Вплив гумінових та фульвових кислот на живі організми та перспективи їх застосування в сільському господарстві, медицині та ветеринарії
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2023.287774Ключові слова:
гумусові речовини, рослинництво, тваринництво, здоров’я людини, екологія людиниАнотація
Аналіз сучасної і попередньої літератури про вплив гумінових і фульвових кислот на організми різних таксономічних рівнів (рослини, тварини, мікроорганізми) доводить, що ці речовини здійснюють вплив від молекулярно-структурного рівня до безпосередньо організменного рівня. Велика кількість наукових праць опубліковано дослідженню впливу на рослини та тварини, при значно меншій кількості робіт, присвяченій дії гумінових речовин на стан здоров’я організму людини. Гумінові та фульвові кислоти і препарати на їх основі широко застосовуються в рослинництві для підвищення стійкості рослин до несприятливих чинників навколишнього середовища, підвищення врожайності культур, відновлення родючості ґрунтів, покращання харчової цінності продукції та її екологічної чистоти. У тваринництві застосування біологічно активних гумінових і фульвових препаратів сприяє прискоренню росту тварин, підвищенню стійкості до токсинів у кормах та стресових умов середовища, зниженню захворюваності, поліпшенню продуктивності тварин. Очевидним є те, що в майбутньому більшість робіт необхідно присвячувати дослідженню механізмів впливу гумінових і фульвових кислот на здоров’я людини, як найважливішого розділу екології людини. Вагомим підтвердженням такому висновку може бути той факт, що серед жителів Полісся (Волинська, Житомирська, Київська та Рівненська обл.) зустрічається найбільша кількість довгожителів (яким за 100 років), а відомо, що жителі цього регіону України п’ють колодязну й річкову воду з підвищеною концентрацією гумінових речовин. Окрім того, гумінові та фульвові кислоти проявляють виражену антиоксидантну, гепатопротекторну, імуномоделювальну, фунгіцидну, антитоксичну, протизапальну, противірусну, антимутагенну та інші типи біологічної активності, що робить їх особливим синтоном для створення на їх базі ефективних екологічно безпечних препаратів комплексної біологічної дії.
Посилання
Yefimova, I.V., Smyrnova, O.V., Bessarabov, V.I. & Semenova, R.H. (2019). Zmina struktury huminovykh kyslot yak sposib rehuliuvannia antyoksydantnykh vlastyvostei [Changing the structure of humic acids as a way of regulating antioxidant properties]. Fizykoorhanichna khimiia, farmakolohiia ta farmatsevtychna tekhnolohiia biolohichno aktyvnykh rechovyn: zbirnyk naukovykh prats — Physical and organic chemistry, pharmacology and pharmaceutical technology of biologically active substances: collection of scientific works, 2 (1), 29–39 [in Ukrainian].
Oliinyk, L.P., Bernatska, N.L., Reutskyi, V.V. & Komarenska, Z.M. (2018). Vyvchennia vzaiemodii huminovykh kyslot z ionamy metaliv [Study of the interaction of humic acids with metal ions]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: Khimiia, tekhnolohiia rechovyn ta yikh zastosuvannia — Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Series: Chemistry, technology of substances and their application, 886, 41–46 [in Ukrainian].
Artemieva, K.S. (2018). Efektyvnist novykh kompleksnykh orhano-mineralnykh dobryv na chornozemi typovomu v umovakh Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Effectiveness of new complex organo-mineral fertilizers on typical chernozem in the conditions of the Left Bank Forest Steppe of Ukraine]. Candidate’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
Strus, O.Ye. (2021). Teoretychne ta eksperymentalne obgruntuvannia kompleksnoho vykorystannia sapropeliv dlia stvorennia likarskykh, veterynarnykh ta kosmetychnykh zasobiv [Theoretical and experimental substantiation of the complex use of sapropels for the creation of medicinal, veterinary and cosmetic products]. Doctor’s thesis. Lviv [in Ukrainian].
Osadcha, N.M. (2010). Polidyspersnist humusovykh rechovyn poverkhnevykh vod baseinu Dnipra [Polydispersity of humic substances of surface waters of the Dnipro basin]. Naukovi pratsi UkrNDHMI — Scientific works of UНMI, 259, 145–170 [in Ukrainian].
Vasylchyk, T.A. & Afanasiev, S.A. (2004). Humusovуe veshchestva v basseine transhranychnykh uchastkov rek Prypiaty і Dnepra [Humic substances in the basin of the transboundary sections of the Pripyat and Dnieper rivers]. Pryrodnychyi almanakh — Natural almanac, 7, 29–34 [in Ukrainian].
