Біологічний метод захисту яблуні проти парші (Venturia inaequalis (cooke) wint.) в умовах Передкарпатської провінції Карпатської гірської зони України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2024.299946Ключові слова:
яблуневі насадження, грибкові хвороби, біологічні препарати, технічна ефективність, економічна ефективністьАнотація
Встановлено, що досліджувані системи біологічного захисту яблуні в умовах Передкарпатської провінції Карпатської гірської зони України впродовж 2016–2020 рр. засвідчили високу ефективність дії проти парші яблуні. Найвищу ефективність отримали під час застосування системи захисту № 4 (ФітоДоктор, р., Гаубсин, р. та Триходермін, р. і технології живлення MAStech): ефективність проти парші на листках яблуні стано- вила в середньому 71,6%, а проти парші на плодах — 73,5%. Біологічна система захис- ту яблуні №1 (чотириразове внесення препарату Планриз, в.с.) показала ефективність проти парші на листках 65,7%, а проти парші на плодах — 62,7%. Під час застосуван- ня біологічної системи захисту №2 (чотириразове внесення препарату Планриз, в.с. та імунопротектора Bai-Si) ефективність проти парші на листках яблуні становила в середньому 67,2%, а проти парші на плодах — 66,7%. За використання біологічної системи захисту № 3 (чотириразове внесення препарату Планриз, в.с. та технології живлення Stoller) ефективність проти парші на листках яблуні сягала в середньому 70,1%, а проти парші на плодах — 72,5%. Урожайність плодів яблуні за застосування біологічної системи захисту №1 у 2016–2020 рр. становила в середньому 17,1 т/га, за використання біологічної системи захисту № 2 сягала 17,5 т/га, за біологічної сис- теми захисту № 3 урожайність була на рівні 18,3 т/га, а за застосування біологічної системи захисту № 4 — 18,1 т/га. Під час використання біологічної системи захисту № 1 у 2016–2020 рр. отримали в середньому рентабельність 322,1% та дохід — 6410,0 грн/га. Від застосування системи № 2 одержали умовно чистий дохід у розмірі 8 110,0 грн/га та рентабельність 262,5%. За використання системи № 3 мали умовно чистий дохід у розмірі 10 932,0 грн/га, а рентабельність захисних заходів становила 186,3%. За застосування біологічної системи № 4 отримали рентабельність 69,2% та дохід — 6300,0 грн/га.
Посилання
Sherstoboieva, O.V., Kryzhanivskyi, A.B. & Bunas, A.A. (2021). Antahonizm Bacillus thuringiensis do fitopatohennykh mikromitsetiv — zbudnykiv khvorob yabluni [Antagonism of Bacillus thuringiensis to phytopathogenic micromycetes, causative agents of apple diseases]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 71–77. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2021.234460 [in Ukrainian].
Holb, I., Abonyi, F., Buurma, J. & Heijne, B. (2017). On-farm and on-station evaluations of three orchard management approaches against apple scab and apple powdery mildew. Crop Protection, 97, 109–118. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cropro.2016.11.023 [in English].
Martin, E.A. et al. (2019). Assessing the resilience of biodiver-sity-driven functions in agroecosystems under environmental change. Advances in Ecological Research, 60, 59–123. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/bs.ae-cr.2019.02.003 [in English].
Borzykh, O.I. et al. (2014). Zakhyst yabluni vid shkidlyvykh komakh, klishchiv ta khvorob (Pivdennyi i Pivdenno-Skhidnyi Step) [Protection of apple trees from harmful insects, mites and diseases (Southern and Southeastern Steppe)]. Kyiv: Kolobih [in Ukrainian].
Shevchuk, I.V., Hrynyk, I.V. & Kalenych, F.S. (2021). Ahroekolohichni systemy intehrovanoho zakhystu plodovykh i yahidnykh kultur vid shkidnykiv i khvorob: rekomendatsii [Agroecological systems of integrated protection of fruit and berry crops from pests and diseases: recommendations]. Kyiv: PP Sansparel [in Ukrainian].
Skoreiko, A.M. (2017). Zakhyst yabluni vid parshi u Zakhidnomu Lisostepu Ukrainy [Protection of apple trees from scab in the Western Forest Steppe of Ukraine]. Zakhyst i karantyn roslyn — Plant protection and quarantine, 63, 151–155. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2017.63.151-155 [in Ukrainian].
Lishchuk, A.M., Parfeniuk, A.I., Horodiska, I.M. et al. (2022). Osnovni vazheli upravlinnia ekolohichnymy ryzykamy v ahrotsenozakh [The main levers of environmental risk management in agrocenoses]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 74–85. DOI: https://doi.org/0.33730/2077-4893.2.2022.263320 [in Ukrainian].
Hunchak, M.V., Havryliuk, L.L., Solomiichuk, M.P. & Skoreiko, A.M. (2018). Biolohichnyi metod zakhystu yabluni vid shkidlyvykh orhanizmiv [Biological method of protecting apple trees from harmful organisms]. Chernivtsi: FOP Varvus V.V. [in Ukrainian].
Borzykh, O., Bublyk, L., Hunchak, M. et al. (2023). Ekotoksykolohichni parametry zastosuvannia biopestytsydiv, rozrobka ta adaptatsiia biolohichnykh system zakhystu yabluni vid shkidnykiv ta khvorob do gruntovoklimatychnykh umov ta fitosanitarnoho stanu ahrotsenozu [Ecotoxicological parameters of the use of biopesticides, development and adaptation of biological systems for the protection of apple trees from pests and diseases to soil and climatic conditions and the phytosanitary state of the agrocenosis]. Fitosanitarna bezpeka — Phytosanitary safety, 68, 3–26. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2022.68.3-26 [in Ukrainian].
Trybel, S.O. (Ed.). (2001). Metodyky vyprobuvannia i zastosuvannia pestytsydiv [Test procedures and pesticides]. Kyiv: Svit [in Ukrainian].
Chabaniuk, Ya.V. et al. (2013). Vyznachennia biolohichnoi efektyvnosti pestytsydiv i ahrokhimikativ: metodychni vkazivky [Determination of biological effectiveness of pesticides and agrochemicals: methodical instructions]. Kyiv [in Ukrainian].
Kuleshov, A.V., Bilyk, A.M. & Dovgan, S.V. (2011). Fitosanitarnyi monitorynh i prohnoz: navchalnyi posibnyk [Phytosanitary monitoring and prognosis: training manual]. Kharkiv: Espada [in Ukrainian].
Shestopal, O.M. (Ed.). (2006). Metodyka ekonomichnoi ta enerhetychnoi otsinky typiv nasadzhen, sortiv, investytsii v osnovnyi kapital, innovatsii ta rezultativ tekhnolohichnykh doslidzhen u sadivnytstvi [Methodology of economic and energy assessment of types of plantations, varieties, investments in fixed capital, innovations and results of technological research in horticulture]. Kyiv: Instytut sadivnytstva UAAN [in Ukrainian].
Hunchak, M.V. (2018). Ekonomichna efektyvnist riznykh system zakhystu yabluni (Malus domestica Borkh.) u Prydnistrovi [Economic efficiency of different systems of apple tree protection (Malus domestica Borkh.) in Transdnistria]. Sadivnytstvo — Horticulture, 73, 74–81 [in Ukrainian].
Valli, V., Stahl, F. & Feit, E. (2017). Field Experiments. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-05542-8_3-1 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
