Функції мертвої деревини у контексті екосистемних послуг лісів
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2023.283694Ключові слова:
деревний детрит, лісова екосистема, екологічні процеси, класифікація, збалансований розвитокАнотація
У статті проаналізовано функції та роль мертвої деревини у контекстні екосистемних послуг лісів. Дослідження проведено шляхом аналітичного огляду літературних джерел. Запропоновано класифікацію функцій мертвої деревини, згідно з якою виділено такі основні групи: підтримувальні, середовищетвірні, захисні, ресурсні та інформаційні. Підтримувальні — функції, що пов’язані з основними екосистемними процесами. До них належать участь у біологічному колообігу речовин та енергії, накопичення поживних речовин та води, депонування вуглецю, регулювання екосистемних процесів, участь у грунтовірних процесах. Середовищетвірні функції відмерлої деревини полягають у забезпеченні середовищ існування (габітатів) для видів флори та фауни, формуванні субстрату й сприятливого середовища для розвитку, збереженні біорізноманіття лісових екосистем. Захисні — функції, спрямовані на охорону й збереження певних компонентів та процесів екосистеми. До них належать стокорегулювальна, ґрунтоза- хисна, протиерозійна та водоохоронна функції. Ресурсні функції відмерлої деревини — це забезпечення природними ресурсами, які використовуються для потреб людини, зокрема у промисловості, будівництві, інших галузях виробництва, а також як паливо та джерело енергії. Інформаційні функції мертвої деревини полягають у забезпеченні можливості для пізнавального розвитку, які реалізуються в отриманні людиною нау- кової та освітньої, культурної й мистецької, духовної, історичної інформації. Запро- понована класифікація є умовною, оскільки поділ на групи функцій здійснено на базі основних функцій лісових екосистем загалом. Екологічні та природоохоронні функції мертвої деревини є взаємопов’язаними, впливаючи одна на одну, виконують іншу нову функцію. В умовах глобальних екологічних викликів сьогодення й усвідомлення значення мертвої деревини як важливого компонента лісових екосистем перспективними нині вважаємо дослідження середовищетвірних та інформаційних функцій мертвої деревини. Водночас, враховуючи сучасний тренд переходу на відтворювальні джерела енергії, зна- чення ресурсних функцій мертвої деревини та її ролі у депонуванні вуглецю буде не менш актуальним. Забезпечення балансу в отриманні екосистемних послуг мертвої деревини є важливим аспектом сталого розвитку.
Посилання
Harmon, M.E., Franklin, J.F., Swanson, F.J. et al. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Advances in ecological Research, 15, 133–302. DOI: https://doi.org/10.1016/S0065-2504-(03)34002-4 [in English].
Stevens, V. (1997). The ecological role of coarse woody debris: an overview of the ecological importance of CWD in B.C. forests. Res. Br., B.C. Min. For., Victoria, B.C., Work. 30: 26 [in English].
Radu, S., Gafta D. & Akeroyd, J. (Eds.) (2007). The ecological role of deadwood in natural forests. Nature Conservation: Concept and Practice. (pp. 137–141). Berlin: Springer [in English].
Merganicova, K., Merganic, J., Svoboda, M., Blanco, J. & Lo, Y. (Eds.). (2012). Deadwood in Forest Ecosystems. Forest Ecosystems — More than Just Trees. (рр. 81–108). IntechOpen. DOI: https://doi.org/10.5772/31003. URL: https://www.intechopen.com/books/forest-ecosystems-more-than-just-trees/deadwood [in English].
Bilous, A.M. (2014). Metodyka doslidzhennia mortmasy lisiv [Methodology of the research mortmass of forest]. Bioresursy i pryrodokorystuvannia — Biological Resources and Nature Management, 6, 3–4, 134–145 [in Ukrainian].
Solomakha, I.V., Solomakha, V.A., Tymochko, I.Ya., Chornobrov, O.Yu. & Furdychko, O.I. (Ed.). (2020). Ekoloho-ekonomichni funktsii zakhysnykh lisovykh nasadzhen u nadanni ekosystemnykh posluh (metodychni rekomendatsii) [Ecological and economic functions of protective forests in the provision of ecosystem services (methodological recommendations)]. Kyiv [in Ukrainian].
Lombardi, F. & Bostjan, M. (2016). Dead wood as a driver of forest functions. Italian Journal of Agronomy, 11 (s1), 24–26 [in English].
Thomas, J.W. (2002). Dead Wood: From Forester’s Bane to Environmental Boom. USDA Forest Service Gen. Tech. Rep. PSW-GTR-181. 9 p. [in English].