Horova, A.I., Lysytska, S.M. & Skvortsova, T.V. (2015). Ekolohichni aspekty vidnovlennia humusnoho stanu ta ekolohichnykh funktsii ahrolandshaftiv terytorii, porushennykh hirnychoiu diialnistiu [Ecological aspects of restoration of the humus state and ecological functions of agro-landscapes of territories disturbed by mining activities]. Ukrainskyi hirnychyi forum: zbirnyk materialiv [Ukrainian mining forum: collection of materials]. (рр. 187–191). Dnipro [in Ukrainian].
Stepchenko L.M. (Еd.) (2017). Dosiahnennia ta perspektyvy zastosuvannia huminovykh rechovyn u silskomu hospodarstvi: materialy Mizhnarodnoi naukovopraktychnoi konferentsii, prysviachenoi 95-richchiu Dniprovskoho derzhavnoho ahrarno-ekonomichnoho universytetu (DDAEU) ta 110-richchiu vid dnia narodzhennia prof. L.A. Khrystievoi [Achievements and prospects of the use of humic substances in agriculture: materials of the International scientific and practical conference dedicated to the 95th anniversary of the Dnipro State Agrarian and Economic University (DDAEU) and the 110th anniversary of the birth of prof. L.A. Hristeva]. Dnipro [in Ukrainian].
Kozarenko, D.O. (2013). Zastosuvannia humativ — perspektyvnyi metod zmenshennia khimichnoho navantazhennia na ahrotsenozy [The use of humates is a promising method of reducing the chemical load on agrocenoses]. Karantyn i zakhyst roslyn — Quarantine and plant protection, 8, 14–16 [in Ukrainian].
Yurchenko, S.O., Bahan, A.V. & Shakalii, S.M. (2022). Vplyv stymuliatoriv rostu na ukorinennia lavandy vuzkolystoi dlia sadovo-parkovoho vyroshchuvannia [The effect of growth stimulants on the rooting of narrow-leaved lavender for horticultural cultivation]. Ahrarni innovatsii — Agrarian innovations, 15, 73–77 [in Ukrainian].
Kolomiiets, Yu.V., Hryhoriuk, I.P. & Butsenko, L.M. (2017). Indukuiuchyi vplyv biodobryv na produktyvnist roslyn tomativ i formuvannia mikrobioty ryzosfery [The inducing effect of biofertilizers on the productivity of tomato plants and the formation of rhizosphere microbiota]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 75–82. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2017.221013 [in Ukrainian].
Zinkevych, A.R. & Budenkova, N.M. (2016). Rozrobka tekhnolohii vyluchennia huminovykh kyslot z torfu i buroho vuhillia [Development of technology for extracting humic acids from peat and lignite]. Studentskyi visnyk Natsionalnoho universytetu vodnoho hospodarstva ta pryrodokorystuvannia — Student Bulletin of the National University of Water Management and Nature Management, 1, 108–111 [in Ukrainian].
Hunchak, A.V., Stepchenko, L.M., Ratych, I.B. & Stefanyshyn, O.M. (2017). Efektyvnist vykorystannia spoluk huminovoi pryrody v ratsionakh perepilok [The effectiveness of the use of compounds of humic nature in quail diets]. Visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho ahrarno-ekonomichnoho universytetu — Bulletin of the Dnipropetrovsk State Agrarian and Economic University, 2 (44), 53–57 [in Ukrainian].
Kucukersan, S., Kucukersan, K., Colpan, I. et al. (2005). The effects of humic acid on egg production and egg traits of laying hen. Vet. Med., 50 (9), 406–410 [in English].
Thomassen, B.P. & Faust, R.H. (2000). The use of a processed humic acid product as a feed supplement in dairy production in the Netherlands. Conference Paper IFOAM; IFOAM 2000, the world grows organic international scientific conference (р. 339). Basle [in English].
Skliarov, P. (2022). Vykorystannia preparatu vitapol® pulvic dlia profilaktyky pisliarodovoi patolohii koriv i pidvyshchennia zhyttiezdatnosti novonarodzhenykh teliat [The use of the drug vitapol® pulvic for the prevention of postpartum pathology in cows and increasing the viability of newborn calves]. Problemy reproductolohii tvaryn. Shliakhy vyrishennia: zbirnyk materialiv konferentsii z veterynarnoi medytsyny [Problems of animal reproduction. Solutions: collection of materials of conferences on veterinary medicine]. (рр. 4–6). Kyiv [in Ukrainian].
