Гістологічні зміни в стінці порожньої кишки щурів за умов дії отрути гадюки звичайної (Vipera berus berus)

Автор(и)

  • О.С. Маєвський Київський національ- ний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини», Україна https://orcid.org/0000-0002-9128-1033
  • І.В. Слєпцова Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-6838-7924

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2023.276732

Ключові слова:

гадюки, тонкий кишечник, токсини, структурні зміни, отрута

Анотація

Численні компоненти отрут різноманітних видів тварин викликають в організмі реципієнтів надзвичайно широкий спектр ефектів та симптомів. При цьому ступінь вираженості патологічних змін визначається, загалом, видом тварин, об’ємом та способом введення токсину, а також характерними особливостями жертви. Зміни структурно-функціональних параметрів стінки порожньої кишки на тлі впливу отрути гадюки звичайної все ще є недостатньо вивченими. Вкрай актуальними слід вважати дослідження, які направлені на виявлення нових компонентів зміїних токсинів, визначення ступеня їх впливу на уражений організм та використання отриманих даних для виробництва антидотів, і тим самим, усунення економічних втрат, пов’язаних з укусами змій. Метою дослідження є встановлення проявів пошкодження тонкої кишки за умов дії отрути гадюки звичайної (Vipera berus berus). Експеримент проведено на 20 нелінійних білих щурах самцях. При дослідженні щурів розподіляли на дві групи — контрольну та дослідну. Отруєння моделювали введенням щурам дослідної групи внутрішньочеревно отрути гадюки звичайної в дозі ED50 1,576 мкг/г. Гістологічні препарати досліджували під світловим мікроскопом SEO SСAN, знімки опрацьовували за допомогою Vision CCD Camera з наявною системою виведення зображення на монітор комп’ютера. Було встановлено, що за умов дії отрути гадюки звичайної токсичні речовини її отрути викликають в стінці порожньої кишки деструктивно-дегенеративні зміни в рельєфі та стромально-судинному компонентах слизової оболонки органу. Таким чином, підвищення проникності стінок судин мікроциркуляторного русла, витончення і повна руйнація стінок гемокапілярів разом із цитотоксичною дією отрути на еритроцити призводить до утворення множинних, дрібних крововиливів з гемолізом еритроцитів.

Посилання

Aird, S.D. (2020). Introduction to the Toxins Special Issue on Identification and Functional Characterization of Novel Components. Toxins (Basel), 12 (5), 336. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12050336 [in English].

Zhang, Y. (2015). Why do we study animal toxins? Dongwuxue Yanjiu, 36 (4), 183–222. DOI: https://doi.org/10.13918/j.issn.2095-8137.2015.4.183 [in English].

Pach, S., Geyt, J.L., Gutierrez, J.M. et al. (2020). Paediatric snakebite envenoming: the world’s most neglected «Neglected Tropical Disease»? Archives of Disease in Childhood, 105 (12), 1135–1139. DOI: https://doi.org/10.1136/archdischild-2020-319417 [in English].

Bolon, I., Durso, A.M., Mesa, S.B. et al. (2020). Identifying the snake: First scoping review on practices of communities and healthcare providers confronted with snakebite across the world. PLoS One, 15 (3), e0229989. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0229989 [in English].

Muselin, F. (2020). Protein structure of the venom in nine species of snake: from bio-compounds to possible healing agents. Brazilian Journal of Medical and Biological Research, 53 (1), e9001. DOI: https://doi.org/10.1590/1414-431X20199001 [in English].

Amazonas, D.R., Portes-Junior, J.A., Nishiyama-Jr, M.Y. et al. (2018). Molecular mechanisms underlying intraspecific variation in snake venom. Journal of Proteomics, 181, 60–72. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jprot.2018.03.032 [in English].

Cristina, R.T., Kocsis, R., Tulcan, C. et al. (2020). Protein structure of the venom in nine species of snake: from bio-compounds to possible healing agents. Brazilian Journal of Medical and Biological Research 53 (1), e9001. DOI: https://doi.org/10.1590/1414-431X20199001 [in English].

Nirthanan, S. (2020). Snake three-finger α-neuro-toxins and nicotinic acetylcholine receptors: Molecules, mechanisms and medicine. Biochemical Pharmacology, 181, 114168. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bcp.2020.114168 [in English].

Siigur, J., Aaspolu, A. & Siigur, E. (2019). Biochemistry and pharmacology of proteins and peptides purified from the venoms of the Snakes Macrovipera lebe tina subspecies. Toxicon, 158, 16–32. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxicon.2018.11.294 [in English].

