Сучасний стан наземної теріофауни в агроландшафті Інгулецько-Дніпровського межиріччя на прикладі НПП «Кам’янська Січ»

Автор(и)

  • І.В. Наконечний Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, Україна https://orcid.org/0000-0002-3797-3725
  • С.В. Скорик Національний природний парк «Кам’янська Січ», м. Берислав, Херсонська обл., Україна https://orcid.org/0000-0001-8800-2243
  • Ю.А. Ходосовцева Національний природний парк «Кам’янська Січ», м. Берислав, Херсонська обл., Україна https://orcid.org/0000-0003-0626-5061

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2025.333824

Ключові слова:

ссавці Нижнього Подніпров’я, видова структура теріофауни, степові стенотопи, раритетна теріофауна Сухого Степу

Анотація

У статті відображені результати досліджень щодо видової структури та оцінки сучасного стану наземної теріофауни Інгулецько-Дніпровського межиріччя, виконаного на прикладі п’ятирічних облікових матеріалів, зібраних у НПП «Кам’янська Січ» Бериславського р-ну Херсонської обл. Результати узагальнювального аналізу ретроспективних і сучасних матеріалів, розглянутих на фоні наслідків руйнації Каховського водосховища та чергової зміни умов довкілля, демонструють новітню ситуаційну перебудову фауністичних угруповань, утворених аборигенним зонально-степовим компонентом, навколоводними мешканцями долини Дніпра і представниками адвентивної групи. Деталізований список видового складу наземної фауни поєднує 47 видів, серед яких переважають представники Muriformes (7 родин, 15 родів, 21 вид) і Cani­ formes (2 родини, 8 родів, 14 видів). Виключно степовими стенотопами є 6 видів 6 родів 5 родин. Наприкінці ХХ ст. правобережно-степове видове ядро ссавців Нижнього Подніпров’я було представлено 7 видами 7 родів 6 родин. Зниклими за останні 70 років впевнено можливо вказати лише два види — це тхір-перев’язка (V. peregusna) і ховрах крапчастий (S. suslicus). На початок 2025 р. лише невелика частка аборигенних видів степового (5) і навколоводного комплексу (3) зберігають свою присутність, декілька видів відсутні (2–5) і з’явились 8 видів, нових для цієї території. Деталізація наявної видової структури ссавців свідчить про її істотну відмінність від раніше існуючих угруповань степового комплексу. Сучасний перелік поєднує лише залишки степового видового ядра за присутності значної частки азональних і привнесених адвентивних компонентів (інтродуценти, реакліматизанти, вселенці, мігранти). Новітні зміни видового складу ссавців правобережних степів та суміжної з ним долини Дніпра зумовлені комплексно діючим впливом природно-кліматичних і антропогенних чинників, зокрема мілітерного походження.

Посилання

Про створення Національного природного парку «Кам’янська Січ». Указ Президента України №140 (2019). (Україна). URL: https://www.president.gov.ua/documents/1402019-26530.

Білоус, Л. Ф. (2020). Біогеографія. Київ: Вид. КНУ імені Тараса Шевченка.

Бажан, О. (2023). Каховське водосховище: історія створення та наслідки. Краєзнавство, 3–4, 147–154.

Wilkinson, M., Dumontier, M., & Aalbersberg, I. J. (2016). The FAIR Guiding Principles for Scientific Data Management and Stewardship. Scientific Data, 3(1), 1–9. DOI: https://doi.org/10.1038/sdata.2016.18.

Геродот, & Білецький, А. (Пер.). (1993). Історії в дев’яти книгах: Кн. ІV. Мельпомена. Київ: Нау­кова думка.

Nordmann, A. (1840). Observations sur la Faune Pontique. Mammalia. Voyage dans la Russie méridionale et la Crimee. Paris.7. Шарлемань, М. (1920). Звірі України. Короткий порадник до визначання, збирання і спостерігання ссавців (Mammalia) України. Київ: Всеукр. кооп. видавн. союз (Вукоопспілка).

Барабаш-Никифоров, І. І. (1928). Нариси фауни степової Наддніпрянщини. Дніпропетровськ: Держ. видав. України.

Зубко, Я. П. (1940). Фауна ссавців Нижнього Дніпра. Наукові записки Харківського державного педагогічного інституту, 4, 49–87.

Шарлемань, М. В. (1936). Зоогеография УРСР. Київ: Вид-во АН УРСР.

Рашевська, Г. В. (2018). Гризуни зональних ландшафтів Правобережного степу України: видовий склад, поширення і чисельність [Дис. канд. біол. наук, Інститут зоологи ім. І.І. Шмальгаузена НАН України]. Київ.

Коробченко, М., Загороднюк, І., & Редінов, К. (2014). Огляд поширення та морфометричні особ­ливості сліпачка Ellobius talpinus (Arvicolidae) у регіоні Нижнього Подніпров’я (Україна). Pro­ceedings of the Theriological School, 12, 89–101.

Наконечний, І., Скорик, С., & Ходоссовцева, Ю. (2021). Екологічна специфіка середовища існування сліпачка звичайного Ellobius talpinus у НПП «Кам'янська Січ» (2020). Theriologia Ukrainica, 22, 26–31.

Мерзлікін, І. (2019) Рідкісні види гризунів на фрагментарних степових ділянках Правобережного Нижнього Подніпров’я: Нові знахідки. The­ rio­logia Ukrainica, 18, 133–136.

Херсон. Український гідрометеорологічний центр державної служби України з надзвичайних ситуацій. URL: https://www.meteo.gov.ua/.

Сорокіна, Л. Ю. (2019). Єдина класифікація природних і антропогенно змінених ландшафтних комплексів. Київ: Вид-во «Сталь».

Загороднюк, І., & Харчук, С. (2020). Список ссавців України 2020: доповнення та уточнення. Theriologia Ukrainica, 20, 10–28.

Цибуленко, Г., & Цибуленко, Л. (2015). Аграрна криза на тлі екологічної катастрофи в Херсонській губернії на початку ХХ століття. Scriptorium nostrum, 3, 107–124.

Мигулін, О. О. (1938). Звірі УРСР (матеріали до фауни). Київ: Вид-во АН УРСР.

Сокур, І. Т. (1961). Історичні зміни та використання фауни ссавців України. Київ: Вид-во АН УРСР.

Наконечний, І. В., & Серебряков, В. В. (2013). Збудники природно-осередкових інфекцій в екосистемах Півдня України. Київ: КНУ ім. Тараса Шевченка.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-01

Номер

№ 2 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.