Ausmus, B.S., Dodson, G.J. & Todd, D.J. (1975). Microbial-invertebrate interactions: The mechanism of wood decomposition. Ecological Society of America Bulletin, 56 (2), 42 [in English].
Miller, H.A. & Halls, L.K. (1969). Fleshy fungi commonly eaten by southern wildlife. USDA Forest Service Res. Paper SO-49. New Orleans, LA: Southern Forest Experimental Station. 28 p. [in English].
Fogel, R. & Cromack, K. (1977). Effect of habitat and substrate quality on Douglas-fir litter decomposition on Western Oregon. Canadian Journal Botany, 55 (12), 1632–1640 [in English].
Lakyda, P.I., Bilous, A.M., Vasylyshyn, R.D. & Makarchuk, I.Ya. (2012). Bioproduktyvnist ta enerhetychnyi potentsial miakolystianykh derevostaniv Ukrainskoho Polissia [Bioproductivity and energy potential of softwood stands of Ukrainian Polissya]. KorsunShevchenkivskyi [in Ukrainian].
Pasternak, V.P. (2011). Bioproduktyvnist lisiv pivnichnoho skhodu Ukrainy v konteksti zmin klimatu [Bioproductivity of forests of northeastern Ukraine in the context of climate change]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Pasternak, V.P. & Yarotskyi, V.Yu. (2013). Otsiniuvannia zapasiv i dynamika vuhletsiu u lisakh Pivnichnoho skhodu Ukrainy [Carbon stock and dynamic assessment in the forests of North-East of Ukraine]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 23.6, 57–62 [in Ukrainian].
Priadko, O.I., Chornobrov, O.Yu., Datsiuk, V.V. et al. (2019). Do bioriznomanittia dubovo-yasenevykh lisiv dolyny r. Vita ta yoho roli u rozkladanni vidmerloi derevyny na terytorii NPP «Holosiivskyi» [Concerning biodiversity of oak-ash forests in Vita River valley and its role in decomposition of dead wood in «Holosiivskyi» NNP]. Funktsionuvannya pryrodookhoronnykh terytoriy v suchasnykh umovakh: materialy Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiya z nahody 30-richchya Natsional’noho pryrodnoho parku «Synevyr» [Functioning of protected areas in modern conditions: materials of the international scientific and practical conference on the occasion of the 30th anniversary of the Synevyr National Nature Park]. (pp. 77–82). Synevir [in Ukrainian].
Savytska, A.H. (2014). Vidmerla derevyna yak substrat dlia rozvytku mokhopodibnykh lisovykh uhrupovan [Dead Wood as a Substrate for Mosses in Forest Communities]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 25 (9), 172–177 [in Ukrainian].
Chumak, M. (2016). Saproksylobiontni tverdokryli (Coleoptera, Insecta) i mertva derevyna v bukovomu pralisi Uholskoho masyvu Karpatskoho biosfernoho zapovidnyka [Saproxylic beetles (Coleoptera, Insecta) and Dead Wood in Beech Virgin Forests Uholka Massif Carpathian Biosphere Reserve]. Naukovyy visnyk Skhidnoyevropeys’koho natsional’noho universytetu imeni Lesi Ukrayinky. Seriya: Biolohichni nauky — Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, 12, 93–108. DOI: https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337- 12-93-98 [in Ukrainian].
Holyaka, M.А., Voloshchuk, N.М., Bilous, А.М. et al. (2017). Vydovyi sklad mikobioty komponentiv mortmasy Betula pendula Roth ukrainskoho Polissia [Species composition of mycobiota of Betula pendula Roth coarse woody debris of Ukrainian Polissya]. Mikrobiolohichnyi zhurnal — Microbiological Journal, 79 (3), 84–97. DOI: https://doi.org/10.15407/microbiolj79.03.084 [іn Ukrainian].
Izhyk, H.V. (2013). Rol i funktsii vidmerloi derevyny v bukovykh pralisakh [The role and functions of dead wood in beech old growth forests]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 9, 352–357 [in Ukrainian].
Island Press (2005). Millennium Ecosystem Assessment. Ecosystems and Human. Well-Being: Synthesis. Washington. 155 p. [in English].
Svyrydenko, V.Ye. (Ed.), Babich, O.H. & Kyrychok, L.S. (2005). Lisivnytstvo [Silviculture]. Kyiv: Aristei [in Ukrainian].
Humphrey, J.W., Sippola, A.L., Lemperiere, G. et al. (2004). Deadwood as an indicator of biodiversity in European forests: from theory to operational guidance. EFI-Proceedings, 51, 193–206 [in English].
