Гістологічні зміни в стінці порожньої кишки щурів за умов дії отрути гадюки звичайної (Vipera berus berus)

Автор(и)

  • О.С. Маєвський Київський національ- ний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини», Україна https://orcid.org/0000-0002-9128-1033
  • І.В. Слєпцова Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-6838-7924

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2023.276732

Ключові слова:

гадюки, тонкий кишечник, токсини, структурні зміни, отрута

Анотація

Численні компоненти отрут різноманітних видів тварин викликають в організмі реципієнтів надзвичайно широкий спектр ефектів та симптомів. При цьому ступінь вираженості патологічних змін визначається, загалом, видом тварин, об’ємом та способом введення токсину, а також характерними особливостями жертви. Зміни структурно-функціональних параметрів стінки порожньої кишки на тлі впливу отрути гадюки звичайної все ще є недостатньо вивченими. Вкрай актуальними слід вважати дослідження, які направлені на виявлення нових компонентів зміїних токсинів, визначення ступеня їх впливу на уражений організм та використання отриманих даних для виробництва антидотів, і тим самим, усунення економічних втрат, пов’язаних з укусами змій. Метою дослідження є встановлення проявів пошкодження тонкої кишки за умов дії отрути гадюки звичайної (Vipera berus berus). Експеримент проведено на 20 нелінійних білих щурах самцях. При дослідженні щурів розподіляли на дві групи — контрольну та дослідну. Отруєння моделювали введенням щурам дослідної групи внутрішньочеревно отрути гадюки звичайної в дозі ED50 1,576 мкг/г. Гістологічні препарати досліджували під світловим мікроскопом SEO SСAN, знімки опрацьовували за допомогою Vision CCD Camera з наявною системою виведення зображення на монітор комп’ютера. Було встановлено, що за умов дії отрути гадюки звичайної токсичні речовини її отрути викликають в стінці порожньої кишки деструктивно-дегенеративні зміни в рельєфі та стромально-судинному компонентах слизової оболонки органу. Таким чином, підвищення проникності стінок судин мікроциркуляторного русла, витончення і повна руйнація стінок гемокапілярів разом із цитотоксичною дією отрути на еритроцити призводить до утворення множинних, дрібних крововиливів з гемолізом еритроцитів.

Біографія автора

О.С. Маєвський, Київський національ- ний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини»

доктор медичних наук, професор

Посилання

Aird, S.D. (2020). Introduction to the Toxins Special Issue on Identification and Functional Characterization of Novel Components. Toxins (Basel), 12 (5), 336. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12050336 [in English].

Zhang, Y. (2015). Why do we study animal toxins? Dongwuxue Yanjiu, 36 (4), 183–222. DOI: https://doi.org/10.13918/j.issn.2095-8137.2015.4.183 [in English].

Pach, S., Geyt, J.L., Gutierrez, J.M. et al. (2020). Paediatric snakebite envenoming: the world’s most neglected «Neglected Tropical Disease»? Archives of Disease in Childhood, 105 (12), 1135–1139. DOI: https://doi.org/10.1136/archdischild-2020-319417 [in English].

Bolon, I., Durso, A.M., Mesa, S.B. et al. (2020). Identifying the snake: First scoping review on practices of communities and healthcare providers confronted with snakebite across the world. PLoS One, 15 (3), e0229989. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0229989 [in English].

Muselin, F. (2020). Protein structure of the venom in nine species of snake: from bio-compounds to possible healing agents. Brazilian Journal of Medical and Biological Research, 53 (1), e9001. DOI: https://doi.org/10.1590/1414-431X20199001 [in English].

Amazonas, D.R., Portes-Junior, J.A., Nishiyama-Jr, M.Y. et al. (2018). Molecular mechanisms underlying intraspecific variation in snake venom. Journal of Proteomics, 181, 60–72. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jprot.2018.03.032 [in English].

Cristina, R.T., Kocsis, R., Tulcan, C. et al. (2020). Protein structure of the venom in nine species of snake: from bio-compounds to possible healing agents. Brazilian Journal of Medical and Biological Research 53 (1), e9001. DOI: https://doi.org/10.1590/1414-431X20199001 [in English].

Nirthanan, S. (2020). Snake three-finger α-neuro-toxins and nicotinic acetylcholine receptors: Molecules, mechanisms and medicine. Biochemical Pharmacology, 181, 114168. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bcp.2020.114168 [in English].

Siigur, J., Aaspolu, A. & Siigur, E. (2019). Biochemistry and pharmacology of proteins and peptides purified from the venoms of the Snakes Macrovipera lebe tina subspecies. Toxicon, 158, 16–32. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxicon.2018.11.294 [in English].

