Ефективність комплексного мікробного препарату для вирощування вівса та ячменю ярого
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2023.287768Ключові слова:
зернові культури, біопрепарат, Azotobacter vinelandii, Azotobacter chroococcum, Bacillus megaterium, фотосинтетичні пігментиАнотація
Продовольчі та кормові культури як-от овес і ячмінь є широко використовуваними та мають зростаючий попит у сучасному світі, тому володіють високим потенціалом. Одним із способів підвищення ефективності зернової галузі, які потребує зерновиробництво, є застосування ефективних біопрепаратів на основі мікроорганізмів. Метою цього дослідження було оцінити ефективність обробки рослин вівса та ячменю ярого в період вегетації комплексним мікробним препаратом на основі перспективних штамів Azotobacter vinelandii 7 АІ, Azotobacter chroococcum 8 АІ і Bacillus megaterium 39 АІ, виділених у лабораторії екології мікроорганізмів відділу агроекології і біобезпеки раніше. Польові випробування здійснювали на дослідних полях Сквирської дослідної станції органічного виробництва Інституту агроекології і природокористування НААН. Для обробки рослин зернових культур у період вегетації використовували вище вказані штами мікроорганізмів, так і їх суміші. Проведено вивчення впливу сумішей мікроорганізмів: А. vinelandii 7 АІ + A. chroococcum 8 АІ та А. vinelandii 7 АІ +A. chroococcum 8 АІ + B. megaterium 39 АІ на ростові показники рослин. Встановлено позитивний вплив обробки рослин не лише на кількість отриманого врожаю, але й на його якість. Результати досліджень свідчать про ефективність застосування комплексного мікробного препарату на основі запропонованих штамів мікроорганізмів для таких зернових культурах, як овес та ячмінь ярий. Обробка рослин досліджуваним препаратом сприяла покращанню ростових процесів, а також збільшенню кількості фотосинтетичних пігментів. Це водночас активізувало їх розвиток та підвищувало продуктивність, поліпшуючи якісні показники зерна. Запропонований мікробний комплекс (A. vinelandii 7 АІ +A. chroococcum 8 АІ + B. megaterium 39 АІ) зарекомендував себе як ефективний для обробки зернових культур у фізіологічно важливі фази (початок кущення; вихід у трубку; початок колосіння) розвитку культур. Проведені дослідження дають можливість пропонувати його для використання в еколого-безпечних, органічних технологіях вирощування культур.
Посилання
Gamayunova, V., Panfilova, A., Baklanova, T. et al. (2020). Zbil’shennya zernovyrobnyctva v zoni Stepu Ukrayiny za rachunok vyroshchuvannya yachmenyu ta optymizaciyi jogo zhyvlennya [The increase of grain production in ukrainian steppe area by means of barley cultivation and its nutrition optimisation]. Naukovi horyzonty — Scientific horizons, 2 (87), 15–23. DOI: https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-87-02-15-23 [in Ukrainian].
Hrytsiuk, N., Bakalova, A., Ribitska, G. et al. (2020). Efektyvnist’ obrobky nasinnya pry vyroshhuvanni vivsa posivnogo v umovach lisostepu Ukrayiny [The efficiency of seed treatment in oats cultivation in conditions of the ukrainian forest-steppe]. Naukovi horyzonty — Scientific horizons, 8 (93), 133–140. DOI: 10.33249/2663-2144-2020-93-8-133-140 [in Ukrainian].
Mosiychuk, I., Beznosko, І., Turovnik, Y. & Gorgan, Т. (2021). Ekologichne obgruntuvannya regulyaciyi fitopatogennogo mikobiomu v agrocenozach yachmenyu yarogo u ekologichno bezpechnych technologiyach [Ecological reasoning of regulation the phytopathogenic mycobioma in agrocenoses of spring barley under ecologically safe technologies]. Agroekologichnyj zhurnal — Agroecological journal, 2, 117–124. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2021.234468 [in Ukrainian].
Retman, S.V. & Panchenko, Yu.S. (2017). Protruinyky dlia zakhystu posiviv vivsa vid khvorob u pravoberezhnomu Lisostepi Ukrainy [Disinfectants for protection of oat crops from diseases in the right-bank forest-steppe of Ukraine]. Agroekologichnyj zhurnal — Agroecological journal, 3, 72–76. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2017.219909 [in Ukrainian].
Levishko, A.S., Gumeniuk, I.I., Tkach, Ye.D. et al. (2022). Efektyvnist’ vykorystannya novych shtamiv Rhizobium na posivax bobovych kul’tur [Efficiency of using new Rhizobium strains on legume crops]. Agroekologichnyj zhurnal — Agroecological journal, 1, 136–144. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2022.257130 [in Ukrainian].
Teslyk, V.V. (2011). Konceptyalni osnovy vyrobnyctva i zastosyvannya mikrobiopreparativ [Conceptual basis for the production and use of microbial preparations]. Naykovi dopovidi NUBiP — Scientific reports of NUBiP, 7 (23). URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2011_7/11tbbpam.pdf [in Ukrainian].
Lobova, O.V., Levishko, A.S. & Gumeniuk, I.I. (2021). Biotechnologiyi [Biotechnologies]. Kyiv [in Ukrainian].
Saeed, Q., Xiukang, W., Haider, F.U. et al. (2021). Rhizosphere bacteria in plant growth promotion, biocontrol, and bioremediation of contaminated sites: a comprehensive review of effects and mechanisms. International Journal of Molecular Sciences, 22, 10529–10537. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms221910529 [in English].
Olanrewaju, O.S., Glick, B.R. & Babalola, O.O. (2017). Mechanisms of action of plant growth promoting bacteria. World Journal of Microbiology and Biotechnology, 33, 197–205. DOI: https://doi.org/10.1007/s11274-017-2364-9 [in English].
Lobova, O.V. & Gonchar, L.M. (2021). Biotechnologichni mikrobni preparaty v silskomu gospodarstvi [Biotechnological microbial preparations in agriculture]. Kyiv [in Ukrainian].
Davranov, K., Shurigin, V., Samadiy, S. & Djalolova, B. (2021). The conception of microbial preparations development for a crop production. Mikrobiolohichnyi Zhurnal, 83 (1), 87–100. DOI: https://doi.org/10.15407/microbiolj83.01.087 [in English].
Gumeniuk, I.I., Levishko, A.S. & Mazur, S.O. (2022). Stvorennya robochoyi kolekciyi agronomichno korysnych shtamiv mikroorganizmiv [Creation of collection of agronomically useful strains of microorganisms]. Novitni dosyahnennya biotekhnolohiyi: materialy VI mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiya [Latest achievements of biotechnology: materials of the 6th international scientific and practical conference]. (рр. 59–60). Kyiv: DIA [in Ukrainian].
Demattê, J.A.M. & Nanni, M.R. (2023). A novel method for estimating chlorophyll and carotenoid concentrations in leaves: a two hyperspectral sensor approach. Sensors, 23, 3843–3856. DOI: https://doi.org/10.3390/s23083843 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.