деградації, потребують подальшого опрацювання параметрів показників кризових явищ. У класифікації процесів, що зумовлюють деградацію земель сільськогосподарського призначення, необхідно звернути увагу на господарську діяльність, яка призводить до деградації ґрунтів та віддзеркалюється у динаміці структури посівних площ; розповсюдження фітовірусів різних таксономічних груп у сільськогосподарських рослинах, бур’янах, дикорослих рослинах та ґрунті різних екологічних регіонів України; поводження з відходами I–IV класів небезпеки.

Біографії авторів

Ю.О. Зайцев, Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України»

доктор економічних наук, професор

О.П. Лобанова, Хмельницька філія ДУ «Держґрунтохорона»

кандидат економічних наук

А.М. Кирильчук, Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України»

кандидат сільськогосподарських наук

Посилання

Khmelnytskyi regional state administration. Department of Ecology and Natural Resources (2015). Stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha Khmelnytskoi oblasti u 2014 rotsi [The state of the natural environment of the Khmelnytsky region in 2014]. Khmelnytskyi [in Ukrainіan].

Bulyhin, S.Yu. (2005). Formuvannia ekolohichno stalykh ahrolandshaftiv [Formation of ecologically sustainable agricultural landscapes]. Kyiv [in Ukrainіan].

Pozniak, S.P. & Havrysh, N.S. (2021). Sotsialne gruntoznavstvo: navchalnyi posibnyk [Social soil science: a study guide]. Lviv [in Ukrainіan].

Sytnyk, K. & Bahniuk, V. (2008). Stan hruntiv i maibutnie liudstva [Soil condition and the future of mankind]. Visnyk natsionalnoi akademii nauk Ukrainy — Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 8, 3–27 [in Ukrainіan].

Bahniuk, V., Myroniuk, V., Podorvanov, V. & Sydniev, Yu. (1997). Osoblyvosti vzaiemodii zoliv metaliv z mikrovodorostiamy Chlorella vulgaris Beiyer. ta Dunaliella salina Teod [Peculiarities of interaction of metal sols with microalgae Chlorella vulgaris Beiyer. and Dunaliella salina Teod.]. Dopovidi NAN Ukrainy. Seriia Biolohiia — Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine. Series Biology, 11, 155–159 [in Ukrainіan].

Jansen, A. (1974). Agro-ecosystems in future society. Agro-Ecosystems, 1, 69–80 [in English].

Bahniuk, V., Movchan, Ya. & Tsyvinskyi, H. (2002). Vodnomelioratyvni realii Ukrainy [Water reclamation realities of Ukraine]. Visnyk NAN Ukrainy — Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 12, 33–44 [in Ukrainіan].

Furdychko, O.I. (2014). Ahroekolohiia [Agroecology]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainіan].

Kuzin, N.V. & Dobriak, D.S. (2016). Udoskonalennia klasyfikatsii protsesiv, shcho sprychyniuiut dehradatsiiu zemelnykh uhid [Improving the classification of processes causing land degradation]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature management, 1, 106–112 [in Ukrainіan].

Dobriak, D.S. & Kuzin, N.V. (2016). Ekoloho-ekonomichnyi mekhanizm reabilitatsii dehradovanykh i maloproduktyvnykh zemel silskohospodarskoho pryznachennia [Ecological and economic mechanism of rehabilitation of degraded and unproductive agricultural lands]. Ekonomika APK — Economy of agroindustrial complex, 9 (263), 10–18 [in Ukrainіan].

Dobriak, D.S., Kulinich, V.V., Kanash, P.P. et al. (2005). Metodychni rekomendatsii shchodo mekhanizmu vyvedennia z hospodarskoho obihu zemel, shcho pidliahaiut konservatsii [Methodological recommendations regarding the mechanism of withdrawal from economic circulation of lands subject to conservation]. Kyiv [in Ukrainіan].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-06

Номер

Розділ

Статті