Особливості створення швидкорослих та поліфункціональних насаджень у Лісостеповій зоні України

Автор(и)

  • Ігор Володимирович Соломаха Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-8853-2973
  • Василь Трохимович Саблук Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-6124-4346
  • Михайло Ярославович Гументик Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beets of NAAS of Ukraine, Україна https://orcid.org/0000-0001-9052-9650
  • Володимир Андрійович Соломаха Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0003-3975-5366

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2022.273244

Ключові слова:

біоенергетичні культури, медоносні культури, павловнія, тополя, енергетична верба

Анотація

Для забезпечення максимального захисту посівів сільськогосподарських культур від несприятливих для їх росту і розвитку кліматичних чинників потрібно створити оптимальну кількість полезахисних лісових смуг та пов’язаних з агроландшафтами насаджень. Зокрема, для лісостепової зони України за оптимальної потреби наявно менше половини, що свідчить про нагальну потребу в додатковому їх створенні. Обґрунтовано доцільність формування швидкорослих та поліфункціональних насаджень, які в поєднанні з певними деревостанами можуть використовуватися як польові лісосмуги з урахуванням особливостей їх формування й бути перспективними для використання у бджільництві та в якості біопалива. З цією метою запропоновано формування моделі штучного насадження з можливою подальшою її експлуатацією з використанням багатофункціональних видів дерев, які окрім здійснення функції вітро-, водо- та пилозатримання будуть виконувати й інші господарські завдання. Для прискореного створення таких насаджень доцільно використати змішані 6–8-рядні насадження, де середні 2–3 ряди висаджуються із залученням деревних порід, у т. ч. з використанням видів сировинно-цінних для бджільництва. Ці насадження з обох боків доповнюються утвореними смугами енергетичних культур, які мають значення для бджільництва та є цінним ресурсом для отримання паливної сировини. Для цього доцільно висаджувати на одному гектарі 10–12 тис. шт. живців тополі (Populus sp.),1250 шт. рослин павловнії (Paulownia tomentosa Steud.) з шириною міжрядь 2×4 м та 17–18 тис. шт. живців енергетичної верби (Salix viminalis L.). Також є можливою часткова або повна заміна живців тополі на живці робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.) та липи серцелистої (Tilia cordata Mill.). Створення подібних насаджень поблизу населених пунктів сприятиме їхньому значному сировинному використанню та буде досить ефективним для здійснення їх основної функції щодо екологічної стабілізації агроландшафтів поблизу населених пунктів громад.

Посилання

Solomakha, I., Konishchuk, V., Solomakha, V. et al. (2022). Ekolohichna pasportyzatsiia, zberezhennia, rekonstruktsiia isnuiuchykh ta stvorennia novykh zakhysnykh lisovykh nasadzhen v Ukraini: metodychni rekomendatsii [Environmental certification, conservation, reconstruction of existing and creation of new protective forest plantations in Ukraine: methodological recommendations]. Kyiv [in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia Pravyl utrymannia ta zberezhennia polezakhysnykh lisovykh smuh, roztashovanykh na zemliakh silskohospodarskoho pryznachennia: Postanova vid 22.07.2020 roku [On Approval of the Rules for the Maintenance and Preservation of Field Protection Forest Strips Located on Agricultural Lands: Resolution of 22.07.2020]. Kabinet Ministriv Ukrayiny — Cabinet of Ministers of Ukraine, 650 [in Ukrainian].

Solomakha, I. & Shevchyk, V. (2020). Syntaksonomiia polezakhysnykh lisovykh smuh Serednoho Prydniprovia [Syntaxonomy of Middle Dnieper windbreak forest strips]. Chornomorskyi botanichnyi zhurnal — Chornomorski botanical journal, 16 (1), 40–54. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2020-16-1-2 [in Ukrainian].

Goncharenko, I. et al. (2022). A phytoindicational assessment of the vegetation of afforestation belts in the Middle Dnipro Region, Ukraine. Environmental & Socio-economic Studies, 10 (2), 30–39. DOI: https://doi.org/10.2478/environ-2022-0009 [in English].

Solomakha, I., Solomakha, V., Tymochko, I., Chornobrov, О. & Furdychko, O. (Ed.). (2020). Ekolohoekonomichni funktsii zakhysnykh lisovykh nasadzhen u nadanni ekosystemnykh posluh: metodychni rekomendatsii [Ecological and economic functions of protective forest plantations in the provision of ecosystem services: methodological recommendations]. Kyiv [in Ukrainian].

