Удосконалення методики оцінювання природної пожежної небезпеки ділянок лісового фонду на основі ризиків орієнтованого підходу
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2023.283699Ключові слова:
лісові пожежі, пожежні ризики, бал пожежного ризику, охорона лісу від пожежАнотація
Здійснено аналіз горимості лісів ДП «Жовтневе ЛГ» та рівнів пожежної небезпеки у розрізі лісництв. Досліджено просторовий розподіл щільності пожеж на території лісового фонду та у 500 метровій буферній зоні довкола лісових урочищ. У публікації описано методику, яка дає можливість удосконалити існуючу методику оцінювання природної пожежної небезпеки ділянок лісового фонду на основі ризик-орієнтованого підходу. За алгоритмом Kernel density з допомогою десктопних GIS (геоінформаційних) систем побудовано мапу ймовірності виникнення пожеж для території підприємства. За результатами роботи алгоритму Kernel Density виявлено основні центри горимості і щільність пожеж, та розподілено територію підприємства на класи за ймовірністю пожеж за наступною класифікацію ймовірності виникнення пожеж. Запропоновано підходи для інтеграції ймовірності виникнення пожеж до шкали природної пожежної небезпеки і здійснено через методику «матриць ризику». Так, поєднання класів природної пожежної небезпеки із класами ймовірності виникнення пожеж дало змогу отримати інтегрований показник БПР (Бал пожежного ризику), який включає як рівень природної пожежної небезпеки, так і ймовірність виникнення пожежі. Для верифікації результатів було здійснено розрахунки фактичної горимості (щільності пожеж та горимості за площею) для кожного класу національної шкали КППН та для класів БПР кожного таксаційного виділу. Отже, удосконалена шкала на основі ризик-орієнтованого підходу (бали пожежного ризику) більш повно відображає ступінь небезпеки у лісі, опираючись не лише на природні особливості ділянки лісового фонду, але й зважаючи на просторове розміщення джерел вогню та частоту виникнення пожеж на кожній ділянці.
Посилання
Pravyla pozhezhnoi bezpeky v lisakh Ukrainy: nakaz vid 27.12.2004 [Rules of fire safety in the forests of Ukraine: order of 27.12.2004]. Derzhavne ahent·stvo lisovykh resursiv Ukrayiny — State Agency of Forest Resources of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 [in Ukrainian].
Metodychni rekomendatsiyi shchodo znyzhennya nebezpeky vplyvu lisovykh pozhezh na arsenaly, bazy i sklady boyeprypasiv, shcho roztashovani v lisovykh masyvakh: nakaz vid 25.09.2011 [Methodical recommendations for reducing the risk of fires in forest fires on arsenals, bases and warehouses of ammunition located in th forestmassifs: order of 25.09.2011]. Ministerstvo Nadzvychaynykh Sytuatsiy Ukrayiny — Ministry of Emergency Situations of Ukraine. URL: http://www.dsns.gov.ua/files/2011/8/26/890.pdf [in Ukrainian].
Melnyk, Ye.Ye. (2018). Prohnozuvannia pozhezhnoi nebezpeky za umovamy pohody v lisakh zelenoi zony mista Kharkiv [Forecasting of fire danger byweather conditions in forests of the green beltof Kharkiv city]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia — Forestry and forest melioration, 132, 131–140 [in Ukrainian].
Borsuk, O.A. (2013). Kompleksna otsinka pozhezhnoyi nebezpeky lisiv zony vidchuzhennya Chornobylskoyi AES [Comprehensive assessment of the fire hazard of forests of the Chornobyl NPP exclusion zone]. Naukovyy visnyk NUBiP Ukrayiny. Series: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo — Scientific Herald of NULES of Ukraine. Series: Forestry and Decorative Gardening, 187, 3, 167–176 [in Ukrainian].
Sydorenko, S.H. (2021). Pozhezhni rezhymy landshaftiv Livoberezhnoho Lisostepu [Landscape fire regime patterns in the left-bank forest-steppe]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia — Forestry and forest melioration, 139, 115–123 [in Ukrainian].
Sydorenko, S.H. & Sydorenko, S.V. (2020). Analiz horymosti lisiv Ukrainy yak peredumova lisopozhezhnoho raionuvannia [Analysis of fire risks in Ukrainian forests as a prerequisite for anational forest fire zoning]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia — Forestry and forest melioration, 137, 91–101 [in Ukrainian].
Voron, V.P., Koval, I.M., Sydorenko, S.G. et al. (2021). Pirohenna transformatsiia sosniakiv Ukrainy [The pyrogenic transformation of pine stands in Ukraine’ come out]. Kharkiv [in Ukrainian].
Shao, Y., Feng, Z., Sun, L. et al. (2022). Mapping China’s Forest Fire Risks with Machine Learning. Forests, 13, 6, 856. DOI: https://doi.org/10.3390/f13060856 [in English].
Oom, J., De Rigo, D., Pfeiffer, D. et al. (2022). PanEuropean wildfire risk assessment, EUR 31160 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg. 2022. DOI: https://doi.org/10.2760/437309,JRC130136 [in English].
Szczygieł, R., Ubysz, B., Kwiatkowski, M. & Piwnicki, J. (2008). Fire danger classification of Poland’s forests. Report of the Forest Research Institute, Sękocin Stary [in English].
Forestry Commission (2014). Building wildfire resilience into forest management planning. Practice Guide. Edinburg [in English].
Szczygieł, R., Kwiatkowski, M., Kołakowski, B. & Piwnicki, J. (2020). Potential forest fire risk evaluation in Poland. Folia Forestalia Polonica, Series A Forestry, 62, 1, 39–45 [in English].
Baltaci, U. & Yildirim, F. (2020). Effect of Slope on the Analysis of Forest Fire Risk. Hacettepe Journal of Biology and Chemistry, 48, 4, 373–379 [in English].
Hysa, A., Spalevic, V., Dudic, B. et al. (2021). Utilizing the Available Open-Source Remotely Sensed Data in Assessing the Wildfire Ignition and Spread Capacities of Vegetated Surfaces in Romania. Remote Sensing, 13, 14, 27–37. DOI: https://doi.org/10.3390/rs13142737 [in English].
Dorph, A., Marshall, E.K., Parkins, K.A. & Penman, T.D. (2022). Modelling ignition probability for human- and lightning-caused wildfires in Victoria, Australia. Natural Hazards and Earth System Sciences, 22, 10, 3487–3499. DOI: https://doi.org/10.5194/nhess-22-3487-2022 [in English].
Lan, Y., Wang, J., Hu, W. et al. (2022). Spatial pattern prediction of forest wildfire susceptibility in Central Yunnan Province, China based on multivariate data. Natural Hazards, 116, 565–586. DOI: https://doi.org/10.1007/s11069-022-05689-x [in English].
Asenova, M. (2018). Assessment and mapping of forest fire risk using GIS: a case study of Bulgaria. Proceedings, 7 th International Conference on Cartography and GIS. (pp. 978–986). Sozopol, Bulgaria [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
