Еколого-порівняльний аналіз впливу фактору погоди за комбінованого впливу геліо-магнітних бурь на вегетативний баланс хлопців різного віку

Анотація

Незважаючи на наявні обширні наукові дані про вплив метеорологічних та геліогеофізичних чинників на стан здоров’я та фізіологічні параметри організму, екологічна роль та біологічна сутність механізмів їх взаємодії залишається поки що нез’ясованою. Встановлено, що реакція організму на різні стресові впливи значною мірою визначається співвідношенням тонусу симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Саме вегетативній нервовій системі (ВНС) і, передусім, її симпатичному відділу належить особлива роль у формуванні пристосувальних реакцій організму, розвитку метеотропних реакцій, тобто ВНС є первинним місцем докладання метеорологічних впливів, що викликають зрушення в її рівновазі. Визначення вегетативного статусу та направленість вегетативної активності в організмі 151 хлопця проводили за допомогою функціонально-вегетативної діагностики за методом В. Макаца. Оскільки стан ВНС є важливим у розвитку метеотропних реакцій проведено аналіз даних дослідження вегетативного тонусу у сонячну, та хмарну погоду за комбінованого впливу геліомагнітних бур (ГМБ), визначення сприятливих і несприятливих погодних умов для організму, а також стану адаптаційного здоров’я обстежених дітей. Було виявлено, що за впливу геліометеорологічних чинників на організм практично здорових молодих хлопців спостерігаються вікові особливості проявів метеолабільності. Найбільш чутливою до змін погодно-кліматичних умов за комбінованого впливу ГМБ, виявилась група хлопців молодшого шкільного віку (МШВ) 7−11 років, в яких спостерігались максимальні відхилення показників активності функціональних систем від вікової норми, а найменш чутливою була група хлопців підліткового (ПШВ) 12−15 років. Під час аналізу впливу змін погодних станів на організм хлопців за вегетативним коефіцієнтом (kV) було виявлено, що за норми показника kАV 0,95–1,05, він максимально збільшувався за дії на організм сонячної погоди і становив 1,12 у хлопців МШВ, що свідчить про виражену симпатикотонію, а у хлопців ПШВ 0,93 відповідно, що вказує на незначну парасимпатикотонію. За дії на організм хмарної погоди за комбінованого впливу ГМБ в обох групах виявлено стан вегетативної рівноваги. В здоровому організмі зміни фізіологічних процесів і активності функціональних систем під впливом такого чинника, як зміна погоди, навіть за комбінованого впливу ГМБ легко компенсуються і особлива роль у цьому належить ВНС, діяльність якої забезпечує адекватну реакцію організму на вплив чинників зовнішнього середовища. Чинники довкілля, зокрема і метеорологічні, мають безпосереднє відношення до забезпечення життєдіяльності та здоров’я людей. Кожен із метеорологічних елементів має своє біологічне значення. В цьому випадку виникає питання щодо впливу сонячної активності, погоди, стан атмосфери, і, насамперед, антропогенних забруднень та інших параметрів середовища на здоров’я людей, що, природно, вимагає кількісного підходу до оцінки ризиків та вироблення необхідних управлінських рішень.