Живлення клопів лігеїд (Heteroptera, Lygaeidae) на ваточнику сирійському (Asclepias syriaca L.) у Канівському природному заповіднику
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2024.299951Ключові слова:
комахи-фітофаги, Tropidothorax leucopterus, Lygaeus equestris, Lygaeus simulans, інтродуковані видиАнотація
У статті представлені дані про живлення трьох видів клопів родини Lygaeidae: Tropidothorax leucopterus (Goeze, 1778), Lygaeus equestris (Linnaeus, 1758) та L. simulans (Deckert, 1985) на ваточнику сирійському (Asclepias syriaca L.) в умовах Канівського природного заповідника, що розташований у лісостеповій зоні в центральній частині України. Ваточник є небезпечним інвазивним видом, трансформером екосистем, що становить загрозу для місцевих рослинних і тваринних угруповань. Існує проблема пошуку засобів обмеження поширення популяцій цього виду. Серед чинників, що сприяють його обмеженню може бути споживання ваточника тваринами, зокрема комахамифітофагами. Дослідження проводилось упродовж вегетаційних сезонів 2022 і 2023 рр. на лучно-степовій ділянці, що заростає деревно-чагарниковою рослинністю на пагорбах на правому березі р. Дніпро. Tropidothorax leucopterus використовували для живлення сік із вегетативного тіла рослин ваточника, перебуваючи, переважно, на нижній поверхні листків. Вони утворювали щільні групи, чисельність на одній рослині могла сягати до 100 особ. Відмічено як німф (з червня по вересень), так і імаго (з серпня по жовтень) цього виду. Під час дослідження також виявлено живлення цього виду на ластовні звичайному (Vincetoxicum hirundinaria Medik.), що є традиційним харчовим об’єктом для цього виду клопів. Однак на ластовні було виявлено лише поодиноких особин Tropidothorax leucopterus. Представники інших двох видів Lygaeus equestris та L. simulans живилися вмістом насіння ваточника в період розкриття плодів. Спостері- галися окремі особини або невеликі групи (до 20 особ.), відмічалися імаго, а також окремі німфи. Перехід місцевих видів фітофагів на живлення ваточником може сприяти його включенню в ланцюги живлення в місцевих екосистемах та сприяти обмеженню поширення цього агресивного інтродукованого виду.
Посилання
Lipińska, H., Lipiński, W., Shuvar, I. et al. (2023). Invasive plant species and their threat to biodiversity. Plant and Soil Science, 14 (1), 51–65. DOI: https://doi.org/10.31548/plant1.2023.51 [in English].
Abduloieva, O., Karpenko, N. & Senchylo, O. (2008). Obgruntuvannia «Chornoho spysku» zahrozlyvykh dlia bioriznomanittia invaziinykh vydiv roslyn Ukrainy [Justification of the «Black List» of invasive plant species of Ukraine threatening biodiversity]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia: Biolohiia — Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Biology, 53, 108–110 [in Ukrainian].
Shuvar, I., Korpita, H., Balkovskyi, V. et al. (2021). Asclepias syriaca L. is a threat to biodiversity and agriculture of Ukraine. BIO Web of Conferences, 36, (07010). DOI: https://doi.org/10.1051/bioconf/20213607010 [in English].
Zavialova, L.V. (2017). Vydy invaziinykh roslyn, nebezpechni dlia pryrodnoho fitoriznomanittia ob’iektiv pryrodno-zapovidnoho fondu [The most harmful invasive plant species for native phytodiversity of protected areas of Ukraine]. Biolohichni systemy — Biological systems, 9 (1), 87–107. DOI: https://doi.org/10.31861/biosystems2017.01 [in Ukrainian].
Gallé, R., Erdélyi, N., Szpisjak, N. et al. (2015). The effect of the invasive Asclepias syriaca on the ground dwelling arthropod fauna. Biologia, 70 (1), 104–112. DOI: https://doi.org/10.1515/biolog-2015-0011 [in English].
Somogyi, A.Á., Lőrinczi, G., Kovács, J. & Maák, I.E. (2017). Structure of ant assemblages in planted poplar (Populus alba) forests and the effect of the Common milkweed (Asclepias syriaca). Acta Zoologica Academiae Scientiarum Hungaricae, 63 (4), 443–457. DOI: https://doi.org/10.17109/AZH.63.4.443.2017 [in English].
Shevchyk, V.L., Solomakha, V.A. & Voityuk, Yu.O. (1996). Syntaksonomiia roslynnosti ta spysok flory Kanivskoho pryrodnoho zapovidnyka [The syntaxonomy of vegetation and list of the flora of Kaniv Nature reserve]. Kyiv [in Ukrainian].