Tymochko, I. (2021). Osoblyvosti rozpodilu nektaronosnykh ta pylkonosnykh roslyn u lisovykh nasadzhenniakh Pivnichno-Skhidnoho Lisostepu Ukrainy [Peculiarities of distribution of nectaronous and pollonous plants in forest plantations of the North-Eastern Forest-Steppe of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 31–36. DOI: https://doi.org/10.33730/2077–4893.4.2021.252953 [in Ukrainian].

Solomakha, I., Tymochko, I., Postoienko, V. & Solomakha, V. (2022). Nektaronosni ta pylkonosni roslyny u lisovykh nasadzhenniakh Serednoho Lisostepovoho Prydniprovia [Nectaronous and pollonous plants in forest plantations of the Middle ForestSteppe of Prydniprovia]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 38–45. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2022.257124 [in Ukrainian].

Shevchyk, V., Borysenko, М., Solomakha, I. & Solomakha, V. (2022). Osoblyvosti vykorystannia lisovykh nasadzhen Serednoho Prydniprovia z uchastiu Robinia pseudoacacia yak syrovynnykh uhid dlia bdzhilnytstva [Peculiarities of the Middle Prydniprovia forest plantations use with the participation of Robinia pseudoacacia as raw material land for beekeeping]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 55–63. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2022.263317 [in Ukrainian].

Roik, M., Fuchylo, Ya. & Ganzhenko, O. (2021). Polezakhysni lisovi nasadzhennia ta bioenerhetyka [Windbreak forest plantations and bioenergy]. Ahrobiznes sohodni — Agrobusiness today, 13, 44–48 [in Ukrainian].

Roik, M., Fuchylo, Ya. & Hanzhenko, O. (2021). Teoretychni ta prykladni aspekty vykorystannia ahrolisomelioratyvnykh nasadzhen Ukrainy v enerhetychnykh tsiliakh [Theoretical and applied aspects of the use of agricultural and forest meliorative plantations of Ukraine for energy purposes]. Bioenerhetuka — Bioenergy, 1 (17), 5–8 [in Ukrainian].

Gumentyk, M. (2020). Tekhnologichni osnovy stvorennya promyslovyx plantacij vysokoproduktyvnykh bioenergetychnyx kultur [Technological bases of creation of industrial plantations of highly productive bioenergy cultures]. Bioenerhetuka — Bioenergy, 1 (15), 14–17 [in Ukrainian].

Roik, M., Shafarenko, Yu., Sinchenko, V. et al. (2020). Tekhnolohiia vyroshchuvannia ta vykorystannia pavlovnii v umovakh Lisostepu Ukrainy: rekomendatsii [Technology of cultivation and use of paulownia in the conditions of the Forest-steppe of Ukraine: recommendations]. Kyiv [in Ukrainian].

Kaymakci, A. (2013). Surface Roughness and Wettability of Polypropylene Composites Filled with Fast-Growing Biomass: Paulownia elongata Wood. Journal of Composite Materials. DOI: https://doi.org/10.1177/0021998313480199 [in English].

Humentyk, M. & Yaholnyk, O. (2020). Pavlovniia vysokoproduktyvna kultura dlia vyrobnytstva biopalyva ta derevyny [Pavlovnia highly productive culture for the production of biofuels and wood]. Bioenerhetuka — Bioenergy, 2 (16), 6–8 [in Ukrainian].

Matskevich, O., Filipova, L., Matskevich, V. & Andrievsky, V. (2019). Pavlovniia [Pavlovnia]. Bila Tserkva: BNAU [in Ukrainian].

Sinchenko, V., Bondar, V., Gumentyk, M. & Pastukh, Yu. (2020). Ecological Bio Energy Materials in Ukraine Current State and Prospects of Production Development. Ukrainian Journal of Ecology, 10 (1), 85–89. DOI: https://doi.org/10.15421/2020_13 [in English].

Dospekhov, B. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoj obrabotki rezul’tatov issledovanij) [Field experience methodology (with the basics of statistical processing of research results)]. Moscow: Agropromizdat [in Russian].

Ermantraut, E., Prysiazhniuk, O. & Shevchenko, I. (2007). Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh v paketi Statistica-6: metodychni vkazivky [Statistical analysis of agronomic research data in package Statistica 6.0: methodological instructions]. Kyiv [in Ukrainian].

Drozdovskyi, J. (2003). Gruntovyi pokryv Borshchivskoho raionu [Soil cover of Borshchiv district]. Borschiv [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-10

Номер

№ 4 (2022)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.