Swidsinski, A., Dörffel, Y., Loening-Baucke, V. et al. (2017). Impact of humic acids on the colonic microbiome in healthy volunteers. World J Gastroenterol, 23 (5), 885–890. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v23.i5.885 [in English].
Androsovych, I.I. (2019). REASIL realna syla huminovykh kyslot dlia tvaryn i ptytsi [REASIL is the real power of humic acids for animals and poultry]. Tvarynnytstvo sohodni — Animal husbandry today, 1, 71–75 [in Ukrainian].
Laub, R. (2000). Laub developing humate with antiHIV, HSV, HPV and other antiviral activity. Antiviral Drug and Vaccine Development Information, 12 (2) [in English].
Korniichuk, Yu.V., Hrushanska, N.H. & Kostenko, V.M. (2020). Profilaktyka porushen obminu mineralnykh rechovyn u laktuiuchykh krolyts [Prevention of mineral metabolism disorders in lactating rabbits.]. Naukovyi visnyk LNUVMB imeni S.Z. Gzhytskoho. Seriia: Veterynarni nauky — Scientific Bulletin of the LNUVMB named after S.Z. Gzhitskyi. Series: Veterinary Sciences, 22 (97), 147–156 [in Ukrainian].
Rybalka, M.A., Stepchenko, L.M., Shuleshko, O.O. & Zhorina, L.V. (2020). The impact of humic acid additives on mineral metabolism of rabbits in the postnatal period of ontogenesis. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 11 (2), 289–293. DOI: https://doi.org/10.15421/022043 [in English].
Sahin, A., Iskender, H., Terim Kapakin, K.A. et al. (2016). The effect of humic acid substances on the thyroid function and structure in lead poisoning. Braz. J. Poultry Sci., 18 (4), 649–653. DOI: https://doi.org/10.1590/1806-9061-2016-0266 [in English].
Lotosh, T.D. (1985). Humat natryia yz torfa kak faktor povыshenyia nespetsyshycheskoi rezystentnosty orhanyzma [Sodium humate from peat as a factor in increasing the non-specific resistance of the body]. Candidate’s thesis. Odessa [in Ukrainian].
Bernacchi, F., Ponzanelli, I., Barale, R. & Bertelli, F. (1991). In-vivo and In-vitro mutagenicity studies on natural humic acid (HA.) ATTI-Associazione Genetica: Italiana Conference Paper, 37, 49–50 [in English].
Gau, R.J., Yang, H.L., Suen, J.L. & Lu, F.J. (2001). Induction of oxidative stress by humic acid through increasing intracellular iron; a possible mechanism leading to atherothrombotic vascular disorder in blackfoot disease. Biochem Biophys Res Commun., 283 (4), 743–749 [in English].
Schneider, J., Weis, R., Manner, C. et al. (1996). Inhibition of HIV-1 in cell culture by synthetic humate analogues derived from hydroquinone; mechanism of inhibition. Virology, 218 (2), 389–395 [in English].
Kreutz, В. & Schlikekewey, W. (1992). Effects of Implanted bovine calcium hydroxyapatite with humate. Arch. Orthop. Trauma Surg., 111 (5), 259–264 [in English].
Chirase, N.K., Greene, L.W., McCollum, F.T. et al. (2000). Effect of Bovipro on performance and serum metabolites concentrations of beef steers. Western Section, American Society of Animal Science Proceedings, 51, 415–418 [in English].
Janka, V., Stupák, M., Vidová Ugurbaş, M. et al. (2023). Therapeutic efficiency of humic acids in intoxications. Life, 13 (4), 971. DOI: https://doi.org/10.3390/life13040971 [in English].
Shkarupa, V.M. (2020). Huminovi rechovyny yak modyfikatory mutatsiinoho protsesu [Humic substances as modifiers of the mutation process]. Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Еffects of humic acid on animals and humans. An overview of literature and a review of current research. (n.d.). URL: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&ved=2ahUKEwiBybL1vISAAxWXJhAIHXGJAQE4ChAWegQIDxAB&url=https%3A%2F%2Fwww.vetservis.sk%2Fmedia%2Fobject%2F433%2Feffects_of_humic_acid_on_animals_and_humans.pdf&usg=AOvVaw1pIzYg5lKI4mv9Z6z83_3P&opi=89978449 [in English].
Tkachenko, O.A. & Yefimova, O.O. (2012). Vplyv huminovykh i fulvokyslot na intensyvnist rostu M. avium na zhyvylnomu seredovyshchi Mordovskoho [The influence of humic and fulvic acids on the intensity of growth of M. avium on Mordovsky’s nutrient medium]. Naukovo-tekhnichnyi biuleten — Scientific and technical bulletin, 13 (3–4), 1–4 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
