КЛІМАТОСТАБІЛІЗУВАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЛІНІЙНОГО ТИПУ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2024.305659Ключові слова:
викиди СО2, вуглецепоглинальна здатність, конверсійний коефіцієнт, агроландшафтАнотація
Питання обліку поглинання парникових газів, зокрема СО2, є важливим питанням сьогодення і потребує ретельного вивчення, враховуючи різноманітні аспекти. Оцінено закономірності вуглецедепонувальної здатності деревини дубових лінійних насаджень у складі полезахисних лісових смугах Житомирського Полісся. Розраховано та про- аналізовано низку математичних залежностей для визначення біопродуктивності дубових насаджень та вуглецепоглинальної здатності в Житомирському Поліссі. Встановлено рівень кліматостабілізувальної здатності дубових полезахисних лісових смуг в агроландшафтах Житомирського Полісся, а саме за розрахунком значення конверсійного коефіцієнта вуглецепоглинальної здатності. З’ясовано основні параметри ґрунтово-кліматичних умов зростання Quercus robur L. та їх вплив на об’єм сформованої фітомаси деревини. В результаті проведених комплексних досліджень було виявлено дві вікові категорії дубових полезахисних насаджень, а саме насадження 35–40 років (середньовікові) та 60–71 років (пристигаючі). Визначено, що за умови збільшення діаметра дерева всього на 1,94% і висоти на 1,0%, зростання фітомаси деревини дуба звичайного спостерігається в значних межах. Встановлено, що загальна фітомаса Quercus robur L. у полезахисних лісових насадженнях сягає 157,7–275,9 кг. За розрахованим значенням конверсійного коефіцієнта деревини виявлено, що навіть враховуючи лише вуглецепоглинальну здатність дубових полезахисних смуг, простежується зниження викидів СО2 в атмосферне повітря в Житомирському Поліссі щороку на 5%. Під час математичного моделювання за допомогою кореляційного та регресійного аналізу отримане рівняння конверсійного коефіцієнта деревини та визначено вуглецепоглинальну здатність деревних насаджень Quercus robur L. характеризується досить високим значенням детермінації. Вперше запропоновано рівняння залежності розвитку Quercus robur L. за лісогосподарськими параметрами з урахуванням параметрів вікової структури та фітомаси деревини. Створено рівняння фітомаси в абсолютно сухому стані для фракцій дерев (на прикладі деревини), а також зазначено рівень вуглецепоглинальної здатності дубових насаджень у різних лісогосподарських округах в умовах Житомирського Полісся.
Посилання
Shevchuk, N.I. (2016). Ekolohichni funktsiyi lisovykh nasadzhen’ Khmel’nyts’koyi oblasti [Ecological functions of forest ranges in Кhmelnitsky region]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrayiny — Scientific Bulletin of UNFU, 26, 252–256 [in Ukrainian].
Gitarskiy, M.L. (2017). Carbon flux from deadwood in the southern taiga forests of the Valdai Upland. Ekologiya, 6, 447–453. DOI: https://doi.org/10.7868/S0367059717060063 [in English].
Ivanov, A.V. (2018). Carbon emission from the surface of deadwood in the cedar forests of the Southern Primorye. Ekologiya, 4, 275–281. DOI: https://doi.org/10.7868/S0367059718040042 [in English].
Krasnov, V.P., Shelest, Z.M. & Davydov, I.V. (2012). Fitoekolohiya z osnovamy lisovoho hospodarstva: navchal’nyy posibnyk [Phytoecology with the basics of forestry: a study guide]. Sumy [in Ukrainian].
Lakуda, P.I. (2001). Dynamika zapasiv vuhletsyu v lisakh Ukrayiny [Dynamics of carbon reserves in the forests of Ukraine]. Problemy lisoznavstva i lisivnytstva: zbirnyk naukovykh prats’ [Problems of forestry and forestry: a collection of scientific papers]. (рр. 86–90). Gomel [in Ukrainian].
Moroz, V.V. & Nykytyuk, Yu.A. (2020). Carbon absorption ability of pine forest plantations in Volyn Polissya. Scientific horizons, 1 (86), 61–70. DOI: https://doi.org/10.33249/2663-2144- 2020-86-1-61-70 [in English].
Alexiuk, I.L., Lakуda, P.I. & Terentyev, A.Y. (2013). Osoblyvosti zmin taksatsiynykh pokaznykiv sosnovykh derevostaniv pryrodnoho pokhodzhennya v Polissi Ukrayiny zalezhno vid yikh skladu [Peculiarities of changes in taxonomic indicators of pine stands of natural origin in Polissya of Ukraine depending on their composition]. Naukovyy visnyk Natsional’noho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrayiny. Seriya: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo — Scientific Bulletin National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Forestry and ornamental gardening, 187 (2), 9–15 [in Ukrainian].
Didukh, Y.P. (2009). Ekolohichni aspekty hlobal’noyi zminy klimatu: prychyny, naslidky, diyi [Ecological aspects of global climate change: causes, consequences, actions]. Visnyk NAN Ukrayiny — Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2, 34–44 [in Ukrainian].
