ВПЛИВ БІОДЕСТРУКТОРІВ НА СЕКВЕСТРАЦІЮ ЛАБІЛЬНИХ ВУГЛЕЦЕВИХ СПОЛУК ҐРУНТУ В АГРОЦЕНОЗАХ КУКУРУДЗИ
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2024.305669Ключові слова:
кукурудза, лабільний вуглець, біодеструктори, гриби роду TriсhodermaАнотація
В умовах багаторічного стаціонарного польового досліду в чорноземі типовому малогумусному було досліджено вплив мікробних препаратів — біодеструкторів рослинних решток на депонування лабільних вуглецевих сполук у ґрунті за тривалого беззмінного вирощування кукурудзи. Встановлено збільшення показників вмісту лабільного вуглецю в ґрунті у варіантах із використанням біодеструкторів Екостерн Класичний та Екостерн Бактеріальний + Екостерн Триходерма на 0,11% і 0,18% відповідно, порівняно з контролем. Підтвердженням отриманих даних збільшення вмісту лабільного вуглецю було визначення в динаміці коефіцієнта трансформації органічної речовини, збільшення якого свідчить про посилення мікробіологічних процесів у ґрунті і перевагу процесів синтезу органічної речовини над її мінералізацією. Так, за використання біодеструкторів цей показник був достовірно більшим за контрольні впродовж усього періоду досліджень. Акцентувавши увагу на приживаності грибного біоагента препаратів Екостерн Класичний та Екостерн Триходерма у ґрунті, визначали в динаміці чисельність грибів роду Trichoderma. Результати досліджень вказує про підвищення чисельності цього мікроміцету у варіантах із внесенням Екостерн Класичний у середньому на 19 тис. КУО/г ґрунту, за сумісного застосування Екостерн Бактеріальний з Екостерн Триходерма — на 34 тис. КУО/г ґрунту, при показниках на контролі — 28 тис. КУО/г ґрунту. Це опосередковано може свідчити про приживаність цього біоагента, який входить до складу біопрепаратів. Під час визначення індексу екофізіологічного різноманіття ґрунту за технологією BIOTREX встановлено, що у контрольних зразках ґрунту індекс становив 3,66, тоді як за використання біодеструкторів він зростав до 4,87–5,61, залежно від досліджуваного варіанта. До того ж згідно з оцінкою BIOTREX, застосування біодеструкторів сприяло не тільки збільшенню ґрунтового біорізноманіття, а й покращувало його активність. Використання біодеструкторів забезпечило збільшення врожайності зерна кукурудзи порівняно з контролем на 3,2 ц/га у варіанті з Екостерн Класичний та на 1,76 ц/га за сумісного застосування Екостерн Бактеріальний з Екостерн Триходерма.
Посилання
Hamaiunova, V. V., Khonenko, L.H., Baklanova, T.V. et al. (2020). Suchasni pidkhody do zastosuvannia mineralnykh dobryv za zberezhennia gruntovoi rodiuchosti v umovakh zminy klimatu [Modern approaches to the use of mineral fertilizers to preserve soil fertility in conditions of climate change]. Naukovi horyzonty — Scientific horizons, 02 (87), 89–101. DOI: https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-87-02-89-101 [in Ukrainian].
Dmytruk, Yu.M. & Demyd, I.E. (2019). Otsinka profilnoho rozpodilu vuhletsiu labilnoi ta vodorozchynnoi form orhanichnoi rechovyny gruntiv [Assessment of carbon profile distribution of labile and watersoluble forms of soil organic matter]. Ahrokhimiia i hruntoznavstvo — Agrochemistry and soil science, 88, 40–47 [in Ukrainian].
Bhattacharyya, S.S., Ros, G.H., Furtak, K. et al. (2022). Soil carbon sequestration — аn interplay between soil microbial community and soil organic matter dynamics. Science of The Total Environment, 815, 152928. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.152928 [in English].
Hartmann, M., Frey, B., Mayer, J. et al. (2015). Distinct soil microbial diversity under long-term organic and conventional farming. The ISME journal, 9 (5), 1177−1194 [in English].
Khatoon, H., Solanki, P., Narayan, M. et al. (2017). Role of microbes in organic carbon decomposition and maintenance of soil ecosystem. International Journal of Chemical Studies, 5 (6), 1648–1656 [in English].
Jansson, J.K. & Hofmockel, K.S. (2020). Soil microbiomes and climate change. Nature Reviews Microbiology, 18 (1), 35−46 [in English].
Panfilova, A.V. & Bielov, Ya.V. (2022). Pozhyvnyi rezhym gruntu zalezhno vid destruktora Ekostern Klasychnyi ta sposobu osnovnoho obrobitku [Nutrient regime of the soil depending on the destructor Ecostern Classic and the method of main cultivation]. Melioratsiia, zemlerobstvo, roslynnytstvo — Reclamation, agriculture, crop production, 16, 61−65. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.16.10 [in Ukrainian].
Bunas, A., Tkach, Ye., Dvoretskyi, V. et al. (2022). Efektyvnist zastosuvannia preparatu BioSystem Power, KS (BioSistem POWER, SC) dlia pryskorennia destruktsii pisliazhnyvnykh reshtok [The effectiveness of the use of BioSistem Power, KS (BioSistem POWER, SC) to accelerate the destruction of postharvest residues]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological Journal, 3, 119−125. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2022.266417 [in Ukrainian].
Dudchenko, V., Markovska, O. & Sydiakina, O. (2021). Soybean productivity in rice crop rotation depending on the Impact of biodestructor on postharvest rice residues. Ecological Engineering & Environmental Technology, 22 (6), 114−121. DOI: https://doi.org/10.12912/27197050/141466 [in English].
Ushkarenko, V.O., Vozhegova, R.A., Holoborodko, S.P. et al. (2014). Metodyka polovoho doslidu [Methodology of the field experiment]. Kherson [in Ukrainian].
Nasinnia silskohospodarskykh kultur. Sortovi ta posivni yakosti: tekhnichni umovy [Seeds of agricultural crops. Varietal and sowing qualities: technical conditions]. (1994). DSTU 2240–93 from 1st of July 1997. Kyiv: Derzhstandart of Ukrainy [in Ukrainian].
Yakist gruntu. Metody vyznachannia dostupnoi (labilnoi) orhanichnoi rechovyny [Soil quality. Methods of determining available (labile) organic matter]. (2008). DSTU 4732:2007 from 1st of January 2008. Kyiv: Derzhstandart of Ukrainy [in Ukrainian].
Volkohon, V.V., Pyrih, O.V. & Brytan, T.Iu. (2018). Spriamovanist hruntovo-mikrobiolohichnykh protsesiv za vplyvu orhanichnykh ta mineralnykh dobryv [Directionality of soil microbiological processes under the influence of organic and mineral fertilizers]. Visnyk ahrarnoi nauky — Bulletin of agricultural science, 6, 5–11. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201806-01 [in Ukrainian].
Tonkha, O.L. (2016). Vidnovlennia biolohichnoi aktyvnosti i humusnoho stanu chornozemiv typovykh i zvychainykh Ukrainy [Restoration of biological activity and humus condition of typical and ordinary chornozems of Ukraine]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
BIOTREX: New biological indicator for soil health. URL: https://biotrex.eu/ [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