Didenko, V.I., Kuzemko, A.A., Bezsmertna, O.O. et al. (2022). Vatochnyk zvychainyi (Asclepias syriaca L., Apocynaceae Juss.) — invaziino nebezpechnyi medonos flory Ukrainy [Common milkweed (Asclepias syriaca L., Apocynaceae Juss.) — the highly invasive and honey bearer species of the Ukrainian flora]. Bdzhilnytstvo Ukrainy — Beekeeping of Ukraine, 9, 27–39. DOI: https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2022.9.04 [in Ukrainian].
Agrawal, A.A. (2005). Natural selection on common milkweed (Asclepias syriaca) by a community of specialized insect herbivores. Evolutionary Ecology Research, 7, 651–667 [in English].
Matter, S.F. (2001). Effects of Above and Below Ground Herbivory by Tetraopes tetraophthalmus (Coleoptera: Cerambycidae) on the Growth and Reproduction of Asclepias syriaca (Asclepidacae). Environmental entomology, 30 (2), 333–338. DOI: https://doi.org/10.1603/0046-225X-30.2.333 [in English].
IUCN Standards and Petitions Committee. (2023). Danaus plexippus ssp. Plexippus (amended version of 2022 assessment). The IUCN Red List of Threatened Species 2023: e.T194052138A246096271. https://www.iucnredlist.org/species/194052138/246096271 [in English].
Birnbaum, S.S.L. & Abbot, P. (2018). Insect adaptations toward plant toxins in milkweed-herbivores systems — a review. The Netherlands Entomological Society. Entomologia Experimentalis et Applicata, 166, 357–366. DOI: https://doi.org/10.1111/eea.12659 [in English].
Kment, P., Štys, P., Exnerová, A. et al. (2009). The distribution of Tropidothorax leucopterus in the Czech Republic and Slovakia (Hemiptera: Heteroptera: Lygaeidae). Acta Musei Moraviae, Scientiae biologicae, 94, 27–42 [in English].
Puchkov, V.H. (1969). Fauna Ukrainy [Fauna of Ukraine]. (Vol. 21. Iss. 3). Kyiv [in Ukrainian].
Chorny, M.G., Chorna, L.O., Grishchenko, V.M. et al. (2012). Zapovidna Cherkashchyna [Protected areas in Chercasy region]. Kyiv [in Ukrainian].
Costas, M. & Vázquez, M.A. (1991). Nuevos datos sobre Lygaeus simulans Deckert, 1985 (Heteroptera, Lygaeidae) en la Península Ibérica. Anales de Biología — Annals of Biology, 17, 23–28 [in Spanish].
Deckert, J. (1985). Über Lygaeus simulans spec. nov. und L. equestris (Linnaeus, 1758), zwei nahe verwandte paläarktische Lygaeinae (Heteroptera, Lygaeidae). Mitteilungen aus dem Zoologischen Museum in Berlin — Messages from the Zoological Museum in Berlin, 61 (2), 273–278 [in German].
Nechytailo, V.A., Pohrebennyk, V.P. & Hrytsenko, V.V. (2002). Sudynni roslyny Kanivskoho zapovidnyka i okolyts [Vascular plants of the Kaniv nature reserve and its vicinities]. Kyiv [in Ukrainian].
Borysenko, M.M. (2023). Deiaki klimatychni kharakterystyky Kanivskoho pryrodnoho zapovidnyka za materialamy sposterezhen meteostantsii v 1991–2020 rr. [Some climatic characteristics of Kaniv Nature Reserve according to the materials of observations of the weather station during 1991–2020]. Zberezhennia biolohichnoho ta landshaftnoho riznomanittia na pryrodno-zapovidnykh terytoriiakh: materialy konferentsii, prysviachenoi 100-richchiu Kanivskoho pryrodnoho zapovidnyka [Preservation of biological and landscape diversity in nature reserves: materials of the conference dedicated to the 100th anniversary of the Kaniv nature reserve]. (рр. 139–143). Chernivtsi [in Ukrainian].
Pericart, J., Aukema, B. & Rieger, Ch. (Eds.). (2001). Superfamily Lygaeoidea Schilling, 1829. Family Lygaeidae Schilling, 1829 — Seedbugs. Catalogue of the Heteroptera of the Palaearctic Region. Vol. 4. Pentatomomorpha. Amsterdam [in English].
Van der Heyden, T. & Dioli, P. (2018). First records of Lygaeus simulans Deckert, 1985 for Albania (Hemiptera: Heteroptera: Lygaeidae: Lygaeinae). Natural History Sciences, 6 (1), 33–36. DOI: https://doi.org/10.4081/nhs.2019.395 [in English].
Burdfield-Steel, E.R. & Shuker, D.M. (2014). The evolutionary ecology of the Lygaeidae. Ecology and Evolution, 4 (11), 2278–2301. DOI: https://doi.org/10.1002/ece3.1093 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
