Вплив температурних умов середовища на динаміку збору бджолиної обніжки та пилку квіткового медоносними бджолами

Автор(и)

  • Тетяна Юріївна Сенчук Інститут агроекології і природокористування; Національний науковий центр «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-5272-8947
  • Остап Мирославович Жукорський Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-5381-8517

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2024.311193

Ключові слова:

погодно-кліматичні умови, екологічне бджільництво, перга, збір пилку, температура довкілля

Анотація

Дослідження, проведено на пасіці ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» НААН у м. Гадяч, Полтавської обл., охоплює період з 2021 по 2023 рр. і має на меті вивчення динаміки збору бджолиної обніжки медоносними бджолами української степової породи типу Гадяцький з акцентом на вплив погодних умов лісостепової зони на масу, об’єм та розмір бджолиної обніжки. У ході дослідження було виявлено, що середня маса обніжки коливалася від 6,3 до 6,6 кг за сезон від кожної бджолиної сім’ї. Збір обніжки здійснювався з використанням навісних пилкозбірників у межах 8–14 год, а ботанічне походження обніжки встановили за допомогою мікроскопічного аналізу та міжнародної полінологічної бази даних. Вивчено найрозповсюдженіші медоносні рослини, серед яких конюшина лучна, суховершки звичайні, волошка синя, парило звичайне, осот польовий та будяк звичайний. З метою визначення впливу погодних умов на збір обніжки було класифіковано дні як сприятливі та несприятливі, враховуючи температурні показники та вологість повітря. Сприятливими умовами вважалися дні з температурою 18–25 °C і відносною вологістю 57–72%, в той час як несприятливими були похмурі дні з північним вітром, температурою нижче 15 °C, або вище 28 °C, а також вологість понад 72%, або менше 57%. Результати показали, що різні рослини по-різному реагують на зміни погодних умов. Наприклад, маса обніжки конюшини лучної була вищою за сприятливих умов (8,3–12,0 мг), ніж за несприятливих. Однак осот польовий демонстрував зменшення маси обніжки за несприятливих погодних умов. У середньому, збір обніжки розпочинався від 15–20 квітня і тривав до 10–15 серпня. Результати аналізу вказують на те, що весняний пік збору обніжки може бути пов’язаний з інтенсивним нарощуванням бджолиних сімей та потребою в білковому кормі для розплоду. Погодні умови виявилися критичними для продуктив- ності бджолиних сімей, особливо в періоди цвітіння ключових рослин, як-от акація та липа. Наприклад, у 2023 р. зміна температури навколишнього середовища під час цвітіння липи призвела до зниження збору обніжки. Аналіз показників середньодобової температури і маси обніжки впродовж 2021–2023 рр. підтверджує, що для точного оцінювання динаміки збору пилку недостатньо враховувати лише температурні дані, потрібно також зважати на чинники, такі як вологість повітря і вітер. Отримані дані підкреслюють важливість комплексного підходу до оцінки впливу погодних умов на бджолині сім’ї, що дає змогу більш ефективно використовувати бджолині ресурси та планувати пасічницьку діяльність, орієнтуючи її на специфічні погодні умови та рослинність регіону. Результати дослідження можуть слугувати основою для подальших наукових робіт і розробки адаптаційних стратегій у бджільництві.

Посилання

Ball, D.W. (2007). The Chemical Composition of Honey. Journal of Chemical Education, 84, 1643–1647. DOI: https://doi.org/10.1021/ed084p1643 [in English].

Myros, V.V. & Kovtun, S.B. (2014). Praktykum z bdzhilnytstva [Workshop on beekeeping]. Kharkiv: KhNAU [in Ukrainian].

Stanley, R.G. & Linskens H.F. (1974). Pollen: Biology, biochemistry, management. Heidelberg: Springer Verlag [in English].

Pernal, S.F. & Currie, R.W. (2000). Pollen quality of fresh and 1-year-old single pollen diets for worker honey bees (Apis mellifera L.). Apidologie, 31, 387–410. DOI: https://doi.org/10.1051/apido:2000130 [in English].

Standifer, L.N. (1967). A comparison of the protein quality of pollens for growth-stimulation of the hypopharyngeal glands and longevity of honey bees, Apis mellifera L. (Hymenoptera: Apidae). Ins. Soc., 14, 415–425. DOI: https://doi.org/10.1007/BF02223687 [in English].

Roulston, T.H. & Cane, J.H. (2000). Pollen nutritional content and digestibility for animals. Plant Systematics and Evolution, 222, 187–209. DOI: https://doi.org/10.1007/BF00984102 [in English].