Alekseeva, A.S., Tretiakova, D.S., Chernikov, V.P. et al. (2017). Heterodimeric V. nikolskii phospholipases A2 induce aggregation of the lipid bilayer. Toxicon, 133, 169–179. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxicon.2017.05.015 [in English].

Doltchinkova, V., Stoylov, S. & Angelova, P.R. (2021). Viper toxins affect membrane characteristics of human erythrocytes. Biophysical Chemistry, 270, 106532. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpc.2020.106532 [in English].

Latinović, Z., Leonardi, A., Koh, C.Y. et al. (2020). The procoagulant snake venom serine protease potentially having a dual, blood coagulation factor V and X-Activating activity. Toxins, 12 (6), 358. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12060358 [in English].

Hermansen, M.N., Krug, A.H. & Brabrand, M. (2019). Envenomation by the common European adder (Vipera berus): a case series of 219 patients. European Journal of Emergency Medicine, 26 (5), 362–365. DOI: https://doi.org/10.1097/MEJ.0000000000000577 [in English].

Zinenko, O., Tovstukha, I. & Korniyenko, Y. (2020). PLA2 Inhibitor Varespladib as an Alternative to the Antivenom Treatment for Bites from Nikolsky’s Viper Vipera berus nikolskii. Toxins (Basel), 12 (6), 356. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12060356 [in English].

Paolino, G., Nicola, M.R.D., Pontara, A. et al. (2020). Vipera snakebite in Europe: a systematic review of a neglected disease. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology, 34 (10), 2247–2260. DOI: https://doi.org/10.1111/jdv.16722 [in English].

Boda, F., Banfai, K., Garai, K. et al. (2018). Effect of Vipera ammodytes Snake Venom on the Human Cytokine Network. Toxins (Basel), 10 (7), 259. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins10070259 [in English].

Di Nicola, M.R., Pontara, A., Kass, G.E. et al. (2021). Vipers of Major clinical relevance in Europe: Taxonomy, venom composition, toxicology and clinical management of human bites. Toxicology, 453, 152724. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tox.2021.152724 [in English].

Kalogeropoulos, K., Treschow, A.F., auf dem Keller, U. et al. (2019). Protease activity profiling of snake venoms using high-throughput peptide screening. Toxins, 11 (3), 170. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins11030170 [in English].

Yee, K.T., Tongsima, S., Vasieva, O. et al. (2018). Analysis of snake venom metalloproteinases from Myanmar Russell’s viper transcriptome. Toxicon, 146, 31–41. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxicon.2018.03.005 [in English].

Hiu, J.J. & Yap, M.K.K. (2020). Cytotoxicity of snake venom enzymatic toxins: Phospholipase A2 and l-amino acid oxidase. Biochemical Society Transactions, 48 (2), 719–731. DOI: https://doi.org/10.1042/BST20200110 [in English].

Kadi-Saci, A. & Laraba-Djebari, F. (2020). Purification and characterization of a thrombin-like enzyme isolated from Vipera lebetina venom: its interaction with platelet receptor. Blood Coagulation & Fibrinolysis, 31 (1), 1–10. DOI: https://doi.org/10.1097/MBC.0000000000000856 [in English].

Tasoulis, T. & Isbister, G.K. (2017). A review and database of snake venom proteomes. Toxins, 9 (9), 290. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins9090290 [in English].

Dobrelia, N.V., Boitsova, L.V. & Danova, I.V. (2015). Pravova baza dlia provedennia etychnoi ekspertyzy doklinichnykh doslidzhen likarskykh zasobiv z vykorystanniam laboratornykh tvaryn [Legal basis for ethical examination of preclinical studies of drugs using laboratory animals]. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia — Pharmacology and Drug Toxicology, 2, 95–100 [іn Ukrainian]

Horalskyi, L.P., Khomych, V.T. & Kononskyi, O.I. (2011). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohii [Fundamentals of histological technique and morphofunctional research methods in normal and pathology]. Zhytomyr: Polissya [in Ukrainian].

Santhosh, M.S., Thushara, R.M., Hemshekhar, M. et al. (2013). Alleviation of viper venom induced platelet apoptosis by crocin (Crocus sativus): implications for thrombocytopenia in viper bites. Journal of Thrombosis and Thrombolysis, 36 (4), 424–432. DOI: https://doi.org/10.1007/S11239-013-0888-X [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-17

Номер

№ 1 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.