Водна, прибережно-водна та чагаринково-болотна рослинність озера Біле НПП «Білоозерський»

Автор(и)

  • Василь Леонович Шевчик Національний науковий центр «Інститут біології та медицини» КНУ ім. Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-5981-3776
  • Володимир Андрійович Соломаха Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0003-3975-5366
  • Руслан Анатолійович Паламарчук Національний природничий парк «Білоозерський», Україна https://orcid.org/0009-0004-0190-7103
  • Дмитро Миколайович Постоєнко Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича», Україна https://orcid.org/0000-0002-8551-5809

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2023.287765

Ключові слова:

Середнє Придніпров’я, рідкісні види рослин, синтаксони рослинності

Анотація

Територія національного парку «Білоозерського» репрезентує ландшафтні комплекси Середнього Придніпров’я, невід’ємними елементами якого є давньоруслові заболочені і обводнені зниження, що вклинюються між піднятими сегментами борової тераси та часто з’єднані із сучасною заплавою. В центральній частині такого зниження (89– 92 м н.р.м.), що розміщено в межах парку знаходиться заплавне оз. Біле із заболоченим островом, який розділяє його на меншу східну акваторію озера та більшу західну. По периферії озеро оточено ділянками заболоченого побережжя. Загальна площа обводнених та заболочених ділянок близько 16 га, із них площа водного плеса — 9 га. Значні площі представлені зарослями повітряно-водної рослинності та болотно-трясовинними плавами із потужним покривом Sphagnum sp. Водне живлення цього озера комплексне і забезпечується як підземними водами борової тераси, так і водами поверхневого стоку. А за наявності заболоченого зниження із протоками, що їх з’єднує в одну водно-болотну систему, забезпечують можливість повільного водообміну між Канівським водосховищем та озером. Обстежена територія має досить багатий та різноманітний рослинний комплекс. Наведено низку оселищ, що охороняються Директивою 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори», та зростають великі за чисельністю популяції двох видів болотних орхідей (Liparis loeselii (L.) Rich., Epipactis palustris (L.) Crantz) та водної папороті (Salvinia natans (L.) All.), занесені до Червоної книги України (2009). Крім того, тут також в умовах природних біотопів зростають три види, що охороняються у Київській обл. (Drosera rotundifolia L., Dryopteris cristata (L.) A. Gray, Nymphaea alba L.).

Біографії авторів

Василь Леонович Шевчик, Національний науковий центр «Інститут біології та медицини» КНУ ім. Тараса Шевченка

кандидат біологічних наук

Володимир Андрійович Соломаха, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор біологічних наук, професор

Дмитро Миколайович Постоєнко, Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича»

кандидат сільськогосподарських наук

Посилання

Tolstoukhov, A.V. (2006). Ekolohichna entsyklopediia [Ecological encyclopedia]. (Vol. 1). Kyiv [in Ukrainian].

Iarova, O.A. (2012). Fitoriznomanittia zapovidnykiv i natsionalnykh pryrodnykh parkiv Ukrainy. Natsionalni pryrodni parky [Phytodiversity of reserves and national natural parks of Ukraine. National natural parks]. (P. 2). 44–49. Kyiv [in Ukrainian].

Iarova, O.A. & Fedoronchuk M.M. (2012). Systematychna struktura flory natsionalnoho pryrodnoho parku «Biloozerskyi» [Systematic structure of the flora of the National Nature Park «Biloozersky»]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal — Ukrainian botanical journal, 70 (5), 610–613 [in Ukrainian].

Iarova, O.A. & Fedoronchuk, M.M. (2014). Heohrafichna struktura flory natsionalnoho pryrodnoho parku «Biloozerskyi» [Geographical structure of the flora of the «Biloozerskyi» National Nature Park]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal — Ukrainian botanical journal, 71 (3), 296–300 [in Ukrainian].

Solomakha, V.A. (2008). Syntaksonomiia roslynnosti Ukrainy. Tretie nablyzhennia [Syntaxonomy of vegetation of Ukraine. The third approximation]. Kyiv [in Ukrainian].

Dubyna, D.V., Dziuba, T.P., Yemelianova, S.M. et al. (2019). Prodromus roslynnosti Ukrainy [Prodromus vegetation of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].

Mucina, L., Bültmann, H., Dierssen, K. et al. (2016). Vegetation of Europe: hierarchical floristic classification system of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities. Appl. Veg. Sci, 19 (1), 3–264. DOI: https://doi.org/10.1111/avsc.12257 [in English].

Solomakha, I.V., Shevchyk, V.L. & Solomakha, V.A. (2017). Ohliad vyshchykh odynyts roslynnosti Ukrainy za metodom Braun-Blanke ta yikh diahnostychni vydy [Review of the higher vegetation units of Ukraine according to the Brown-Blanquet method and their diagnostic species]. Kyiv [in Ukrainian].

