Екотоксикологічне обґрунтування хімічних систем захисту яблуні (Malus) від шкідливих організмів в умовах Передкарпатської провінції Карпатської гірської зони України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2023.283703

Ключові слова:

зональні системи захисту, яблуня, пестициди, ступінь небезпечності, екотоксикологічний ризик, фітосанітарний стан, економічна ефективність

Анотація

Встановлено, що найпоширенішими фітофагами в яблуневих садах Передкарпатської провінції Карпатської гірської зони України у 2015–2020 рр. були яблунева плодожер- ка, попелиці, листовійки, кліщі, яблунева міль, квіткоїд та оленка волохата. Найпо- ширенішими хворобами яблуневих насаджень досліджуваної території були парша, борошниста роса, плодова гниль та моніліоз. На підставі даних фітосанітарного стану розроблено удосконалену та інтенсивну системи хімічного захисту яблуневого саду від комплексу шкідливих організмів, які адаптовано до ґрунтово-кліматичних умов Передкарпатської провінції Карпатської гірської зони України. Система інтенсивного хімічного захисту, яка включала 12 обробок хімічними пестицидами, забезпечила технічну ефективність проти шкідників і хвороб від 86,5 до 97,1%, урожайність на рівні 26,5 т/га, в т. ч. 65,8% плодів І-го сорту. Під час застосування цієї системи отримали прибуток у середньому 85042,10 грн/га та рентабельність 66,98%. Удосконалена система захисту забезпечила зниження пестицидного навантаження на садову екосистему за використання малополярних пестицидів. Урожайність за використання удосконаленої системи захисту становила 26,1 т/га, в т. ч. 64,7% І-го сорту, а технічна ефективність — від 83,5 до 95,2%. Застосування цієї системи дало змогу отримати прибуток у розмірі 87336,89 грн/га, за рівня рентабельності 71,9%. Агроекотоксикологічний індекс для всіх систем захисту був меншим 1, тобто досліджувані системи захисту є мало небезпечними та не приводять до забруднення екосистеми. Для інтенсивної системи хімічного захисту цей показник становив від 0,30 (Ізон 0,7) до 0,85 (Ізон 0,5). Для удосконаленої системи захисту АЕТІ сягав у межах 0,017–0,041 (Ізон 0,7 і Ізон 0,5 відповідно).

Біографія автора

Михайло Володимирович Гунчак, Чернівецька філія ДУ «Держґрунтохорона»

кандидат сільськогосподарських наук

Посилання

Borzykh, O.I., Chernii, A.M., Hrodskyi, V.A. et al. (2014). Zakhyst yabluni vid shkidlyvykh komakh, klishchiv ta khvorob (Pivdennyi i Pivdenno-Skhidnyi Step): rekomendatsiyi [Protection of apple trees from harmful insects, mites and diseases (Southern and Southeastern Steppe): recommendations]. Kyiv: Koloоbih [in Ukrainian].

Hunchak, M.V. (2017). Ahroekolohichnyi ryzyk zastosuvannia pestytsydiv v yablunevykh nasadzhenniakh v umovakh Pivdenno-Zakhidnoho Lisostepu Ukrainy [Agroecological risk of pesticide application in apple orchards in the conditions of the South-Western ForestSteppe of Ukraine]. Podilskyi visnyk: silske hospodarstvo, tekhnika, ekonomika — Podolsk Bulletin: agriculture, technology, economics, 26, 38–45 [in Ukrainian].

Shevchuk, I.V., Hrynyk, I.V. & Kalenych, F.S. (2021). Ahroekolohichni systemy intehrovanoho zakhystu plodovykh i yahidnykh kultur vid shkidnykiv i khvorob: rekomendatsiyi [Agroecological systems of integrated protection of fruit and berry crops from pests and diseases: recommendations]. Kyiv: PP Sansparel [in Ukrainian].

Borzykh, O.I. et al. (2021). Ekotoksykolohichni parametry bezpechnoho zastosuvannia ta adaptatsii khimichnykh system zakhystu yabluni vid shkidlyvykh orhanizmiv do gruntovo-klimatychnykh umov Peredkarpatskoi provintsii Karpatskoi hirskoi zony Ukrainy [Ecotoxicological parameters of safe application and adaptation of chemical systems of protection of apple trees from harmful organisms to soil and climatic conditions of the Pre-Carpathian province of the Carpathian mountain zone of Ukraine]. Zakhyst i karantyn roslyn — Plant protection and quarantine, 67, 42–72. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2021.67.42-72 [in Ukrainian].

Bublyk, L.I. (2004). Ekotoksykolohichnyi monitorynh pestytsydiv v ahrotsenozakh [Ecotoxicological monitoring of pesticides in agrocenoses]. Intehrovanyi zakhyst roslyn na pochatku ХХI stolittia: materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Integrated plant protection at the beginning of the XXI century: materials of the international scientific-practical conference]. (pp. 571–580). Kyiv: UAAN IZR [in Ukrainian].

Bublyk, L.I. (2004). Zalezhnist fizyko-khimichnykh ta ekotoksykolohichnykh vlastyvostei pestytsydiv vid yikh poliarnosti [Dependence of physicochemical and ecotoxicological properties of pesticides on their polarity]. Zakhyst i karantyn roslyn — Plant protection and quarantine, 50, 244–251 [in Ukrainian].

