Стратегічні орієнтири розвитку лісової галузі України в післявоєнний період

Анотація

У дослідженні представлено особливості формування сучасної стратегії розвитку лісової галузі України. Визначено, що здійснення стратегічного управління у повоєнний період має бути засновано на забезпеченні збалансованості лісокористування. Для підвищення ролі лісових ресурсів у частині національного багатства слід перейти до такої моделі лісокористування, яка б у єдиному взаємозв’язку забезпечувала належний прибуток лісових підприємств, мінімізувала деструктивний вплив на лісові ресурси, а також забезпечувала б належний рівень екологічної та економічної безпеки для держави. Здійснено комплексну наукову оцінку інституційних аспектів економічних відносин у контексті існуючого вектора та умов розвитку лісопромислової галузі України, у т. ч. стратегічних орієнтирів, які затверджені Державною стратегією управління лісами до 2035 р. Розкрито сучасні особливості лісокористувань, які спричинені військовими діями в Україні. Також обґрунтовано алгоритм їх подальшого розвитку на різних рівнях економічної ієрархії. Викладено концептуальні підходи повоєнного управління лісовими ресурсами України в умовах кліматичних змін, що спостерігаються в останні десятиліття, а також відповідно до сучасних кліматично-орієнтовних стратегій у світі, що затвердженні на саміті в Глазго у 2021 р. Приділено увагу шляхам протидії деструктивному впливу зміни клімату на лісопромисловий комплекс, а також проблемним питанням технологій лісовідновлення, лісорозведення та догляду за лісом з метою їх адаптації до сучасних змін клімату. Доведено, що головним завданням державної політики в сфері управління лісовими ресурсами є забезпечення ефективного й належного захисту, збалансованого використання та формування механізмів відтворення лісів, а також наявності відповідного інструментарію. Також відзначено, що на місцевих рівнях реалізація затвердженої стратегії розвитку лісового господарства потребує розгалуженого підходу щодо окремих напрямів інноваційної діяльності лісової галузі. З’ясовано, що належний рівень впровадження комплексу визначених заходів формує сприятливі умови для дієвої реалізації положень затверджених нормативно-правових актів у частині використання та відтворення лісів в Україні.