Фітоекологічна характеристика полезахисних насаджень Центрального Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2025.340792Ключові слова:
екологічна оцінка рослинності, біорізноманіття, структура рослинного покриву, видовий склад деревостанів, рослини-індикаториАнотація
Висвітлено комплексний аналіз полезахисних лісових смуг, що розташовані у межах Державного підприємства «Дослідне господарство «Сквирське» Інституту агроекології і природокористування НААН». Мета роботи — з’ясувати флористичний склад, синфітосозологічну та екологічну характеристики полезахисних смуг, а також встановити ступінь участі у збереженні біорізноманіття. Видовий склад представлено 237 видами вищих судинних рослин, які розподілені на 162 роди та віднесені до 55 родин. Синтаксономічна структура полезахисних лісових смуг Лівобережного Лісостепу України охоплює угруповання класу Robinietea, з домінуванням порядку ChelidonioRobinietalia. Виокремлено кілька союзів і асоціацій з участю Robinia pseudoacacia, Acer negundo, Pinus sylvestris, Quercus robur, Ulmus, Fraxinus, Tilia cordata та ін. Вперше запропоновано нові асоціації та субасоціації для типових фітоценозів, що формуються в умовах антропогенно змінених агроландшафтів, з урахуванням участі адвентивних та аборигенних видів. Ширина лісосмуг — від 5 до 25 м. За вертикальною структурою переважають смуги, що становлять двоярусну структуру (особливо за участі Populus alba та Robinia pseudoacacia), однак є також одноярусні смуги. Еколого-флористичний рівень представленості судинними рослинами є вкрай низьким, однак вони виконують функції біокоридорів, буферних зон і осередків оселення запилювачів, ентомофагів та дрібних ссавців. Наявність кущових порід, як-от Crataegus monogyna, Sambucus nigra, Ligustrum vulgare, забезпечує екологічну стійкість і біотичну привабливість таких смуг для фауни. Отримані результати можуть бути використані для удосконалення проєктних рішень щодо закладання нових полезахисних смуг, відновлення деградованих ділянок та введення принципів екологічної мережі в агроландшафти. Дослідження також має значення для формування національних програм з адаптації сільського гос- подарства до змін клімату через впровадження природоорієнтованих рішень.
Посилання
Фурдичко, О. І., Тимочко, І. Я., & Соломаха, І. В. (2021). Еколого-функціональні особливості лісових насаджень Лісостепу України. Збалансоване природокористування, 4, 29−41. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2021.253081.
Kovalenko, A., Sakal, O., Tretiak N. & Skolskyi, I. (2021). Field shelterbelts: current state, land use issues and perspective in Ukraine. Scientific Papers. Series E. Land Reclamation, Earth Observation & Surveying, Environmental Engineering, Х, 50–60.
Maliuha, V., Sovakov, O., & Dudarets, S. (2023). The current state of windbreaks in the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 14(2), 53−66. DOI: https://doi.org/10.31548/forest/2.2023.53.
Зворська, Н. В., & Шлапак, В. П. (2022). Вплив полезахисних лісових смуг у межах дії екотону на врожайність соняшнику у Правобережному Лісостепу України. Науковий вісник НЛТУ України, 32(2), 13–18. DOI: https://doi.org/10.36930/40320202.
Cоломаха, І. В., & Шевчик, В. Л. (2020). Синтаксономія полезахисних лісових смуг Середнього Придніпров’я. Чорноморський ботанічний журнал, 16(1), 40–54. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2020-16-1-2.
Lavrov, V., Miroshnyk, N., Grabovska, T., & Shupova, T. (2021). Forest shelter belts in organic agricultural landscape: structure of biodiversity and their ecological role. Folia Forestalia Polonica, Series A — Forestry, 63(1), 48–64. DOI: https://doi.org/10.2478-ffp-2021-0005.
