Оцінка забезпеченості ґрунтів України рухомими формами цинку
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2025.340793Ключові слова:
агрокліматична зона, агрохімічне обстеження, дефіцит, моніторингАнотація
Наведено результати ХІ туру агрохімічного обстеження земель сільськогосподарського призначення на вміст рухомих сполук цинку, проведено їх аналіз та порівняння з даними ІХ і Х турів. Це дасть можливість визначити динаміку забезпечення ґрунтів рухомими сполуками цинку та розробити заходи щодо поліпшення еколого-агрохімічного стану ґрунтів. Тренд зниження показника середньозваженого вмісту рухомих сполук цинку загалом по України (0,64 мг/кг) становить 20% порівняно з попереднім туром досліджень. По агрокліматичних зонах зниження сягає: в Лісостепу (0,61 мг/кг) — на 29,1%, у Степу (0,57 мг/кг) — на 16,2%, в Карпатському регіоні та зоні Полісся (0,78 мг/кг) на 18,8%. Лише у ґрунтах Закарпатської та Львівської обл. середньозважений вміст рухомих форм цинку відповідає середньому та низькому рівням забезпеченості. Аналіз результатів досліджень в розрізі адміністративних одиниць України засвідчив відсутність сільськогосподарських земель із дуже високим вмістом рухомих сполук цинку в 10 областях, з високим — у 11, з підвищеним і середнім — у 4 регіонах. Найвищий рівень забезпеченості цинком демонструють ґрунти Закарпатської обл., де середньозважений показник становить 2,00 мг/кг, найнижчий — Кіровоградської обл. — 0,28 мг/кг. Зберігається тенденція до зниження вмісту рухомих форм цинку в ґрунтах України із півночі на південь — від ґрунтів із низьким вмістом органічної речовини, невеликою ємністю катіонного обміну та значеннями рН<5,5 до ґрунтів із близькою до нейтральної та лужної реакції ґрунтового розчину, високим вмістом органічної речовини і вбирною ємністю. Впродовж трьох останніх турів агрохімічного обстеження стабільне зростання демонструють лише групи ґрунтів із дуже низьким і низьким рівнем забезпечення цинком — від 85,1% у 2006–2010 рр. до 96,0% — у 2016–2020 рр., або на 10,9%.
Посилання
Cakmak, I. (2008). Enrichment of Cereal Grains with Zinc: Agronomic or Genetic Biofortification? Plant and Soil, 302, 1–17. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s11104-007-9466-3.
Broadley, M., Brown, P., Cakmak, I., Rengel, Z., & Zhao, F. (2012). Chapter 7 — Function of nutrients: micronutrients. Marschner’s Mineral Nutrition of Higher Plants, 191–248. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-384905-2.00007-8.
Wessells, K. R., & Brown, K. H. (2012) Estimating the Global Prevalence of Zinc Deficiency: Results Based on Zinc Availability in National Food Supplies and the Prevalence of Stunting. PLOS ONE 7(11), e50568. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0050568.
Prasad, A. S. (2013). Discovery of Human Zinc Deficiency: Its Impact on Human Health and Disease. Advances in nutrition, 4, 176–190. DOI: https://doi.org/10.3945/an.112.003210.
Alloway, B. J. (2008). Zinc in soils and crop nutrition. International Fertilizer Industry Association. Second edition. 139 р. URL: https://www.topsoils.co.nz/wp-content/uploads/2014/09/Zinc-in-Soilsand-Crop-Nutrition-Brian-J.-Alloway.pdf.
Alloway, B. J. (2009). Soil factors associated with zinc deficiency in crops and humans. Environmental Geochemistry and Health, 31, 537–548. DOI: https://doi.org/10.1007/s10653-009-9255-4.
Khokhar, J. S., Broadley, M. R., & Ander, E. L. (2024) Soil zinc surveillance frameworks can inform human nutrition studies: opportunities in India. Frontiers in Soil Science, 4, 1421652. DOI: https://doi.org/10.3389/fsoil.2024.1421652.
Van, H. T., Hoang, V., Luong Thi, Q. N., & Nguyen, V. (2024). Effects of Zn pollution on soil: Pollution sources, impacts and solutions. Results in Surfaces and Interfaces, 17. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rsurfi.2024.100360.
Kabata-Pendias, A. (2010). Trace elements in soils and plants: 4th Edition. Boca Raton. CRC Press. URL: https://doi.org/10.1201/b10158.
Gupta, S., Brazier, A. K. M., & Lowe, N. M. (2020). Zinc deficiency in low- and middle-income countries: prevalence and approaches for mitigation. J. Hum. Nutr. Diet. DOI: https://doi.org/10.1111/jhn.12791.
Khan, S. T., Malik, A., Alwarthan, A., & Shaik, M. R. (2022). The enormity of the zinc deficiency problem and available solutions; an overview. Arabian Journal of Chemistry, 15, 3. DOI: https://doi.org/10.1016/j.arabjc.2021.103668.
Azouzi, R., Charef, A., & Hamzaoui, A. H. (2015). Assessment of effect of pH, temperature and organic matter on zinc mobility in a hydromorphic soil. Environ Earth Sci, 74, 2967–2980. DOI: https://doi.org/10.1007/s12665-015-4328-4.
Baran, A., Wieczorek, J., & Mazurek, R. (2018). Potential ecological risk assessment and predicting zinc accumulation in soils. Environ Geochem Health, 40, 435–450. DOI: https://doi.org/10.1007/s10653-017-9924-7.
