Ефективність фунгіцидного контролю фітопатогенних мікроміцетів на насінні соняшника (Helianthus annuus L.)
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2025.327106Ключові слова:
олійні культури, рістрегулятори, мікроелементи, інфекційне навантаження, частота трапляння, частота ураження, врожайність, масова частка олії, якість насінняАнотація
Важливість підвищення врожайності та якості насіння агрокультур в умовах інтенсифікації виробництва зумовлює необхідність пошуку інноваційних методів фітосанітар- ного контролю їх посівів із залученням екологічно обумовленого застосування сучасних агрохімікатів та біологічних препаратів. Helianthus annuus L., як одна з провідних олійних культур у світі, має стратегічне значення в аграрному секторі України та утримує позицію лідера серед світових експортерів соняшникової олії, забезпечуючи 32% глобального ринку у 2023/24 маркетинговому році (за даними USDA). У ході дослідження оцінено комплексний вплив комбінації препаратів: контактного фунгіциду на основі оксиду купруму (Nordox 75 WG), мікродобрива з фунгіцидним ефектом Верно FG Zn30+Cu30 та біологічного рістрегулятора Міра РК на фітосанітарний стан посівів соняшника, якісні показники насіння та рівень урожайності. Використання цих засо- бів призвело до значного зниження рівня ураження домінувальними фітопатогенами: Alternaria helianthi — на 90% (від 75% до 7%), Alternaria alternata — на 81% (від 80% до 15%), Phomopsis helianthi — на 60% (від 50% до 20%). Однак зниження частоти трапляння мікроміцетів P. helianthi та S. sclerotiorum до 20% (p<0,001) свідчить про ефективність препаратів, які пригнічують поширення мікроміцета в агроценозах соняшника, але їхня дія недостатня для повного контролю інфекційних структур у посівах. Встановлено, що обробка препаратами позитивно вплинула на якість насіння: масова частка вологи знизилася до 7,6–8,0% порівняно з контролем (9,2%), масова частка олії зросла до 52,0–52,6% (контроль — 48,6%), кислотне число зменшилося до 3,5–4,1 мг KOH/г (контроль — 5,2 мг KOH/г), натура зерна підвищилася до 434– 445 г/л (контроль — 392 г/л). Урожайність у варіанті II досягла 3,98 т/га, що на 17,4% перевищує контрольний показник (3,39 т/га). Отже, комплексне застосування вищезгаданих препаратів демонструє високу ефективність у контролі фітопатогенів та сприяє поліпшенню якості насіння і врожайності соняшника. Втім для забезпечення сталого їх використання необхідно розробити стратегії, спрямовані на мінімізацію ризиків дисбалансу мікробіому та підвищення екологічної безпеки агротехнологій.
Посилання
Afzal, R. S., Mughal, S. M., & Munir, M. (2010). Mycoflora associated with seeds of different sunflower cultivars and its management. Pakistan Journal of Botany, 42, 435–445.
АПК-Інформ. (n.d.). [Назва конкретної новини, якщо доступна]. URL: https://www.apk-inform.com/uk/news/1541999.
United States Department of Agriculture. (n.d.). [Назва конкретного звіту чи даних, якщо доступна]. URL: https://apps.fas.usda.gov/psdonline/app/index.html#/app/downloads?tabName=%20default%20.
Україна збільшила експорт соняшникової олії до максимуму за останні два роки. (2024, January 3). URL: https://forbes.ua/news/ukraina-zbilshilaeksport-sonyashnikovoi-olii-do-maksimumu-zaostanni-dva-roki-03012024-18297.
Талавиря, М. П., Полюхович, В. С., & Ващенко, І. В. (2021). Розвиток олієжирової галузі як стратегічно важливої для розвитку економіки України. Геополітика України: історія і сучасність, 1(26), 113–126. DOI: https://doi.org/10.24144/2078-1431.2021.1(26).
Матусевич, Г. Д., Кічігіна, О. О., Смульська, І. В., & Шацман, Д. О. (2024). Урожайність та якість насіння гібриду соняшника НК Конді за різних технологій вирощування. Землеробство та рослинництво: теорія і практика, 1(11), 107–144. DOI: https://doi.org/10.54651/agri.2024.01.13.
Мостов’як, І. І. (2020). Інтегрована система захисту рослин у формуванні збалансованих агроекосистем. Збалансоване природокористування, 1, 77–86. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2020.203932.
Жуйков, О. Г., & Бурдюг, О. О. (2020). Фітосанітарний стан та продуктивність гібридів соняшнику за різних рівнів біологізації технології вирощування. Аграрні інновації, 3, 26–32. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.5.
