БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ЗАХИСТУ ЯБЛУНІ ПРОТИ ЗЕЛЕНОЇ (Aphis pomi Deg.) ТА СІРОЇ (Dysaphis devecta) ЯБЛУНЕВИХ ПОПЕЛИЦЬ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Михайло Володимирович Гунчак Чернівецька філія ДУ «Держґрунтохорона», Україна https://orcid.org/0000-0002-3521-8531
  • Юрій Олександрович Зайцев Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», Україна https://orcid.org/0000-0001-8368-8127
  • Сергій Валерійович Шапран Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2023.293781

Ключові слова:

яблуневі насадження, фітофаги, біологічні препарати, технічна ефективність, економічна ефективність

Анотація

Встановлено, що досліджувані системи біологічного захисту яблуні в умовах Західного Лісостепу України показали високу ефективність проти зеленої та сірої яблуневих попелиць. Найвищу ефективність отримали за застосування системи захисту № 3 (Біоспектр БТ; Метаризин БТ + Боверин БТ; Бітоксибацилін БТ + Біоспектр БТ): ефективність проти зеленої яблуневої попелиці становила 76,4−85,3%, а проти сірої яблуневої попелиці — 65,2−79,0%. Біологічна система захисту яблуні № 1 (Актофіт БТ; Біоспектр БТ; Бітоксибацилін БТ) показала ефективність проти зеленої яблуневої попелиці 61,2−69,1%, а проти сірої яблуневої попелиці — 58,7−63,4%. За застосування біологічної системи захисту № 2 (Бітоксибацилін БТ; Актофіт БТ + Бітоксибацилін БТ; Боверин БТ) ефективність проти зеленої яблуневої попелиці становила 61,5−74,3%, а проти сірої яблуневої попелиці — 52,5−73,3%. Урожайність плодів яблуні за застосування біологічної системи захисту № 1 сягала 13,6 т/га, в т. ч. 6,1 т/га І-го сорту, 5,9 т/га ІІ-го сорту та 1,9 т/га нестандартних плодів. Урожайність за застосування біологічної системи захисту № 2 становила 13,9 т/га, з них 6,8 т/га І-го сорту, 5,3 т/га ІІ-го сорту та 1,8 т/га нестандартних плодів. Урожайність за використання біологічної системи захисту № 3 була на рівні 14,0 т/га, у т. ч. 7,1 т/га І-го сорту, 5,4 т/га ІІ-го сорту та 1,5 т/га нестандартних плодів. Під час застосування біологічної системи № 1 отримали рентабельність 389,8% та дохід −8 754,0 грн/га. Від використання системи № 2 отримали умовно-чистий дохід у розмірі 10 686,0 грн/га та рентабельність 322,5%. Застосування системи № 3 дало можливість одержати умовно-чистий дохід у розмірі 11 692,0 грн/га, а рентабельність захисних заходів за її використання сягала 353,4%.

Посилання

Borzykh, O.I., Chernii, A.M., Hrodskyi, V.A. et al. (2014). Zakhyst yabluni vid shkidlyvykh komakh, klishchiv ta khvorob (Pivdennyi i Pivdenno-Skhidnyi Step) [Protection of apple trees from harmful insects, mites and diseases (Southern and Southeastern Steppe)]. Kyiv: Kolobih [in Ukrainian].

Shevchuk, I.V., Hrynyk, I.V. & Kalenych, F.S. (2021). Ahroekolohichni systemy intehrovanoho zakhystu plodovykh i yahidnykh kultur vid shkidnykiv i khvorob. Rekomendatsii [Agroecological systems of integrated protection of fruit and berry crops from pests and diseases. Recommendations]. Kyiv: PP Sansparel [in Ukrainian].

Lishchuk, A.M., Parfeniuk, A.I., Horodyska, I.M. et al. (2022). Osnovni vazheli upravlinnia ekolohichnymy ryzykamy v ahrotsenozakh [The main levers of environmental risk management in agrocenoses]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 74–85. DOI: https://doi.org/0.33730/2077-4893.2.2022.263320 [in Ukrainian].

Borzykh, O.I., Bublyk, L.I., Hunchak, M.V. et al. (2021). Ekotoksykolohichni parametry zastosuvannia biopestytsydiv, rozrobka ta adaptatsiia biolohichnykh system zakhystu yabluni vid shkidnykiv ta khvorob do gruntovoklimatychnykh umov ta fitosanitarnoho stanu ahrotsenozu [Ecotoxicological parameters of the use of biopesticides, development and adaptation of biological systems of protection of apple trees from pests and diseases to soil and climatic conditions and the phytosanitary state of the agrocenosis]. Fitosanitarna bezpeka — Phytosanitary safety, 68, 3–26. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2022.68.3-26 [in Ukrainian].