Chornobrov, O.Yu. (2021). Osoblyvosti formuvannia ta ekolohichne znachennia derevnoho detrytu u lisovykh ekosystemakh Lisostepu Ukrainy [Peculiarities of formation and ecological role of woody detritus in forest ecosystem of the Forest-Steppe of Ukraine]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Schuck, A., Meyer, P., Menke, N. et al. (2004). Forest biodiversity indicator: dead wood — a proposed approach towards operationalising the MCPFE indicator. EFI-Proceedings, 51, 49–77 [in English].
Siitonen, J. (2001). Forest management, coarse woody debris and saproxylic organisms: Fennoscandian boreal forests as an example. Ecological Bulletin, 49, 11–42 [in English].
Stokland, J.N., Tomter, S.M. & Soderberg, U. (2004). Development of Dead Wood Indicators for Biodiversity Monitoring: Experiences from Scandinavia. EFI Proceedings, 51, 207–226 [in English].
Jonsell, M., Weslien, J. & Ehnstrom, B. (1998). Substrate requirements of red-listed saproxylic invertebrates in Sweden. Biodiversity and Conservation, 7, 749–764. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1008888319031[in English].
Cherniavskyi, M. & Izhyk, H. (2014). Vidmerla derevyna u bukovykh pralisakh yak kompleks mikroseredovyshch isnuvannia hrybiv [Dead wood in beech virgin forests as complex of microenvironment existence of mushrooms]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Heohrafichna — Visnyk of the Lviv University. Series: Geography, 45, 144–149. DOI: https://doi.org/10.30970/vgg.2014.45.1159. URL: http://old.geography.lnu.edu.ua/Publik/Period/visn/45/PDF/16.Chernavskui_Ishuk.pdf [in Ukrainian].
Franklin, J.F., Shugart, H.H. & Harmon, M.E. (1987). Tree death as an ecological process. Bio Science, 37 (8), 550–556 [in English].
Karpuk, A.I., Kravets, P.V., Rozvod, S.V. et al. (2012). Metodychni rekomendatsii z udoskonalennia systemy vedennia lisovoho hospodarstva na osnovi zaprovadzhennia lisovoi sertyfikatsii [Methodological recommendations for improving the forestry management system based on the introduction of forest certification]. Kyiv: TsP «KOMPRYNT» [in Ukrainian].
Debeljak, M. (2006). Coarse woody debris in virgin and managed forest. Ecological Indicators, 6, 733–742 [in English].
Szewczyk, J. & Szwagrzyk, J. (1991). Tree regeneration on rotten wood and on soil in oldgrowth stand. Vegetatio, 122 (1), 37–46 [in English].
Hofgaard, A. (1993). Structure and regeneration patterns in a virgin Picea abies forest in northern Sweden. Journal of Vegetation Science, 4, 601–608 [in English].
Rondeux, J. & Sanchez, C. (2009). Review of indicators and field methods for monitoring biodiversity within national forest inventories. Core variable: Deadwood. Environmental Monitoring and Assessment, 164 (1–4), 617–630 [in English].
Zakhyst lisiv vid shkidnykiv i khvorob za 2022 rik. Derzhavne ahentstvo lisovykh resursiv Ukrainy [Forest protection against pests and deceases. State Forest Resources Agency of Ukraine]. (n.d.). URL: https://forest.gov.ua/napryamki-diyalnosti/lisovegospodarstvo/ohorona-i-zahist-lisiv/zahist-lisiv-vidshkidnikiv-ta-hvorob [in Ukrainian].
The State of World Forests 2022. Food and Agriculture Organization of the United Nations (2022). URL: https://www.fao.org/documents/card/en/c/cb9360en [in English].
Hauru, K., Koskinena, S., Kotzea, D. & Lehvävirtab, S. (2014). The effects of decaying logs on the aesthetic experience and acceptability of urban forests — Implications for forest management. Landscape and Urban Planning, 123, 114–123. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.landurbplan.2013.12.014 [in English].
Pelyukh, O., Paletto, A. & Zahvoyska, L. (2019). People’s attitudes towards deadwood in forest: evidence from the Ukrainian Carpathians. Journal of Forest Science, 65 (5), 171–182. DOI: https://doi.org/10.17221/144/2018-JFS [in English].
Paletto, A., Becagli, C. & De Meo, I. (2022). Aesthetic preferences for deadwood in forest landscape: A case study in Italy. Journal of Environmental Management, 311, 114829. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2022.114829 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
