Екологічна оцінка евтрофікації озер біосферного резервату «Шацький»
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2023.287764Ключові слова:
екологія, трансформація гідроекосистем, дистанційне зондування, національний природний паркАнотація
Природний процес евтрофікації гідроекосистем зумовлений багатьма чинниками і переважно довготривалий, майже незворотний. У ХХ та ХХІ ст. відбулася прискорена антропогенна евтрофікація багатьох водойм, зокрема озер Шацької групи (Шацький національний природний парк, Волинська обл., Україна). Зміни водойм за рахунок їх збагачення біогенними речовинами, хімічними сполуками супроводжується підвищенням продуктивності рослинності й може бути результатом «природного старіння», антропогенного впливу, органічного забруднення. Одна з концепцій сукцесії озерних екосистем передбачає, що озера проходять послідовно різні стадії трофності (живлення), починаючи з оліготрофності або дистрофності. Остання стадія (клімакс) сукцесійного ряду — інтенсивна евтрофікація, під час якого озеро частково заміщується болотом і, наприкінці, може стати суходолом, лучною, чагарниковою або лісовою рослинністю. Евтрофікація озерних екосистем простежується зміною прозорості, вмісту концентрації хлорофілу «а» та концентрації кисню. Встановлено активну фазу евтрофікації лімноекосистем біосферного резервату «Шацький». На території останнього знаходяться річки та струмки з постійним водотоком, завдовжки понад 114 км, а також включає 31 озеро. Викладено результати екологічних досліджень різних типів водних об’єктів Шацького поозер’я, які були здійснені в 2016–2020 рр. Виконано типізацію Шацьких озер за площею водного дзеркала, який зафіксував, що тут немає дуже великих озер, є три великих оз. (Світязь, Пулемецьке, Луки–Перемут). Аналіз природнозаповідної території Західного Полісся засвідчив, що особлива увага має приділятись озерам невеликих та малих розмірів, а також середніх і малих за глибиною (Линовець, Соминець, затока Бужня й ін.), які не здатні до активної саморегуляції. Запропоновано оптимальний механізм моніторингу екологічного стану водойм (озер) за методикою дистанційного зондування
Посилання
Koshovyi, V.V., Alokhina, O.V., Ivchenko, D.V. et al. (2021). Baza danykh «Baza heodanykh tsyfrovoi modeli mistsevosti biosfernoho rezervatu «Shatskyi» («BHD TsMM BR «Shatskyi»): avtrs’ke svídotstvo [Database «Geodatabase of the digital model of mineral resources in the biosphere reserve «Shatsky» («BGD TsMM BR «Shatsky»): author’s certificate]. № 103760 [in Ukrainian].
Ilyin, L.V. (2008). Limnokompleksy Ukrainskoho Polissia. T. 2. Rehionalni osoblyvosti ta optymizatsiia [Limnocomplexes of Ukrainian Polissia. T. 2. Regional features and optimization] [in Ukrainian].
Khilchevskiy, V.K. & Zabokrytska, M.R. (2020). Osnovni aspekty morfometriyi ta hidrokhimiyi Shats’kykh ozer [Main aspects of morphometry and hydrochemistry of Shatsky lakes]. Hidrolohiya, hidrokhimiya i hidroekolohiya — Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, 3 (58), 92–100. DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2020.3.9 [in Ukrainian].
Tanfilyev, G.I. (1899). Heobotanycheskoe opysanye Poles’ya: monohrafіа [Geobotanical description of Polesia: monograph]. Kyiv [in Russian].
Myskovets, I.Ya. & Molchak, Y.O. (2023). Formuvannya yakosti poverkhnevykh vod u mezhakh Luts’ka [Formation of the quality of surface water within Lutsk]. Modern Technology and Innovative Technologies: the International Scientific Periodical Journal, 25/2, 77–83. DOI: https://doi.org/10.30890/2567-5273.2023-25-02-025 [in Ukrainian].
Fesyuk, V.O., Ilyin L.V., Moroz, I.A. & Ilyina, O.V. (2020). Environmental assessment of water quality in various lakes of the Volyn Region, which is intensively used in recreation. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, Geology. Geography. Ecology, 52, 236–250. DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2020-52-17 [in English].
Shevchuk, M.Y. & Sergushko, O.G. (2017). Etrofikatsiya ozer turiys’koho rayonu volyns’koyi oblasti — nezvorotni zminy abo cherhovyy etap henezysu [The eutrophication of the lakes of the Turiya district of the Volyn region is irreversible changes or another stage of genesis]. Ahroekolohichnyy zhurnal — Agroecological journal, 1, 16–20. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2017.174166 [in Ukrainian].
Bondar, O.I. & Konishchuk, V.V. (2013). Ekolohiya hidroekosystem: navchal’nyy posibnyk [Ecology of hydroecosystems: a study guide]. Kherson [in Ukrainian].
Konishchuk, V.V. (2015). Kontseptsiya i stratehiya zbalansovanoho rozvytku landshaftiv vodno-bolotnykh uhid’ i torfovykh ekosystem [Concept and strategy of balanced development of landscapes of wetlands and peat ecosystems of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].
Shumygai, I.V., Mudrak, O.V., Konishchuk, V.V., Mudrak, H.V. & Khrystetska, M.V. (2021). Ecological monitoring of water bodies in Central Polissya (Ukraine). Ukrainian Journal of Ecology, 11 (2), 434–440. DOI: https://doi.org/10.15421/20 21_133 [in English].
Koshovyi, V.V., Tsykhan, O.I., Bukhalo, O.P. & Romanyshyn, I.M. (2001). Do otsinky trofichnoho stanu ozer na osnovi morfometrychnykh parametriv [To estimate the trophic state of lakes based on morphometric parameters]. Dopovidi NAN Ukrayiny — Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 11, 198–201 [in Ukrainian].
Tsvetkov, V.Ya. & Domnitskaya E.V. (2008). Geodannyye kak osnova tsifrovogo modelirovaniya [Geodata as a basis for digital modeling]. Sovremennyye naukoyemkiye tekhnologii — Modern high technologies, 4, 100–101 [in Russian].
ACOLITE. URL: http://www.odnature.naturalsciences.be [in English].
Mishra, S. & Mishra, D. (2012). Normalized Difference Chlorophyll Index: A Novel Model for Remote Estimation of Chlorophyll — A Concentration in Turbid Productive Waters. Remote Sensing of Environment, 117, 394–406. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rse.2011.10.016 [in English].
Konishchuk, V.V., Andriienko T.L., Tsarenko, P.M. et al. (2010). Chervona knyha Volynskoi oblasti [Red book of the Volyn region]. Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky. Seriia: Biolohichni nauky — Scientific Bulletin of the Volyn National University named after Lesya Ukrainka. Series: Biological Sciences, 12, 154–175 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
