ІНДУКЦІЯ ФЛУОРЕСЦЕНЦІЇ ХЛОРОФІЛУ В ЛИСТКАХ КУКУРУДЗИ ЗА УМОВ ЗАБРУДНЕННЯ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2015.271437Ключові слова:
індукція флуоресценції хлорофілу, ефект Каутського, хлорофіл, кукурудза, важкі метали, екотоп, фотосинтезАнотація
Встановлено, що сучасним інформативним методом визначення впливу важких металів на фізіологічний стан агроценозу кукурудзи без порушення цілісності рослин є фотоіндукція флуоресценції хлорофілу. Зміни у будь-якій ланці фотосинтезу зумовлюють зміни вигляду кривої Каутського, що дає змогу діагностувати стан фотосинтетичного апарату рослин за впливу ВМ на момент вивчення. Відзначено відмінності між кривими інтенсивності флуоресценції хлорофілу листків кукурудзи на ділянках контролю і в екотопах, забруднених важкими металами. Визначено, що надмірне накопичення ґрунтом свинцю, цинку, кадмію спричинило порушення у фотосинтетичному апараті листків кукурудзи як у початкові фази розвитку (3–4 листки), так і в період вики- дання волоті.
Посилання
Korneev D.Y. (2000). Izuchenie QV vosstanavlivayushchikh kompleksov fotosistemy 2 s pomoshchyu induktsii fluorestsentsii khlorofilla [Studying QB – reducing complexes of photosystem 2 using induction of chlorophyll fluorescence]. Fiziologiya i biokhimiya kulturnykh rasteniy [Physiology and biochemistry of cultivated plants], vol. 32, no. 1, pp. 20–24 (in Russian).
Karapetyan N.V. (1986). Peremennaya fluorestsentsiya khlorofilla kak pokazatel fiziologicheskogo sostoyaniya rasteniy [Variable chlorophyll fluorescence as an indicator of physiological state of plants]. Fiziologiya rasteniy [Plant Physiology], vol. 33, no. 5, pp. 1013–1026 (in Russian).
Korneev D.Y. (2002). Informatsionnye vozmozhnosti metoda induktsii fluorestsentsii khlorofilla [Information possibilities of the method of chlorophyll fluorescence induction]. Kyiv: Alterpres, 188 p. (in Russian).
Butler W., Trebst A., Avron M. (1997). Chlorophyll fluorescence: a probe for electron transfer and energy transfer. Encyclopedia of Plant Physiology, vol. 5, pp. 149–167 (in English).
Brayon A.V., Korneyev D.Yu., O.O. Snehur, Kitaev A.I. (2000). Instrumentaljne vyvchennja fotosyntetychnogho aparatu za dopomoghoju indukciji fljuorescenciji khlorofilu: Metodychni vkazivky dlja studentiv biologhichnogho fakuljtetu [Instrumental study of photosynthetic apparatus by induction method of chlorophyll fluorescence: guidance for students of biological faculty]. Kyiv: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr Kyivskoho universytetu, 15 p. (in Ukrainian).
Kabatа-Pendias A. (1989). Mikroelementy v pochvakh i rasteniyakh [Trace elements in soils and plants]. Moscow: Mir, 440 р. (in Russian).
Nesterenko T.V., Tikhomirov A.A., Shikhov V.N. (2007). Induktsiya fluorestsentsii lorofilla i otsenka ustoychivosti rasteniy k neblagopriyatnym vozdeystviyam [Induction of fluorescence lorofilla and evaluation of plant resistance towards adverse effects]. Zhurn. obshch. biologii, Vol. 68, no. 6, pp. 444–458 (in Russian).
Loreto F., Bongi G. (1988). Analysis of stress status through natural fluorescent probes in intact aves. AgRh. мediter, Vol. 118, no. 4, pp. 344–353 (in English).
Lichtenthaler H.K. (1992). The Kautsky effect 60 years of chlorophyll fluorescence induction kinetics. Photosynthetica, Vol. 27, no. 1–2, pp. 45–55 (in English).
Cunningham L.M., Collins F.W., Hutchinson Т.С. Physiological and biochemical aspects of cadmium toxicity in soybean. Conf. on Heavy Metals in the Environment (Toronto, October 27 1975), 1975, p. 97 (in English).
Baszynski T., Wajda L., Krol A., Wolinska D., Krupa Z., Tukendorf L. (1980). Photosynthetic activities of cadmium-treated tomato plants. Physiol. Plant. Vol. 4, р. 365 (in English).
Burton K., King J., Morgan L. (1986). Chlorophyll as an indicator of the upper critical tissue concentration of cadmium in plants, Water Air Soil Pollut, vol. 27, 1986, p. 147 (in English)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
