Вплив органо-мінерального добрива Diamond grow марки HUMI [K] BIO + «PLUS» на врожайність та якість зерна пшениці ярої (Triticum aestivum L.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2025.327104

Ключові слова:

фотосинтетичний потенціал, площа листкової поверхні, мікроорганізми, клейковина, білок

Анотація

Глобальні зміни клімату торкаються всіх складових біосфери та вносять корективи у життя та агровиробництво. Саме через зміну погодних умов (підвищення середньо- місячних температур у зимово-літні періоди, зниження рівня опадів) порушуються періоди фаз онтогенезу рослин, комах, протікання й активність мікробіологічних про- цесів у ґрунті, зокрема і деструкції органічних залишків, накопичуються в ґрунті стійкі фітопатогенні комплекси мікроорганізмів і фітофагів. Доведено, що ефективним методом контролю фітопатогенних мікроорганізмів в агроценозах, які викликають комплекс кореневих гнилей у злакових культур є застосування біопрепаратів. Використання біопрепаратів дає можливість отримати здорові та стійкі рослини до впливу несприятливих чинників, формують мікробіоценоз у ризосфері рослин із підвищеним рівнем агрономічно-корисних мікроорганізмів. Останні більш конкурентоспроможні, адже виявляють антагоністичні властивості щодо фітопатогенів. На дослідному полі Сквирської дослідної станції Інституту агроекології і природокористування НААН упродовж 2024 р. здійснено польові дослідження з визначення впливу органомінерального добрива Diamond grow марки HUMI [K] BIO+ «PLUS» на врожайність та якість пшениці ярої (Triticum aestivum L.). Особливістю ОМД DG H[K]B «PLUS» є його склад, де поєднується макро- та мікроелементи, гумінові кислоти, екстракт водоростей та комплексу з 16 штамів мікроорганізмів різних таксономічних груп. Встановлено, що найефективнішим є передпосівне оброблення насіння в поєднанні з обробленням по вегетації. Виявлено, що цей тип застосування сприяє збільшенню висоти рослин на 3,2%, площі листкової поверхні на 19%, вмісту хлорофілу на 11,7%, відносно контролю. Врожайність пшениці ярої фіксували на рівні 3,7–3,84 т/га, що на 0,18–0,34 т/га вище врожайності контрольного варіанта, а також спостерігали зростання вмісту вміст білка на 2,7–3,3%, а клейковини — на 3–5,6%.

Посилання

Superagronom.ua (2024). Дніпропетровщина поступилася лідерством з виробництва ярої пшениці на Київщині. URL: https://superagronom.com/news/18976-dnipropetrovschina-postupilasyaliderstvom-z-virobnitstva-yaroyi-pshenitsikiyivschini.

Яра пшениця, виклики сьогодення (2020). URL: https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/6032/1/Yara%20pshenytsia.pdf.

Антал, Т. В., Гарбар, Л. А., Малеончук, О. В., Корпан, А. С., & Трет’як, Д. А. (2016). Польова схожість та урожайність пшениці твердої ярої та м’якої при застосуванні мінеральних добрив в умовах Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 4, 36–39. URL: https://www.pdau.edu.ua/sites/default/files/visnyk/2016/04/8.pdf.

Бакай, І. Д., & Михайленко, С. В. (2019). Ураження фузаріозною кореневою гниллю в різних зонах вирощування пшениці озимої у 1987–2015 рр. Захист і карантин рослин, (65), 17–34. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2019.65.17-34.

Близнюк, Р. М., Демидов, О. А., Чугункова, Т. В., Федоренко, М. В., & Березовський, Д. Ю. (2019). Стійкість сортів пшениці м’якої ярої проти листкових грибних хвороб. Агроекологічний журнал, 1, 74–79. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2019.163258.

Лавренко, С. О., & Лавренко, Н. М. (2022). Моніторинг сортів та гібридів соняшнику та пшениці озимої для вирощування в зоні Степу України. Таврійський науковий вісник, 124, 70–78. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.124.10.

Шакалій, С. М., Баган, А. В., Юрченко, С. О., & Четверик, О. О. (2021). Вплив попередників на урожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої твердої. Вісник Полтавської державної академії, 1, 65–71. DOI: https://doi.org/ 10.31210/visnyk2021.01.07.

Hrytsiuk, N. (2024). Resistance of winter wheat varieties to root rots causative agents against artificial infection. Interdepartmental Thematic Scientific Collection of Phytosanitary Safety, (69), 52–61. DOI: https://doi.org/10.36495/PHSS.2023.69.52-61.

Соломійчук, М. П., & Сафронова, Т. В. (2024). Характеристика фотосинтетичної активності кукурудзи за використання різних препаратів на стресовому фоні. Міжвідомчий тематичний науковий збірник «Фітосанітарна безпека», (69), 214–227. DOI: https://doi.org/10.36495/PHSS.2023.69.214-227.

Власюк, О. С. (2020). Ефективність мікробних препаратів за вирощування пшениці ярої залежно від фону удобрення. Сільськогосподарська мікробіологія, 31, 51–56. DOI: https://doi.org/10.35868/1997-3004.31.51-56.

Вдовиченко, А. В., Терновий, Ю. В, Рибак, В. П., Мельник, Г. Г., Качковський, О. О., Галашевський, С. О., & Чуб, А. О. (2017). Результати випробовування різних сортів пшениці озимої в органічному виробництві. Агробіологія, 1, 48–55. URL: https://agrobiologiya.btsau.edu.ua/uk/content/rezultaty-vyprobovuvannya-riznyh-sortiv-pshenyciozymoyi-v-organichnomu-vyrobnyctvi.

Грабовська, Т. О., & Мельник, Г. Г. (2017). Вплив біопрепаратів на продуктивність пшениці озимої за органічного виробництва. Агробіологія, 1, 80–85. URL: https://agrobiologiya.btsau.edu.ua/uk/content/vplyv-biopreparativ-na-produktyvnistpshenyci-ozymoyi-za-organichnogo-vyrobnyctva.

Думич, В. В. (2018). Дослідження ефективності застосування біопрепаратів у технологіях вирощування ярих зернових культур. Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України, 22(36), 231–236. URL: https://www.ndipvt.com.ua/zbirnyk_2018_30.html.

Ярошенко, С. С. (2018). Вплив мінеральних добрив і біопрепаратів на формування зернової продуктивності пшениці озимої в Північному Степу України. Зернові культури, 2(18), 245–251. DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0032.

Грицаєнко, З. М., Грицаєнко, А. О., & Карпенко, В. П. (2003). Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ: ЗАТ «Нічлава».

Гриненко, У. В., & Журавель, І. О. (2017). Визначення вмісту хлорофілів та каротиноїдів в листі шпинату городнього (Spinacia oleracea L.). Зб. наук. прац. співробіт. НМАПО імені П.Л. Шупика, 28, 29–33. URL: https://www.nuozu.edu.ua/images/Nauka/Zbirnyk/28/5.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-24

Номер

№ 1 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.