Оцінювання продуктів анаеробного зброджування органічної сировини з пташиного посліду за мікробіологічними показниками

Анотація

Продуктом анаеробної мікробіологічної трансформації пташиного посліду є рідкий суспендований продукт (дігестат), склад якого характеризується набутими завдяки діяльності анаеробних мікроорганізмів новими хімічними особливостями. Цей процес відбувається у біогазових установках, і внаслідок метанового зброджування пташиного посліду утворюється біогаз і залишки органічної сировини, що використовується як добриво. Міжнародна практика застосування дігестатів як органічне добриво або по- ліпшувач ґрунту для власних потреб господарства є аналогічною класичним компостам і не вимагає санітарно-мікробіологічної сертифікації, проте існують норми добровіль- ної сертифікації, а також різноманітні галузеві настанови з якості органічних добрив. У роботі проаналізовано міжнародні й національні санітарні мікробіологічні норми щодо дігестатів, продуктів переробки побічної продукції тваринництва і органічних речовин для внесення у ґрунт, зокрема Регламент (ЄС) 2019/1009 Європейського Парламенту та Ради від 5 червня 2019 р. «Про встановлення правил розміщення на ринку добрив ЄС», ДСТУ 7527:2014 «Послід птиці. Технології біологічного переробляння. Загальні вимоги», ДСТУ 7938:2015 «Добрива органічні. Агрономічні вимоги щодо якості добрив для використання в органічному виробництві». Узагальнено інформацію з наукових статей, стандартів окремих країн та настанов міжнародних органів добровільної сертифікації щодо оцінювання дігестату, що вноситься у ґрунт як органічне добриво або покращувач ґрунту. Встановлено, що обов’язковими санітарними мікробіологічними характеристиками для таких речовин є бактерії групи сальмонел (Salmonellas spp.) і бактерії групи кишкової палички (Escherichia spp.), а також у стандартах деяких країн та у науковій літературі рекомендовано проводити визначення бактерій групи Coliform і бактерій Streptococcus faecalis, наявність яких вказує на можливу присутність потенційно небезпечних штамів мікроорганізмів. Із застосуванням лабораторного обладнання оптимізовано умови гранулювання твердої фракції дігестату для отримання гранульованого органічного добрива із осаду біогазової установки. Мікробіологічний аналіз гранульованого дігестату виявив відсутність бактерій групи сальмонел (Salmonellas spp.) і бактерій групи кишкової палички (Escherichia spp.) у досліджених зразках, проте відзначено високу чисельність пліснявих грибів 1,2·10^4±7,25·10² КУО/г, що може бути наслідком зберігання вологої сировини. Для контролю вторинного бактеріального засмічення органічної сировини у процесі зберігання оцінили ефективність застосування комерційних біопрепаратів. Показано перспективність використання комерційних мікробних препаратів, зокрема MycoHelp (МікоХелп), для контролю пліснявих грибів роду Penicillum spp. у технологіях переробки побічної продукції сільського господарства на органічні добрива та запобіганню псуванню готової продукції у процесі зберігання.