Екологічні ризики пестицидного забруднення продуктів бджільництва

Автор(и)

  • Алла Миколаївна Ліщук Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-8339-9365
  • Інна Миколаївна Городиська Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-1580-3450
  • Надія Василівна Карачинська Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-6571-8430

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2023.283697

Ключові слова:

хлорорганічні пестициди, мед, ґрунт, забруднення, екотоксикологічна оцінка, екологічні ризики

Анотація

У статті зосереджено увагу на актуальності дослідження екологічних ризиків пестицидного забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення, які є кормовою та сировинною базою для бджільництва. Зазначено про важливість постійного контролю за вмістом небезпечних токсикантів, зокрема хлорорганічних пестицидів, у меду бджолиному та інших продуктах бджільництва. Представлено результати досліджень вмісту залишкових кількостей стійких хлорорганічних пестицидів ГХЦГ і ДДТ у зразках меду соняшникового, відібраних із бджільницьких пасік трьох адміністративних районів Черкаської обл. Встановлено істотне забруднення меду соняшникового з пасіки бджільницького господарства с. Новоселиця залишковими кількостями пестицидів, за якого концентрація суми метаболітів та ізомерів ДДТ перевищувала гранично допустимі нормативи від 1,3 до 2,3 раза. Слід відзначити, що виявлені концентрації вищезазначеного пестициду в ґрунті (від 6,41 до 23,53 мкг/кг за ГДК ДДТ = 100 мкг/кг) не можуть бути джерелом значного забруднення меду бджолиного. Зроблено припущення, що причиною надходження ксенобіотика у продукти бджільництва шляхом біологічного колообігу (ґрунт — рослина-медонос — мед) є наявність у межах ареалу медозбору недіючого складу отрутохімікатів, що є потужним джерелом надходження токсикантів, у т.ч. і пестицидів, у об’єкти довкілля. Встановлено безпосередню кореляційну залежність вмісту пестицидів у меду від їх концентрації у ґрунті (у межах від r = 0,61 для с. Стебне до r = 0,98 для с. Новоселиця і с. Червоне). Доведено важливість оцінювання екологічних ризиків забруднення навколишнього природного середовища залишками пестицидів, оскільки навіть незначна концентрація токсичної речовини у ґрунті, воді, повітрі, нектарі або пилку медоносних рослин часто призводить до масового ураження та загибелі бджіл. Відмічено, що мед можна використовувати як відповідний біоіндикатор для оцінювання екологічних ризиків забруднення навколишнього природного середовища токсичними речовинами, включаючи хлорорганічні пестициди.

Біографії авторів

Алла Миколаївна Ліщук, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Інна Миколаївна Городиська, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Надія Василівна Карачинська, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат біологічних наук

Посилання

Drummond, J., Williamson, S.M., Fitchett, A.E. et al. (2017). Spontaneous honeybee behaviour is altered by persistent organic pollutants. Ecotoxicology, 26, 141–150. DOI: https://doi.org/10.1007/s10646-016-1749-0 [in English].

Razanov, S.F. (2020). Osoblyvosti nakopychennia vazhkykh metaliv u stilnykakh bdzholynoho hnizda [Features of the accumulation of heavy metals in the honeycombs of the bee nest]. Topical issues of the development of modern science: the 6th International scientific and practical conference. (рр. 792–1018). Publishing House "ACCENT", Sofia, Bulgaria [in Ukrainian].

Skrypka, H.A. & Kasianchuk, V.V. (2015). Porivnialnyi analiz vmistu khlororhanichnykh ta fosfororhanichnykh pestytsydiv u medi ta produktakh bdzhilnytstva [Comparative analysis of the content of organochlorine and organophosphorus pesticides in honey and beekeeping products]. Biolohiia tvaryn — Biology of animals, 17, 1, 99–108 [in Ukrainian].

Hooven, L.A., Chakrabarti, P., Harper, B.J. et al. (2019). Potential risk to pollinators from nanotechnology-based pesticides. Molecules, 24 (24), 4458. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules24244458 [in English].

Turenko, V.P., Bilyk, M.O., Stankevych, S.V. et al. (2022). Suchasni pestytsydy i tekhnichni zasoby yikh zastosuvannia: navchalnyi posibnyk [Modern pesticides and technical means of their use: textbook]. Kharkiv: «Vydavnytstvo Ivanchenkо I.S.» [in Ukrainian].

Lishchuk, A., Parfenyk, A., Horodyska, І. et al. (2023). Environmental Risks of the Pesticide Use in Agrocenoses and their Management. Journal of Ecological Engineering, 24 (3), 199–212. DOI: https://doi.org/10.12911/22998993/158537 [in English].

Kaminska, K.V. & Tkachuk, S.A. (2019). Zalyshkova kilkist pestytsydiv v medi i produktakh bdzhilnytstva [Residual amount of pesticides in honey and beekeeping products]. Problems and prospects of implementation of innovative research results: collection of scientific papers «ΛΌHOΣ» with Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (рр. 8–10). Valletta, Republic of Malta [in Ukrainian].

Directive 2014/63/EU of the European Parliament and of the council amending Council Directive 2001/110/EC relating to honey of 15 May 2014. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX%3A32014L0063 [in English].

