Попередження дефляційних процесів у хмеленасадженнях Полісся

Автор(и)

  • О.П. Стецюк Інститут сільського господарства Полісся НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-8872-537X
  • Л.П. Кириченко Інститут сільського господарства Полісся НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-8604-2524
  • В.В. Любченко Інститут сільського господарства Полісся НААН, Україна
  • І.П. Штанько Інститут сільського господарства Полісся НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-7847-0772

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2025.345437

Ключові слова:

хміль, ґрунтозахисна технологія, сидерат, ґрунт, абсорбент Теравет

Анотація

У статті акцентовано увагу на результатах досліджень окремих елементів технологічного процесу вирощування хмелю, які запобігають вітровій ерозії в агроекосистемі хмеленасаджень, а також їх вплив на продуктивність та якість хмелесировини. Методи — польові досліди, лабораторні, метеорологічні дослідження, статистичні методи аналізу. Встановлено, що в агроекосистемі хмелеплантації визначальними параметрами протидефляційної стійкості ґрунту є ступінь покриття міжрядь хмеленасаджень сидеральними культурами в еолово небезпечний період та зволоження ґрунту, яке знижує показники руйнування вітростійких агрегатів до ерозійно небезпечних розмірів — менше 1 мм. У середньому за три роки досліджень імовірно-розрахункові втрати ґрунту на варіантах загальноприйнятої технології за рахунок дефляції досягали 4,76– 4,84 т/га, ґрунтозахисні агротехнології майже на 100% запобігали цим негативним для агроекосистеми хмеленасаджень процесам. Продуктивність шишок хмелю свідчить про те, що традиційна технологія вирощування порівняно з варіантами ґрунтозахисної практично не мала переваги. Якщо врожай шишок за традиційної технології вирощування становив 1,63–1,72 т/га, то ґрунтозахисна технологія вирощування реалізувала себе в межах 1,53–1,67 т/га шишок хмелю. Сидерація міжрядь хмеленасаджень пелюшко-вівсяною сумішкою дала змогу одержати таку саму продуктивність шишок, що і внесення перегною в межах 40 т/га раз на два роки. Якщо порівнювати з абсолютним контролем (варіант без добрив), то ми спостерігаємо значну перевагу з урожайності як традиційної агротехнологій, так і ґрунтозахисної. В середньому за три роки перевагу з накопичення альфа-кислот виявлено на варіантах ґрунтозахисних агротехнологій, порівняно з традиційною приріст був 0,3 абсолютних відсотки. Тому, ефективне функціонування агробіоценозу хмеленасаджень можна забезпечити застосуванням нових еколого-безпечних ґрунтозахисних агроприйомів, які базуються на утриманні міжрядь під сидеральними культурами та внесенням у ґрунт суперабсорбенту вологи Теравет. Агробіологічні способи утримання ґрунту дають можливість зменшити антропогенне навантаження на екосистему хмільника, підтримуючи стабільну продуктивність, а також природний процес ґрунтовідновлення, попереджають дефляційно небезпечні процеси на легких дерново-підзолистих ґрунтах, а за продуктивністю одержаної хмелесировини наближаються до традиційної технології.

Посилання

Jerry, L. Нatfield, Mannava, V. K., & Sivakumar, John H. (2018). Agroclimatology: Linking Agriculture to Climate (Vol. 60). DOI: https://doi.org/10.2134/agronmonogr60.

Elham, Sadat Abrisham (2018). Effects of a super absorbent polymer on soil properties and plant growth for use in land reclamation. Arid Land Research and Management, 32, 4, 407–420. DOI: https://doi.org/10.1080/15324982.2018.1506526.

Fang, Yang (2020). Effects of Super-Absorbent Polymer on Soil Remediation and Crop Growth in Arid and Semi-Arid Areas. Sustainability, 12(18), 1–1.

Li, X. (2014). Effects of super-absorbent polymers on a soil–wheat (Triticum aestivum L.) system in the field. Applied Soil Ecology, 73, 58–63.

Montesano, F. F. (2015). Biodegradable superabsorbent hydrogel increases water retention properties of growing media and plant growth. Agriculture and Agricultural Science Procedia, 4, 451–458.

Malik, S., Chaudhary, K., Malik, A., Punia, H., Sewhag, M., Berkesia, N., … Boora, K. (2023). Superabsorbent Polymers as a Soil Amendment for Increasing Agriculture Production with Reducing Water Losses under Water Stress Condition. Polymers, 15(1), 161. DOI: https://doi.org/10.3390/polym15010161.

Yang, Y., Zhang, S., Wu, J., Gao, C., Lu, D. & Tang, D. W. S. (2022). Effect of long term application of super absorbent polymer on soil structure, soil enzyme activity, photosynthetic characteristics, water and nitrogen use of winter wheat. Front. Plant Sci., 13, 998494. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2022.998494.

Palma, D., Lagos, O., Souto, C., Pérez, A., Quezada, L., Hirzel, J., … Urbano, B. (2024). Evaluation of a Natural Superabsorbent Polymer on Water Retention Capacity in Coarse-Textured Soils. Water, 16(22), 3186. DOI: https://doi.org/10.3390/w16223186.

Huifang, