Динаміка рослинності полезахисних лісосмуг, уражених бойовими діями, різної інтенсивності
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2025.333813Ключові слова:
сукцесії, постмілітарне відновлення рослинності, самовідновлення екосистем, фітоінвазіїАнотація
У статті проаналізовано динаміку екосистем полезахисних лісосмуг, ушкоджених унаслідок воєнних дій. Дослідження є актуальним завданням сучасної екології та має важливе наукове і практичне значення для України в умовах воєнного стану та у повоєнний період. Отримані результати сприятимуть розробці науково обґрунтованих стратегій відновлення екологічної стійкості агроекосистем та мінімізації негативних белігеративних наслідків для довкілля. Мета — прогнозування динаміки рослинних угруповань полезахисні лісосмуг, уражених унаслідок проведення активних бойових дій. Відповідно до мети поставлено такі завдання: описати фітоценотичну різноманітність полезахисних лісосмуг; визначити основні напрями автогенної сукцесії рослинності полезахисних лісосмуг; встановити основні види порушення фітоценозів полезахисних лісосмуг в умовах проведення бойових дій та їх наслідки. Фітоценотичне різноманіття обстежених ділянок складається з 5 класів, 7 порядків, 11 союзів, 14 асоціацій для степової зони; 12 класів, 17 порядків, 23 союзів, 47 асоціацій для Лісостепу та 11 класів, 13 порядків, 16 союзів, 24 асоціацій для Полісся. Полезахисні смуги розвиваються за моделлю «конуса наростання», центром якого є деревна рослинність, а межами — рудеральні та лучні угруповання на периферії. Під час побудови планів із відновлення полезахисних лісосмуг, уражених бойовими діями, слід проводити розрахунки прогнозів динаміки їхніх екосистем. На динаміку екосистем полезахисних лісосмуг, ушкоджених бойовими діями, впливають погіршення або знищення рослинності, руйнування А-горизонту ґрунту та оголення материнських порід. За незначного пошкодження полезахисної лісосмуги необхідно зробити контрольоване самовідновлення. У випадку значного ураженнях рослинності та ґрунтового покриву більш доцільно на місці пошкоджених проводити рекультивацію із відтворенням її на сусідній ділянці.
Посилання
Brandle, J. R., Takle, E., & Zhou, X. (2021). Wind break practices. North american agroforestry, 89–126.DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-017-2424-1_5.
Соломаха, В. А., Соломаха, І. В., & Марценюк, О. П. (2022). Кадастр адвентивних та інвазійних видів рослин полезахисного лісу. Київ: Інститут агроекології і природокористування НААН.
Prinsley, R. T. (1992). The role of trees in sustainable agriculture — an overview. Agroforestry Systems, 20,87–115.
Mume, I. D., & Workalemahu, S. (2021). Review on windbreaks agroforestry as a climate smart agriculture practices. American Journal of Agriculture and Forestry, 9(6), 342–347. DOI: https://doi.org/10.11648/j.ajaf.20210906.12.
Ткачук, О. П., & Вітер, Н. Г. (2022). Екологічні проблеми функціонування полезахисних лісосмуг в умовах зміни клімату. Наукові доповіді НУБіП України, 2(96). DOI: http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2022.02.001.
Редінов, К. О. (2016). Орнітофауна агроландшафтів на заході Миколаївської області у гніздовий період. Беркут, 25(2), 82–92.
Matsala, M., Odruzhenko, A., Sydorenko, S., &Sydorenko, S. (2025). War threatens 18% of protective plantations in eastern agroforestry region of Ukraine. Forest Ecology and Management, 578, 122361. DOI:https://doi.org/10.1016/j.foreco.2024.122361.
Крисінська, Д. О., & Тимченко, І. В. (2024). Результати проєкту «Оцінка екологічних наслідків війни для громад» («War and environmental damage guidelines for communities»). Ольвійський форум–2024: стратегії країн Причорноморського регіону в геополітичному просторі (с. 188–190). Миколаїв: Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили. URL: https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/bitstream.
Weninger, T., Scheper, S., Lackóová, L., Kitzler, B., Gartner, K., King, N., ... Michel, K. (2021). Ecosystem services of tree windbreaks in rural landscapes — a systematic review. Environmental Research Letters, 16(10), 103002. DOI: https://doi.org/10.1088/1748-9326/ac1d0d.
Khomiak, I. V., Onyshchuk, I. P., Vakerych, M. M., & Hasynec, Y. S. (2024). Adaptation strategies of Herac leum sosnowskyi in Ukrainian Polissia. Biosystems Diversity, 32(1), 99–106. DOI: https://doi.org/10. 15421/012409.
Khomiak, I., Harbar, O., Kostiuk, V., Demchuk, N., & Vasylenko, O. (2024). Synphytoindication models of the anthropogenic transformation of ecosystems. Natura Croatica, 1, 65–77. DOI: https://doi.org/10. 20302/NC.2024.1.5.
Дідух, Я. П. (2012). Основи біоіндикації. Київ: Наукова думка.
Дубина, Д. В., Дзюба, Т. П., Ємельянова, С. М., Ба- грікова, Н. О., Борисова, О. В., Борсукевич, Л. М., … Якушенко, Д. М. (2019). Продромус рослинності України. Київ: Наукова думка.
Mosyakin, S. L., & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv. National Academy of Sciences of Ukraine. MG Kholodny Institute of Botany.
Дубина, Д. В., Устименко, П. М., Дзюба, Т. П., Ємельянова, С. М., & Дацюк, В. В. (2023). Полезахисні лісові смуги України: оглядово-аналітична оцінка та план дій. Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Агрономія і біоло- гія, 51(1), 44–52. DOI: https://doi.org/10.32782/ agrobio.2023.1.
Chornyy, S. G. (2024). The impact of military operations in 2022 on the wind-erosion hazard of the Ukrainian right bank. Ecology and Noospherology, 35(1), 13–21. DOI: https://doi.org/10.15421/032402.
Соломаха, І. В., Коніщук, В. В., Соломаха, В. А., Тимочко, І. Я., Іллєнко, Т. В., & Кучма, Т. Л. (2022). Екологічна паспортизація, збереження, реконструкція існуючих та створення нових захисних лісових насаджень в Україні (методичні рекомендації). Київ: Інститут агроекології і природокористування НААН.
Ucar, Tamer, & Hall, Franklin R. (2001). Windbreaks as a pesticide drift mitigation strategy: A review. Pest Management Science, 57(8), 663–675. DOI: https:// doi.org/10.1002/ps.341.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