Lovynska, V.M. (2018). Nadzemna fitomasa stovburiv Pinus sylvestris L. u derevostanakh Pivnichnoho Stepu Ukrayiny [Aboveground phytomass of Pinus sylvestris L. trunks in the stands of the northern Steppe of Ukraine]. Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny — Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine, 28 (8), 79–82. DOI: https://doi.org/10.31521/2313-092X/2018-3(99)-12 [in Ukrainian].
Moroz, V.V. & Nykytyuk, Yu.A. (2020). Vuhletsepohlynal’na zdatnist’ sosnovykh lisovykh nasadzhen’ Chernihivskoho Polissia [Carbon absorption ability of pine forest plantations in Chernihiv Polissya]. Visnyk Poltavs’koyi derzhavnoyi ahrarnoyi akademiyi — Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 1, 90–99. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2020.01.10 [in Ukrainian].
Moroz, V.V. & Nykytyuk, Yu.A. (2020). Carbon absorption ability of pine forest plantations in Zhytomyr Polissya. Irrigated agriculture. Interdepartmental thematic scientific collection, 73, 43–50. DOI: https://doi.org/10.32848/0135-2369.2020.73.13 [in English].
Sytnyk, S.A. (2019). Modelyuvannya komponentiv fitomasy stovburiv derevostaniv robiniyi pivnichnoho Stepu Ukrayiny [Modeling of phytomass components of trunks of robinia stands of the Northern Steppe of Ukraine]. Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny — Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine, 29 (3), 48–51. DOI: https://doi.org/10.15421/40290310 [in Ukrainian].
Moroz, V.V., Stasiuk, N.M. & Fedoniuk, T.P. (2021). Osoblyvosti rostu, rozvytku ta klimatostabilizatsiyne znachennya yalynovykh nasadzhen’ v Ukrayins’kykh Karpatakh [Peculiarities of Growth, Development and Climate Stabilization Value of Spruce Plantations in the Ukrainian Carpathians]. Naukovyy visnyk UNFU — Scientific Bulletin of UNFU, 5, 36–41. DOI: https://doi.org/10.36930/40310505 [in Ukrainian].
Bertash, B.M., Galukha, V.L. & Mykytyn, T.M. (2011). Vse pro biomasu [All about biomass]. Rivne [in Ukrainian].
Buksha, I.F., Butrym, O.V. & Pasternak, V.P. (2008). Inventaryzatsiya parnykovykh haziv u sektori zemlekorystuvannya ta lisovoho hospodarstva [Inventory of greenhouse gases in the land use and forestry sector]. Kharkiv [in Ukrainian].
Moroz, V.V., Stasiuk, N.M. & Tymoshenko, L.M. (2021). Osoblyvosti rostu, rozvytku ta klimatostabilizatsiyi yalytsevykh nasadzhen’ v Ukrayins’kykh Karpatakh [Features of growth, development and climate stabilizing of fir plantations in the Ukrainian Carpathians]. Zbalansovane pryrodokorystuvannya — Balanced nature management, 3, 68–77. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2021.247139 [in Ukrainian].
Voron, V.P. (2011). Scientific basis of diagnostics of anthropogenic damage to forest ecosystems. Forest Journal, 1, 24−28 [in English].
Kasatkin, A.С., Zhanabaeva, A.S. & Akimov, R.Y. (2015). Nadzemna fitomasa ta kvalimetriya deyakykh derevnykh vydiv Sitote Alinia [Above-ground phytomass and qualimetry of some Sitote Alinia tree species]. Ekolohichnyy potentsial — Ecological potential, 1 (9), 41–50 [in Ukrainian].
Kashpor, S.M. & Strochynskyi, A.A. (2013). Lisivnychyy dovidnyk [Forestry reference book]. Kyiv [in Ukrainian].
Krasnov, V.P., Tkachuk, V.I. & Orlov, O.O. (2013). Dovidnyk spetsialista lisovoho hospodarstva [Handbook of forestry specialist]. Novograd [in Ukrainian].
Lovynska, V.M. (2018). Lokal’na shchil’nist’ komponentiv fitomasy stovbura sosny zvychaynoyi (Pinus sylvestris L.) Pivnichnoho Stepu Ukrayiny [Local density of phytomass components of Scots pine trunk (Pinus sylvestris L.) of the Northern Steppe of Ukraine]. Visnyk ahrarnykh nauk Prychornomor’ya — Bulletin of Agrarian Sciences of the Black Sea Region, 3, 73–78. DOI: https://doi.org/10.15421/40280816 [in Ukrainian].
Neretin, С.D., Chiglyaev, I.F. & Zaremsky, A.D. (2006). Instruktsiya z orhanizatsiyi lisovoho fondu Ukrayiny. Pol’ovi roboty [Instruction on the organization of the forest fund of Ukraine. Field work]. Irpin [in Ukrainian].
Shvydenko, A., Lakida, P. & Shchepachenko, D. (2014). Vuhlets’, klimat ta upravlinnya zemel’nymy resursamy v Ukrayini: lisovyy sektor [Carbon, climate and land management in Ukraine: the forest sector]. Korsun-Shevchenkivskyi [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