Bandura, L.P., Chernykh, S.A. & Yanovskyi, Yu.P. (2023). Zakhyst intensyvnykh yablunevykh sadiv vid kompleksu fitofahiv u stepovii zoni Ukrainy [Protection of intensive apple orchards from a complex of phytophages in the steppe zone of Ukraine]. Agrology — Agrology, 4, 103–107. DOI: https:// doi.org/10.32819/021013 [in Ukrainian].

Ianovskyi, Yu.P., Sukhanov, S.V., Krykunov, I.V. & Fomenko, O.O. (2022). Efektyvnist suchasnykh insektytsydiv u zakhysti yablunevykh nasadzhen vid popelytsi chervonohalovoi [Effectiveness of modern insecticides in protecting apple orchards from redheaded aphid]. Zakhyst i karantyn roslyn — Plant protection and quarantine, 66, 222–230. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2020.66.222-230 [in Ukrainian].

Hunchak, M.V., Havryliuk, L.L., Solomiichuk, M.P. & Skoreiko, A.M. (2018). Biolohichnyi metod zakhystu yabluni vid shkidlyvykh orhanizmiv [Biological method of protecting apple trees from harmful organisms]. Chernivtsi: FOP Varvus V.V. [in Ukrainian].

Sherstoboieva, O.V., Kryzhanivskyi, A.B. & Bunas, A.A. (2021). Antahonizm Bacillus thuringiensis do fitopatohennykh mikromitsetiv — zbudnykiv khvorob yabluni [Antagonism of Bacillus thuringiensis to phytopathogenic micromycetes, causative agents of apple diseases]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 71–77. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2021.234460 [in Ukrainian].

Brovdii, V.M., Hulyi, V.V. & Fedorenko, V.P. (2003). Biolohichnyi zakhyst roslyn: Navchalnyi posibnyk [Biological protection of plants: Study guide]. Kyiv: Svit [in Ukrainian].

Borzykh, O.I., Bublyk, L.I., Gavrylyuk, L.L. et al. (2021). Ekotoksykolohichni parametry bezpechnoho zastosuvannia ta adaptatsii khimichnykh system zakhystu yabluni vid shkidlyvykh orhanizmiv do gruntovo-klimatychnykh umov Peredkarpatskoi provintsii Karpatskoi hirskoi zony Ukrainy [Ecotoxicological parameters of safe application and adaptation of chemical systems of protection of apple trees from harmful organisms to soil and climatic conditions of the Pre-Carpathian province of the Carpathian mountain zone of Ukraine]. Zakhyst i karantyn roslyn — Plant protection and quarantine, 67, 42–72. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2021.67.42-72 [in Ukrainian].

Fedorenko, V.P., Mostoviak, S.M. & Mostoviak, I.I. (2021). Ekolohichno bezpechni metody kontroliu chyslennosti shkidnykiv u suchasnykh ahrotekhnolohiiakh [Ecologically safe methods of controlling the number of pests in modern agricultural technologies]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 64–74. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2021.252957 [in Ukrainian].

Trybel, S.O. (Ed). (2001). Metodyky vyprobuvannia i zastosuvannia pestytsydiv [Test procedures and pesticides]. Kyiv: Svit [in Ukrainian].

Chabaniuk, Ya.V., Sherstoboieva, O.V., Tkach, Ye.D. et al. (2013). Vyznachennia biolohichnoi efektyvnosti pestytsydiv i ahrokhimikativ. Metodychni vkazivky [Determination of biological effectiveness of pesticides and agrochemicals. Methodical instructions]. Kyiv [in Ukrainian].

Shestopal, O.M. (Ed). (2006). Metodyka ekonomichnoi ta enerhetychnoi otsinky typiv nasadzhen, sortiv, investytsii v osnovnyi kapital, innovatsii ta rezultativ tekhnolohichnykh doslidzhen u sadivnytstvi [Methodology of economic and energy assessment of types of plantations, varieties, investments in fixed capital, innovations and results of technological research in horticulture]. Kyiv: Instytut sadivnytstva UAAN [in Ukrainian].

Hunchak, M.V. (2018). Ekonomichna efektyvnist riznykh system zakhystu yabluni (Malus domestica Borkh.) u Prydnistrovi [Economic efficiency of different systems of apple tree protection (Malus domestica Borkh.) in Transdnistria]. Sadivnytstvo — Horticulture, 73, 74–81 [in Ukrainian].

Ushkarenko, V.O., Vozhehova, R.A., Holoborodko, S.P. & Kokovikhin, S.V. (2013). Statystychnyi analiz rezultativ polovykh doslidiv u zemlerobstvi [Statistical analysis of the results of field experiments in agriculture]. Kherson [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-26

Номер

№ 4 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.