Alekseeva, A.S., Tretiakova, D.S., Chernikov, V.P. et al. (2017). Heterodimeric V. nikolskii phospholipases A2 induce aggregation of the lipid bilayer. Toxicon, 133, 169–179. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxicon.2017.05.015 [in English].

Doltchinkova, V., Stoylov, S. & Angelova, P.R. (2021). Viper toxins affect membrane characteristics of human erythrocytes. Biophysical Chemistry, 270, 106532. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpc.2020.106532 [in English].

Latinović, Z., Leonardi, A., Koh, C.Y. et al. (2020). The procoagulant snake venom serine protease potentially having a dual, blood coagulation factor V and X-Activating activity. Toxins, 12 (6), 358. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12060358 [in English].

Hermansen, M.N., Krug, A.H. & Brabrand, M. (2019). Envenomation by the common European adder (Vipera berus): a case series of 219 patients. European Journal of Emergency Medicine, 26 (5), 362–365. DOI: https://doi.org/10.1097/MEJ.0000000000000577 [in English].

Zinenko, O., Tovstukha, I. & Korniyenko, Y. (2020). PLA2 Inhibitor Varespladib as an Alternative to the Antivenom Treatment for Bites from Nikolsky’s Viper Vipera berus nikolskii. Toxins (Basel), 12 (6), 356. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12060356 [in English].

Paolino, G., Nicola, M.R.D., Pontara, A. et al. (2020). Vipera snakebite in Europe: a systematic review of a neglected disease. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology, 34 (10), 2247–2260. DOI: https://doi.org/10.1111/jdv.16722 [in English].

Boda, F., Banfai, K., Garai, K. et al. (2018). Effect of Vipera ammodytes Snake Venom on the Human Cytokine Network. Toxins (Basel), 10 (7), 259. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins10070259 [in English].

Di Nicola, M.R., Pontara, A., Kass, G.E. et al. (2021). Vipers of Major clinical relevance in Europe: Taxonomy, venom composition, toxicology and clinical management of human bites. Toxicology, 453, 152724. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tox.2021.152724 [in English].

Kalogeropoulos, K., Treschow, A.F., auf dem Keller, U. et al. (2019). Protease activity profiling of snake venoms using high-throughput peptide screening. Toxins, 11 (3), 170. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins11030170 [in English].

Yee, K.T., Tongsima, S., Vasieva, O. et al. (2018). Analysis of snake venom metalloproteinases from Myanmar Russell’s viper transcriptome. Toxicon, 146, 31–41. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxicon.2018.03.005 [in English].

Hiu, J.J. & Yap, M.K.K. (2020). Cytotoxicity of snake venom enzymatic toxins: Phospholipase A2 and l-amino acid oxidase. Biochemical Society Transactions, 48 (2), 719–731. DOI: https://doi.org/10.1042/BST20200110 [in English].

Kadi-Saci, A. & Laraba-Djebari, F. (2020). Purification and characterization of a thrombin-like enzyme isolated from Vipera lebetina venom: its interaction with platelet receptor. Blood Coagulation & Fibrinolysis, 31 (1), 1–10. DOI: https://doi.org/10.1097/MBC.0000000000000856 [in English].

Tasoulis, T. & Isbister, G.K. (2017). A review and database of snake venom proteomes. Toxins, 9 (9), 290. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins9090290 [in English].

Dobrelia, N.V., Boitsova, L.V. & Danova, I.V. (2015). Pravova baza dlia provedennia etychnoi ekspertyzy doklinichnykh doslidzhen likarskykh zasobiv z vykorystanniam laboratornykh tvaryn [Legal basis for ethical examination of preclinical studies of drugs using laboratory animals]. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia — Pharmacology and Drug Toxicology, 2, 95–100 [іn Ukrainian]

Horalskyi, L.P., Khomych, V.T. & Kononskyi, O.I. (2011). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohii [Fundamentals of histological technique and morphofunctional research methods in normal and pathology]. Zhytomyr: Polissya [in Ukrainian].

Santhosh, M.S., Thushara, R.M., Hemshekhar, M. et al. (2013). Alleviation of viper venom induced platelet apoptosis by crocin (Crocus sativus): implications for thrombocytopenia in viper bites. Journal of Thrombosis and Thrombolysis, 36 (4), 424–432. DOI: https://doi.org/10.1007/S11239-013-0888-X [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-17

Номер

№ 1 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.