Med naturalnyi. Tekhnichni umovy [Natural honey. Technical conditions]. (2007). DSTU 4497:2005 from 1 th January 2007. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy [in Ukrainian].

Dopustymi dozy, kontsentratsii, kilkosti ta rivni vmistu pestytsydiv u silskohospodarskii syrovyni, kharchovykh produktakh, povitri robochoi zony, atmosfernomu povitri, vodi vodoimyshch, grunti [Permissible doses, concentrations, quantities and levels of pesticide content in agricultural raw materials, food products, air of the working area, atmospheric air, water of reservoirs, soil]. (2001). DSanPIN 8.8.1.2.3.4-000-2001 from 20th September 2001. Kyiv: Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy [in Ukrainian].

Moklyachuk, L.I., Lishchuk, A.M. & Matusevych, G.D. (2012). Analiz mizhnarodnoi praktyky ta metodychnykh pidkhodiv shchodo vyvchennia ekolohichnykh ryzykiv pestytsydiv [Analysis of international practice and methodical approaches to the study of ecological risks of pesticides]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature management, 1, 46–50 [in Ukrainian].

Moklyachuk, L.I., Lishchuk, A.M., Yatsuk, I.P. & Horodyska, I.M. (2017). Zabrudnennia ahroekosystem neprydatnymy pestytsydamy yak rehionalnyi indykator stanu zemelnykh resursiv [Contamination of agroecosystems with unsuitable pesticides as a regional indicator of the state of land resources]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature management, 2, 140–144 [in Ukrainian].

Yatsuk, I.P., Lishchuk, A.M. & Matusevych, G.D. (2014). Ekotoksykolohichna otsinka gruntiv Chernihivskoi oblasti za vmistom pestytsydiv i vazhkykh metaliv [Ecotoxicological assessment of soils of Chernihiv region for the content of pesticides and heavy metals]. Visnyk Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva — Bulletin of the Uman National University of Horticulture, 2, 117–120 [in Ukrainian].

Ponce-Vejar, G., Ramos de Robles, S.L., MaciasMacias, J.O. et al. (2022). Detection and concentration of neonicotinoids and other pesticides in honey from honey bee colonies located in regions that differin agricultural practices: implications for human and bee health. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19 (13), 8199. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19138199 [in English].

Dively, G.P., Embrey, M.S., Kamel, A. et al. (2015). Assessment of chronic sublethal effects of imidacloprid on honey bee colony health. PloS one, 10 (3), e0118748. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0126043 [in English].

Charreton, M., Decourtye, A., Henry, M. et al. (2015). A locomotor deficit induced by sublethal doses of pyrethroid and neonicotinoid insecticides in the honeybee Apis mellifera. PloS one, 10 (12), e0144879. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0144879 [in English].

Attaullah, M., Nawaz, M.A., Ilahi, I. et al. (2021). Honey as a bioindicator of environmental organochlorine insecticides contamination. Brazilian Journal of Biology, 83. DOI: https://doi.org/10.1590/1519-6984.250373 [in English].

Williamson, S.M., Willis, S.J. & Wright, G.A. (2014). Exposure to neonicotinoids influences the motor function of adult worker honeybees. Ecotoxicology, 23, 1409–1418. DOI: https://doi.org/10.1007/s10646-014-1283-x [in English].

Ravoet, J., Reybroeck, W. & de Graaf, D.C. (2015). Pesticides for apicultural and/or agricultural application found in Belgian honey bee wax combs. Bulletin of environmental contamination and toxicology, 94, 543–548. DOI: https://doi.org/10.1007/s00128-015-1511-y [in English].

Malhat, F.M., Haggag, M.N., Loutfy, N.M. et al. (2015). Residues of organochlorine and synthetic pyrethroid pesticides in honey, an indicator of ambient environment, a pilot study. Chemosphere, 120, 457–461. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2014.08.032 [in English].

Sanchez-Bayo, F. & Goka, K. (2014). Pesticide residues and bees — a risk assessment. PloS one, 9 (4), e94482. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0094482 [in English].

Klisenko, M.A. (Ed.). (1983). Metodyi opredeleniya mikrokolichestv pestitsidov v produktah pitaniya, kormah i vneshney srede: Spravochnoe izdanie. [Methods of determining microquantities of pesticides in food products, fodder and the environment: Reference edition]. Moskva: Kolos [in Russian].

Lishchuk, A.M., Horodyska, I.M. & Draga, M.V. (2021). Kontseptualni pidkhody do reabilitatsii zabrudnenykh pestytsydamy gruntiv Ukrainy [Conceptual approaches to the rehabilitation of pesticidecontaminated soils of Ukraine]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature management, 3, 88–96. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2021.247134 [in Ukrainian].

Moklyachuk, L.I., Horodyska, I.M. & Lishchuk, A.M. (2017). Pryrodookhoronni tekhnolohii vidnovlennia dehradovanykh gruntiv u orhanichnomu zemlerobstvi [Environmental protection technologies for restoration of degraded soils in organic farming]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 134–141. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2017.220169 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-17

Номер

Розділ

Статті