Еколого-біологічна структура флори девастованих земель сірчаних кар’єрів
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2023.276729Ключові слова:
рослинність, екологічна структура флори, життєві форми, деградовані ландшафти, біорізноманіттяАнотація
Проаналізовано особливості флористичної структури девастованих земель Яворівського і Подорожненського сірчаних кар’єрів за еколого-ценотичною, трофічною, біоморфологічною структурами. За результатами польових досліджень (2019–2022 рр.) на території Яворівського сірчаного кар’єру ідентифіковано 187 таксонів вищих рослин, які належать до 125 родів 49 родин. На території Подорожненського сірчаного кар’єру ідентифіковано 160 видів вищих рослин, які належать до 116 родів 40 родин. Видова структура рослинних угруповань у межах девастованих земель сірчаних кар’єрів є доволі різноманітна, що підтверджує строкатість едафічних умов ембріоземів. На території Яворівського сірчаного кар’єру провідними родинами є Asteraceae (28 видів, 24 родів), що є типовим для голарктичних флор, Poaceae Barnhart (24 види, 18 родів і Fabaceae Lindl. (21 вид, 9 родів). На території Подорожненського сірчаного кар’єру аналогічно провідними родинами є Asteraceae (28 видів, 24 родів), Poaceae Barnhart (20 видів, 13 родів), Fabaceae Lindl. (16 видів, 8 родів). Перші шість родин об’єднують 111 видів (59,35%) на землях Яворівського сірчаного кар’єру та 88 видів (56,05%) — на землях Подорожненського сірчаного кар’єру. В екологічній структурі флори Яворівського сірчаного кар’єру за відношенням рослин до вологи домінують мезофіти 53 види (або 28,34%), до живлення — мезотрофи (62 види, або 33,16%), до освітлення — геліофіти (184 види, або 98,4%). Подібне фіксували і для Подорожненського сірчаного кар’єру — за відношенням рослин до вологи домінують мезофіти (67 видів, або 41,88%), до живлення — мезотрофи (59 видів, або 36,88%), до освітлення — геліофіти (158 видів, або 98,75%). Структура флороценокомплексів спонтанної флори на девастованих землях сірчаних кар’єрів представлена 14 групами, серед яких найбільшу частку мали лісочагарниковий і лучно-степовий типи: відповідно для Яворівського сірчаного кар’єру 36,9 і 22,46%, для Подорожненського — 45,63 і 20,63%. Незначна частка сегетальної рослинності свідчить про певну стабілізацію демутаційних процесів. За класифікацією Серебрякова у досліджуваних ценофлорах сірчаних кар’єрів переважають трав’яні рослини: Яворівського — 158 видів (84,49%), Подорожненського — 140 видів (87,5%). При цьому частка багаторічників становить 53,48 і 55% відповідно. За способом дисемінації спонтанна флора на девастованих землях сірчаних кар’єрів переважно представлена аллохорами: відповідно до кар’єрів від 74,74 до 72,62%. На девастованих землях сірчаних кар’єрів визначено чотири види рослин, які занесені до Червоної книги України.
Посилання
Ali, S., Giurco, D., Arndt, N. et al. (2017). Mineral
supply for sustainable development requires resource governance. Nature, 543, 367–372 [in English].
Zibret, G., Gosar, M., Miler, M. & Alijagic, J. (2018). Impacts of mining and smelting activities on environment andlandscape degradation. Land Degrad Dev, 29, 4457–4470 [in English].
Luckeneder, S., Giljuma, S., Schaffartzik, A. et al. (2021). Surge in global metal mining threatens vulnerable ecosystems. Global Environmental Change, 69, 1–14 [in English].
Sonter, L., Ali, S.H. & Watson, J.E.M. (2018). Mining and biodiversity: key issues and research needs in conservation science. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences Vols, 285, 285 [in English].
Rudko, G.I. (2019). Rol hirnychodobuvnoi promyslovosti v ekonomitsi svitu ta Ukrainy [The role of the mining industry in the economy of the world and Ukraine]. Mineralni resursy Ukrainy — Mineral resources of Ukraine, 4, 23–29 [in Ukrainian].
Rudko, G.I. & Yakovlev, E.O. (2020). Postmaininh hirnychodobuvnykh raioniv Ukrainy yak novyi napriam ekolohichno bezpechnoho vykorystannia mineralnosyrovynnykh resursiv [Post-mining of mining regions of Ukraine as a new direction of ecologically safe use of mineral resources]. Mineralni resursy Ukrainy — Mineral resources of Ukraine, 3, 37–44 [in Ukrainian].
Rudko, G.I. (2006). Resursy heolohichnoho seredovyshcha ta ekolohichna bezpeka tekhnopryrodnykh heosystem [Geological resources and ecological safety of technonatural geosystems]. Kyiv: ZAT Nichlava [in Ukrainian].
Panas, R.N. (1989). Agroekologicheskie osnovy rekultivacii zemel [Agroecological bases of land reclamation]. Lvov: Izd-vo pri Lvov. un-te [in Russian].