Hou, S., Zheng, N., & Tang, L. (2019). Effect of oil pH and organic matter content on heavy metals availability in maize (Zea mays L.) rhizospheric soil of non-ferrous metals smelting area. Environ Monit Assess, 191, 634. DOI: https://doi.org/10.1007/s10661-019-7793-5.
Xu, D., Shen, Z., & Dou, C. (2022). Effects of soil properties on heavy metal bioavailability and accumulation in crop grains under different farmland use patterns. Sci Rep, 12, 9211. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-022-13140-1.
Hu, Z., & Gao, S. (2008). Upper crustal abundances of trace elements: A revision and update. Chemical Geology, 253(3–4), 205–221. URL: https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2008.05.010.
Reimann, C., Fabian, K., Birke, M., Filzmoser, P., Demetriades, A., Négrel, P., ... Sadeghi, M. (2018). GEMAS: Establishing geochemical background and threshold for 53 chemical elements in European agricultural soil. Applied geochemistry, 88, 302–318. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2017.01.021.
De Vos, W., Tarvainen, T., Salminen, R., Reeder, S., De Vivo, B., Demetriades, A., ... Petersell, V. (2006). Geochemical Atlas of Europe: Part 2: Interpretation of geochemical maps, additional tables, figures, maps, and related publications. Espoo: Geological Survey of Finland.
Luo, L., Ma, Y., Zhang, S., & Wei, D. (2009). An inventory of heavy metal inputs to agricultural soils in China. Journal of environmental management, 90, 2524–30. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2009.01.011.
Cicchella, D., Giaccio, L., Dinelli, E., Albanese, S., Lima, A., Zuzolo, D., … De Vivo, B. (2015). GEMAS: Spatial distribution of chemical elements in agricultural and grazing land soil of Italy. Journal of Geochemical Exploration, 154, 129–142. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gexplo.2014.11.009.
Nagajyoti, P. C., Lee, K. D. & Sreekanth, T. V. M. (2010). Heavy metals, occurrence and toxicity for plants: a review. Environ. Chem. Lett., 8, 199–216. DOI: https://doi.org/10.1007/s10311-010-0297-8.
Mertens, J., & Smolders, E. (2013). Zinc. In: B. Alloway (Eds.), Heavy Metals in Soils. Environmental Pollution, 22. Springer, Dordrecht. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-4470-7_17.
Єгорова, Т. М. (2020). Вплив геохімічної спеціалізації гірських порід на екологічні особливості ґрунтів. Агроекологічний журнал, 2, 24–30. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207677.
FAO. 2020. Overview of soil conditions of arable land in Ukraine — Study case for steppe and forest-steppe zones. Budapest. DOI: https://doi.org/10.4060/ca7761en.
Makarenko, N., Bondar, V., Makarenko, V., & Symochko, L. (2021). Zinc deficiency in soils of Ukraine: possible causes and regulatory mechanisms. International Journal of Ecosystems and Ecology Science, 11(4), 857–866. DOI: https://doi.org/10.31407/ijees11.424.
Мірошниченко, М., & Коваленко, С. (2023). Просторово-часова нерівномірність забезпечення ґрунтів рухомими мікроелементами. Вісник аграрної науки, 4(841), 5–14. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202304-01.
Шумигай, І. В., Коніщук, В. В., & Душко, П. М. (2022). Біогеохімічні особливості важких металів агроекосистем Лісостепу України. Агроекологічний журнал, 4, 105–114. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2022.273256.
Козлик, Т. І., Дрозд, Б. Є., Романчук, Л. М., & Менчинський, Ю. С. (2024). Забезпеченість рухомими сполуками мікроелементів орних земель лісостепової зони Житомирської області. Науковий збірник «Охорона ґрунтів». Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Моніторинг ґрунтів. Реалії, виклики, перспективи» (с. 86–89). URL: https://www.iogu.gov.ua/literature/11_10_2024.pdf
Пятковська, І. О., Матвійчук, В. О., Налужний, Р. І., & Сончак, А. А. (2024). Забезпеченість ґрунтів Івано-Франківської області рухомими сполуками цинку. Науковий збірник «Охорона ґрунтів». Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Моніторинг ґрунтів. Реалії, виклики, перспективи» (с. 90 94). URL: https://www.iogu.gov.ua/literature/11_10_2024.pdf.
Зайцев, Ю. О., Грищенко, О. М., Романова, С. А., & Зайцева, І. О. (2022). Вплив бойових дій на вміст валових форм важких металів у ґрунтах Сумського та Охтирського районів Сумської обл. Агроекологічний журнал, 3, 136–149. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2022.266419.
Грищенко, О. М., Паламарчук, Р. П., Циганов, І. В., Сироватко В. О., & Яценко, Ю. М. (2024). Уміст важких металів у донних відкладах осушеного Каховського водосховища. Агроекологічний журнал, 1, 53–65. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2024.299939.
Яцук, І. П., & Балюк, С. А. (Ред.). (2019). Методика проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (2-ге вид.). Київ: Вік-Принт. URL: https://www.iogu.gov.ua/literature/instructions/1.pdf
ДСТУ 4287:2004. Якість ґрунту. Відбирання проб. (2005). [Чинний від 2005–07–01]. Київ: Держспоживстандарт України. 34. ДСТУ 4770.2:2007. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук цинку в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. (2009). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