Sherstoboieva, O.Ie., Kryzhanivskyi, A.B. & Bunas, A.A. (2021). Antahonizm Bacillus thuringiensis do fitopatohennykh mikromitsetiv — zbudnykiv khvorob yabluni [Antagonism of Bacillus thuringiensis to phytopathogenic micromycetes, causative agents of apple diseases]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 71–77. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2021.234460 [in Ukrainian].

Ianovskyi, Yu.P., Sukhanov, S.V., Krykunov, I.V. & Fomenko, O.O. (2022). Efektyvnist suchasnykh insektytsydiv u zakhysti yablunevykh nasadzhen vid popelytsi chervonohalovoi [Effectiveness of modern insecticides in protecting apple orchards from red-headed aphid]. Zakhyst i karantyn roslyn — Plant protection and quarantine, 66, 222–230. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2020.66.222-230 [in Ukrainian].

Mostoviak, S.M., Mostoviak, I.I., Borzykh, O.I. & Fedorenko, V.P. (2020). Ekotoksykolohichna otsinka zastosuvannia zasobiv zakhystu roslyn vid shkidnykiv [Ecotoxicological assessment of the use of plant protection products against pests]. Karantyn i zakhyst roslyn — Quarantine and plant protection, 3, 3–10. DOI: https://doi.org/10.36495/2312-0614.2022.3.3-10 [in Ukrainian].

Borzykh, O.I. et al. (2022). Ahroklimatychne ta ahroekotoksykolohichne obgruntuvannia zonalnykh khimichnykh system zakhystu polovykh kultur vid shkidlyvykh orhanizmiv v umovakh zmin klimatu v Ukraini [Agroclimatic and agroecotoxicological substantiation of zonal chemical systems for the protection of field crops from harmful organisms in the conditions of climate change in Ukraine]. Karantyn i zakhyst roslyn — Quarantine and plant protection, 4, 3–9. DOI: https://doi.org/10.36495/2312-0614.2022.4.3-9 [in Ukrainian].

Fedorenko, V.P., Mostoviak, S.M. & Mostoviak, I.I. (2021). Ekolohichno bezpechni metody kontroliu chyslennosti shkidnykiv u suchasnykh ahrotekhnolohiiakh [Ecologically safe methods of controlling the number of pests in modern agricultural technologies]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 64–74. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2021.252957 [in Ukrainian].

Vasil'ev, V.P., Kaveckij, V.N. & Bublik, L.I. (1989). Integral'naja klassifikacija pesticidov po stepeni opasnosti zagrjaznenija sozdavaemogo ih primeneniem, i ocenka opasnosti zagrjaznenija okruzhajushhej sredy [Integral classification of pesticides according to the degree of danger of pollution created by their use, and assessment of the danger of environmental pollution]. Agrohimija — Agrochemistry, 6, 97–102 [in Russian].

Trybel, S.O. (Ed). (2001). Metodyky vyprobuvannia i zastosuvannia pestytsydiv [Test procedures and pesticides]. Kyiv: Svit [in Ukrainian].

Chabaniuk, Ya.V., Sherstoboieva, O.V., Tkach, Ye.D. et al. (2013). Vyznachennia biolohichnoi efektyvnosti pestytsydiv i ahrokhimikativ. Metodychni vkazivky [Determination of biological effectiveness of pesticides and agrochemicals. Methodical instructions]. Kyiv [in Ukrainian].

Retman, S.V. (Ed). (2014). Reiestratsiini vyprobuvannia funhitsydiv u silskomu hospodarstvi [Registration tests of fungicides in agriculture]. (Vol. 2). Kyiv: Koloоbih [in Ukrainian].

Ministry of Environmental Protection of Ukraine. (2008). Metodychni vkazivky z vyznachennia mikrokilkostei pestytsydiv v produktakh kharchuvannia, kormakh ta navkolyshnomu seredovyshchi [Guidelines for the determination of microquantities of pesticides in food, feed and the environment]. Kyiv [in Ukrainian].

Shestopal, O.M. (Ed). (2006). Metodyka ekonomichnoi ta enerhetychnoi otsinky typiv nasadzhen, sortiv, investytsii v osnovnyi kapital, innovatsii ta rezultativ tekhnolohichnykh doslidzhen u sadivnytstvi [Methodology of economic and energy assessment of types of plantations, varieties, investments in fixed capital, innovations and results of technological research in horticulture]. Kyiv: Instytut sadivnytstva UAAN [in Ukrainian].

Hunchak, M.V. (2018). Ekonomichna efektyvnist riznykh system zakhystu yabluni (Malus domestica Borkh.) u Prydnistrovi [Economic efficiency of different systems of apple tree protection (Malus domestica Borkh.) in Transdnistria]. Sadivnytstvo — Horticulture, 73, 74–81 [in Ukrainian].

Dospekhov, B.A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoy obrabotki rezul'tatov issledovaniy) [Field experience methodology (with the basis of statistical processing of research results)]. Moskva: Agropromizdat [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-17

Номер

№ 2 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.