Дем’яненко, Т. Т., Краснокутська, Ю. В., & Погорільчук, З. І. (2017). Ембелізія соняшника (Embellisia helianthi (Hansf.) Pidolp) в Україні. Науковотехнічний бюлетень Інституту олійних культур НААН, 24, 68–76.
Мостов’як, І. І. (2019). Екологічна парадигма інтегрованого захисту рослин. Карантин і захист рослин, 5–6, 12–16. DOI: https://doi.org/10.36495/2312-0614.2019.5-6.12-16.
Русан, В. М., Жураковська, Л. А., & Жаліло, Я. А. (2024). Перспективи розвитку аграрного сектора України в умовах кліматичних змін: аналітична доповідь (Я. А. Жаліло, ред.). НІСД. DOI: https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2024.09.
Шовкова, О. (2022). Вплив змін клімату на розвиток рослинництва в Україні. У І. Сєрова, Л. Талюта (Ред.), Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти (pp. 79–83). Київ: Науково-методичний центр ВФПО.
Тимощук, Т. М., Котельницька, Г. М., Курцова, С. В., & Рибак, Н. Р. (2022). Урожайність насіння соняшнику залежно від застосування фунгіцидів. У О. В. Романов, І. В. Забродіна, С. В. Станкевич, Л. Мєшкова, І. П. Леженіна, В. П. Туренко (Ред.), Захист і карантин рослин у ХХІ столітті: проблеми і перспективи (pp. 205–208). Харків: Державний біотехнологічний університет.
Дерменко, О. П. (2017). Хвороби соняшника: рекомендації щодо діагностики та заходів захисту. НУБіП. Retrieved March 4, 2025. URL: https://www.slideshare.net/agromedicina/darmenkoleg.
Туровнік, Ю. А., Парфенюк, А. І., Безноско, І. В., & Мосійчук, І. І. (2023). Формування фітопатогенного мікобіому насіння гібридів соняшнику в умовах Центрального Лісостепу України. Збалансоване природокористування, 2, 93–102. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2023.282746.
Деменко, В. М., Голінач, О. Л., & Власенко, В. А. (2019). Фітосанітарний стан посівів соняшнику в умовах Північно-Східного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія», 4(38), 1–7. DOI: https://doi.org/10.32845/agrobio.2019.4.1.
Вплив шкідників і хвороб на олійність соняшнику. (n.d.). URL: https://agro-business.com.ua/2017-09-29-05-56-43/item/30390-vplyv-shkidnykiv-ikhvorob-na-oliinist-soniashnyku.html.
Haidar, R., Fermaud, M., Calvo-Garrido, C., Roudet, J., & Deschamps, А. (2016). Modes of action for biological control of Botrytis cinerea by antagonistic bacteria. Phytopathologia Mediterranea, 55(3), 13–34. DOI: https://doi.org/10.14601/Phytopathol_Mediterr-18079.
Abdollahzadeh, J., Mohammadi Goltapeh, E., & Rouhani, H. (2006). Biological Control of Sclerotinia Stem Rot (S. minor) of Sunflower Using Trichoderma Species. Plant Pathology Journal, 5, 2, 228–232. DOI: https://doi.org/10.3923/ppj.2006.228.232.
Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на 2024 р. (2024, May 29). URL: https://data.gov.ua/dataset/389ddb5a-ac73-44bb-9252-f899e4a97588.
International rules for seed testing 2024: Chapter 7. International Seed Testing Association. DOI: https://doi.org/10.15258/istarules.2023.07.
ДСТУ 4138:2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. (2002). Держспоживстандарт України.
ДСТУ 4180:2003. Карантин рослин. Методи мікологічної експертизи під карантинних матеріалів. (2003). Держспоживстандарт України.
Watanabe, T. (2010). Pictorial atlas of soil and seed fungi: Morphologies of cultured fungi and key to species (3rd ed.). CRC Press. DOI: https://doi.org/10.1201/EBK1439804193.
Ellis, M. B. (2001). More dematiaceous hyphomycetes. CAB International.
Pitt, J. I., & Hocking, A. D. (2009). Fungi and food spoilage. Springer.
Minter, D. W., & Dudka, I. (Eds.). (1996). Fungi of Ukraine: A preliminary checklist. CAB International.
Леонтьєв, Д. В. (2007). Флористичний аналіз у мікології. Вид. група «Основа».
ДСТУ 7011:2009. Соняшник. Технічні умови. (2009). Держспоживстандарт України.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.