Mishchenko, O.A., Lytvynenko, O.M., Afara, K.D. & Kryvoruchko, D.I. (2021). Vplyv vidboru bdzholynoho obnizhzhia pylkovlovliuvachem na lotnu aktyvnist ta povedinku bdzhil-zbyralnyts kvitkovoho pylku [The influence of the selection of bee pollen by a pollinator on the flight activity and behavior of pollen-gathering bees]. Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva: zbirnyk naukovykh prats — Technology of production and processing of animal husbandry products: collection of scientific works, 1, 25–33 [in Ukrainian].

Sichenko, O.M., Kryvyi, M.M. & Dikhtiar, O.O. (2022). Intensity of bees’ flight activity depending on the environmental temperature. Bulletin of Sumy National Agrarian University. Series: Livestock, 4 (47), 149–153. DOI: https://doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.25 [in English].

Patel, V., Pauli, N., Biggs, E., Barbour, L. & Boruff, B. (2021). Why bees are critical for achieving sustainable development. Ambio., 50 (1), 49–59. DOI: https://doi.org/10.1007/s13280-020-01333-9 [in English].

Razanova, O., Kucheriavy, V., Tsaruk, L., Lotka, H. & Novgorodska, N. (2021). Productive flight activity of bees in the active period in the conditions of Vinnytsia region. Journal of Animal Behaviour and Biometeorology, 9 (4), 2138. DOI: https://doi.org/10.31893/jabb.21038 [in English].

Atarshchykova, A.M., Senchuk, T.Yu. & Zhukorskyi, O.M. (2024). Hihiienichna aktyvnist medonosnykh bdzhil na okremykh terytoriiakh Ukrainy [Hygienic activity of honey bees in certain territories of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 158–164. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2024.299952 [in Ukrainian].

Glinski, Z. & Kostro, K. (2007). Zespol masowego giniecia pszczol nowa grozna choroba pszczoly miodnej. Życie Weterynaryjne, 82 (08), 651–653 [in Роlish].

Lavrenko, S.O., Sobol, O.M., Korbych, N.M. & Kryvyi, V.V. (2022). Napriamy ta perspektyvy vykorystannia komakh-zapyliuvachiv dlia bioindykatsii stanu ekosystem ta zmin klimatu v umovakh pivdnia Ukrainy [Directions and prospects for the use of pollinating insects for bioindication of the state of ecosystems and climate change in the conditions of southern Ukraine]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Ahronomiia i biolohiia — The bulletin of Sumy National Agrarian University. Series: Agronomy and Biology, 47 (1), 80–90. DOI: https://doi.org/10.32845/agrobio.2022.1.11 [in Ukrainian].

Kerr, J.T., Pindar, A., Galpern, P. et al. (2015). Climate change impacts on bumblebees converge across continents. Science, 349, 177–180. DOI: https://doi.org/10.1126/science.aaa7031 [in English].

Colony losses monitoring — COLOSS. (n.d.). URL: https://coloss.org/activities/coreprojects/monitoring/ [in English].

Fedoriak, M.M., Tymochko, L.I., Kulmanov, O.M. et al. (2018). Vtraty kolonii medonosnykh bdzhil (Apis mellifera L.) v Ukraini za rezultatamy zymivli 2016–2017 rr. v ramkakh mizhnarodnoho monitorynhu [Honey bee (Apis mellifera L.) colony losses in Ukraine after the winter of 2016–2017 within the international monitoring]. Biolohichni systemy — Biological systems, 10 (1), 37–46. DOI: https://doi.org/10.31861/biosystems2018.01.037 [in Ukrainian].

Fedoriak, M.M., Tymochko, L.I., Shkrobanets, O.O. et al. (2021). Results of annual monitoring of honeybee colony winter losses in Ukraine: winter 2019– 2020. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: Еcоlogy, (25), 111–124. DOI: https://doi.org/10.26565/1992-4259-2021-25-10 [in English].

Gray, A., Adjlane, N., Arab, A. et al. (2023). Honey bee colony loss rates in 37 countries using the COLOSS survey for winter 2019–2020: the combined effects of operation size, migration and queen replacement. Journal of Apicultural Research, 62 (2), 204–210. DOI: https://doi.org/10.1080/00218839.2022.2113329 [in English].

Brovarskyi, V.D., Brindza, Ya., Otchenashko, V.V. еt al. (2017). Metodyka doslidnoi spravy u bdzhilnytstvi [Methodology of a test case in beekeeping]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Vinichenko» [in Ukrainian].

Meteoblue. (n.d.). URL: https://www.meteoblue.com [in Ukrainian].

Adams, M.A. (2021). Pollen Grains & Honeydew: A Guide for Identifying the Plant Sources in Honey. Northern Bee Books [in English].

PalDat — Palynological Database. (n.d.). URL: https://www.paldat.org/ [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-18

Номер

Розділ

Статті