Levyk, V.I. (2006). Do istorii vyvchennia posttekhnohennoho periodu rozvytku vidvaliv Peredkarpatskoho sirkonosnoho baseinu [To the history of the study of the post-technogenic period of the development of the dumps of the Precarpathian sulfur-bearing basin]. Naukovi osnovy zberezhennia biotychnoi riznomanitnosti: tematychnyi shchorichnyk — Scientific basis of conservation of biotic diversity: thematic yearbook, 7, 171–175 [in Ukrainian].
Bashutska, U.B. & Schilling, Astrid. (2022). Planuvannia ta zdiisnennia lisovoi rekultyvatsii porushenykh zemel Luzhytskoho burovuhilnoho baseinu (Skhidna Nimechchyna) [Planning and implementation of forest reclamation of disturbed lands of the Lusatian lignite basin (East Germany)]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 32 (3), 26–31 [in Ukrainian].
Kopii, M.L., Honchar, V.M., Kopii, S.L. et al. (2019). Fitomelioratyvna rol roslynnoho pokryvu u vidtvorenni devastovanykh zemel v mezhakh sirchanykh rozrobok Zakhidnoho Lisostepu: monohrafiia [Phytomeliorative role of plant cover in the reproduction of devastated lands within the limits of sulfur development of the Western Forest Steppe: monograph]. Rivne: NUVHP [in Ukrainian].
Yin, X., Martineau, C. & Fenton, N.J. (2023). How big is the footprint? Quantifying offsite effects of mines on boreal plant communities. Global Ecology and Conservation, 41, 02372 [in English].
Tolvanen, A., Eilu, P., Juutinen, A. et al. (2019). Mining in the Arctic environment — A review from ecological, socioeconomic and legal perspectives. Journal of Environmental Management, 233, 832–844 [in English].
Murguia, D.I., Bringezu, S. & Schaldach, R. (2016). Global direct pressures on biodiversity by large-scale metal mining: spatial distribution and implications for conservation. Journal of Environmental Management, 180, 409–420 [in English].
Mudrak, O., Demyanyuk, O. & Mahdiichuk, A. (2022). Hirnycho-promyslovi landshafty Pravoberezhnoho Lisostepu yak potentsiini strukturni elementy rehionalnoi ekomerezhi [Mining and industrial land-scapes of the right-bank forest-steppe as potential structural elements of the regional eco-network]. Ekolohichni nauky — Environmental sciences, 4 (43), 149–153 [in Ukrainian].
Mudrak, O.V. & Magdiychuk, A.P. (2022). Ekolohichni osoblyvosti florystychnoi struktury devastovanykh zemel Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Ecological features of the floristic structure of the devastated lands of the Right Bank Forest Steppe of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 32–37 [in Ukrainian].
Savosko, V.M., Lykholat, Yu.V., Bielyk, Yu.V. & Grygoryuk, I.P. (2019). Apofitni ta adventyvni derevni vydy na devastovanykh zemliakh hranitnykh kar’ieriv Kryvorizhzhia [Apophyte and adventives woody species in granite quarry devastated land at Kryvyi Rih district]. Bioresursy i pryrodokorystuvannia — Biological Resources and Nature Managment, 11 (1–2), 14–25 [in Ukrainian].
Savytska, S.V., Redko, H.M. & Khomiak, I.V. (2020). Kharakterystyka ekoloho-tsenotychnoho profiliu cherez Korostyshivskyi hranitnyi karier [Characteristics of ecological-coenotic profile through Korostyshiv granite quarry]. Biolohichni doslidzhennia — Biological research, 431–433 [in Ukrainian].
Nazarovets, U.R., Oliferchuk, V.P., Kopiy, L.I. & Kopiy, M.L. (2017). Suktsesii fitotsenoziv u mezhakh Podorozhnenskoho sirchanoho kar’iera [Successions of phytocenoses within the Podorozhnensky Sulfur Quarry]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 121–127 [in Ukrainian].
Kopiy, M.L. (2018). Vplyv suktsesiinykh protsesiv na vidtvorennia porushenykh zemel v mezhakh Yavorivskoho sirchanoho karieru Lvivskoi oblasti [The influence of successional processes of reproduction of disturbed lands within Yavoriv sulphur quarry of Lviv region]. Naukovyj visnyk NLTU Ukrayiny — Scientific Bulletin of UNFU, 28 (8), 45–50 [in Ukrainian].
International plant name index (IPNI). (n.d.). URL: https://www.ipni.org [in English].
Didukh, Ya.P. (Ed.), Burda, R.I., Yermolenko, V.M. et al. (2000). Ekoflora Ukrainy [Ecoflora of Ukraine]. Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].
Tarasov, V.V. (2012). Flora Dnipropetrovskoi i Zaporizkoi oblastei [Flora of Dnepropetrovsk and Zaporozhye regions]. Dnipropetrovsk: Lira [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