Kuzemko, A., Sadohurska, S. & Vasyliuk, O. (2017). Tlumachnyi posibnyk oselyshch Rezoliutsii № 4 Bernskoi konventsii, shcho znakhodiatsia pid zahrozoiu i potrebuiut spetsialnykh zakhodiv okhorony [Interpretive manual of settlements of Resolution No. 4 of the Berne Convention, which are under threat and require special protection measures]. Kyiv [in Ukrainian].

Kuzemko, A.A., Didukh, Ya.P., Onyshchenko, V.A. & Sheffera, Ya. (Eds.). (2018). Natsionalnyi kataloh biotopiv Ukrainy [National catalog of biotopes of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].

Borysenko, K.A. & Kuzemko, A.A. (Eds.). (2019). Terytorii, shcho proponuiutsia do vkliuchennia u merezhu Emerald (Smarahdovu merezhu) Ukrainy («tinovyi spysok», chastyna 2) [Territories proposed for inclusion in the Emerald network of Ukraine («shadow list», part 2)]. Kyiv [in Ukrainian].

Snapshots of the taxonomy (2023). URL: https://wfoplantlist.org/plant-list [in English].

Mosyakin, S. & Fedoronchuk, M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv [in English].

Solomakha, I.V., Shevchyk, V.L., Bezsmertna, O.O. & Bondar, I.V. (2021). Autfitosozolohichna kharakterystyka pishchanykh teras dolynnoho kompleksu Dnipro — Karan (Seredne Prydniprovia) [Autphytosozological characteristics of sand terraces of the Dnipro — Karan valley complex (Middle Dnieper region)]. Chornomorskyi botanichnyi zhurnal — Black Sea Botanical Journal, 17 (1), 46–58. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2021-17-1-3 [in Ukrainian].

Vinichenko, T.S. (2006). Roslyny Ukrainy pid okhoronoiu Bernskoi konventsii [Plants of Ukraine under the protection of the Berne Convention]. Kyiv [in Ukrainian].

Solomakhy, V.A. (Ed.). (2017). Cudynni roslyny Smarahdovoi merezhi Ukrainy pid okhoronoiu Bernskoi konventsii [Vascular plants of the Emerald Network of Ukraine under the protection of the Berne Convention]. Zhytomyr [in Ukrainian].

Shevchyk, V.L. & Solomakha, I.V. (2021). Nova znakhidka Carex bohemica (Cyperaceae) na Kyivshchyni (Ukraina) [A new discovery of Carex bohemica (Cyperaceae) in the Kyiv region (Ukraine)]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal — Ukrainian botanical journal, 78 (5), 360–364. DOI: https://doi.org/10.15407/ukrbotj78.05.360 [in Ukrainian].

Konishchuk, V., Solomakha, I., Dvirna, T. et al. (2022). Jovibarba L. (Crassulaceae) in Ukraine: state of the new population and ecological-coenotic description. Wulfenia journal, 29, 35–46 [in English].

Shevchyk, V., Goncharenko, I., Solomakha, I. et al. (2023). Ecological and coenotic features of Thesium ebracteatum Hayne and its distribution in Ukraine. Ekológia (Bratislava), 42 (2), 142–158. DOI: https://doi.org/10.2478/eko-2023-0017 [in English].

Hryhora, I.M., Vorobiov, Ye.O. & Solomakha, V.A. (2005). Lisovi bolota Ukrainskoho Polissia (pokhodzhennia, dynamika, klasyfikatsiia) [Forest swamps of the Ukrainian Polissia (origin, dynamics, classification)]. Kyiv [in Ukrainian].

Vorobiov, Ye.O., Smoliar, N.O., Smahliuk, O.Iu. & Solomakha, V.A. Syntaksonomiia evtrofnykh pukhnastoberezovykh bolit u baseini nyzhnoi Suly [Syntaxonomy of eutrophic downy birch bogs in the Lower Sula basin]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia: Biolohichni nauky — Herald of Cherkasy University. Series: Biological sciences, 20 (353), 88–97 [in Ukrainian].

Konishchuk, V.V., Mosyakin, S.A., Tsarenko, P.M. et al. (2012). Chervona knyha Kyivskoi oblasti [Red book of the Kyiv region]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 3, 46–58 [in Ukrainian].

Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats. (1979, 1998). Konventsiia pro okhoronu dykoi flory i fauny ta pryrodnykh seredovyshch isnuvannia v Yevropi [Convention on the Protection of Wild Flora and Fauna and Natural Habitats in Europe]. Kyiv [in Ukrainian].

Ekolohichnyi pasport kyivskoi oblasti [Ecological passport of the Kyiv region]. (n.d.). URL: https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/0 4/Ekologichnyj-pasport-Kyyivska-oblast.pdf [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-23

Номер

№ 3 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.