Тупчій, О. М. (2024). Різноманіття трав’яної рослинності полезахисних лісових смуг, трансформованих у насадження орно-польового агролісівництва у Правобережному Лісостепу України. Лісівництво та агролісомеліорація, 145, 46−56. DOI: https://doi.org/10.33220/1026-3365.145.2024.46.
Ziegler, J., Easter, M., & Swan, A. (2016). A model for estimating windbreak carbon within COMETFarm™. Agroforest Syst, 90, 875–887. DOI: https://doi.org/10.1007/s10457-016-9977-0.
Sabatini, F. M., de Andrade, R. B., & Paillet, Y. (2018). Trade-offs between carbon stocks and biodiversity in European temperate forests. Global Change Biology, 25(2), 536−548. DOI: https://doi.org/10.1111/gcb.14503.
Чорнобров, О. Ю., Соломаха, В. А., Соломаха, І. В., Саблук, В. Т., Гументик, М. Я., & Шевчик, В. Л. (2024). Відтворення полезахисних лісових смуг, пошкоджених унаслідок військових дій, у зоні Лісостепу України. Агроекологічний журнал, 4, 81–91. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2024.317154.
Соломаха, В. І., Постоєнко, Д. М., & Соломаха, В. А. (2023). Польові лісосмуги Середнього Лісостепового Придніпров’я як сировинні угіддя для бджільництва. Агроекологічний журнал, 1, 38−46. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2023.276726.
Ткач, Є. Д., Шерстобоєва, О. В., Стародуб, В. І., Довгич, К. І., Гончаренко, Г. Є., Совгіра, С. В., … Богословська, М. Б. (2018). Фітобіотичне різноманіття природних фітоценозів агроландшафтів України: моногр. Умань: вид-ць «Сочінський М.М.».
Тимочко, І. Я. (2024). Екологічні засади функціонування та збереження захисних лісових насаджень Північно-Східного Лісостепу України [Дис. д-ра с.-г. наук, Інститут агроекології і природокористування НААН України]. Інституційний репозитарій Інституту агроекології і природокористування НААН України. DOI: https://agroeco.org.ua/disertatsiji/ekologiya/timochko-igorjaroslavovich/.
Соломаха, В. А. (2021). Сучасний стан, просторова та структурна оптимізація полезахисних лісових смуг Лісостепу України (0121U108851). Київ: ІАП НААН України.
Соломаха, І. В., Коніщук, В. В., Соломаха, В. А., Тимочко, І. Я., Ільєнко, Т. В., & Кучма, Т. Л. (2022). Екологічна паспортизація, збереження, реконструкція існуючих та створення нових захисних лісових насаджень в Україні (методичні рекомендації). Київ: ДІА.
Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок. Постанова Кабінету Міністрів України № 733 від 16.05.2007 р. (Україна). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2007-%D0%BF#Text.
Вальтер, Г. (1982). Общая геоботаника. Москва: Мир.
Кашпор, С. М., & Строчинський, А. А. (Ред.). (2013). Лісотаксаційний довідник. Київ: Виниченко.
IPCC. (2006). International Greenhouse Gas Inventories. URL:https://www.ipcc-nggip.iges.or.jp/public/2006gl/.
Шевчик, В. Л., Соломаха, В. А., & Войтюк, Ю. О. (1996). Синтаксономія рослинності та список флори Канівського природного заповідника. Київ: Фітосоціоцентр.
Коніщук, В. В., Гончаренко, І. В., Шумигай, І. В., Соломаха, В. А., Соломаха, І. В., … Мартиненко, В. В. (2024). Оптимізація екологічних функцій, територіального розподілу, використання та охорони полезахисних лісових смуг агросфери України (стан, структура, репрезентативність, фітострома). Методичні рекомендації. Київ: ДІА.
Дубина, Д. В., Дзюба, Т. П., Ємельянова, С. М., Багрікова, Н. О., Борисова, О. В., Борсукевич, Л. М., ... Якушенко, Д. М. (2019). Продромус рослинності України. Київ: Наукова думка.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
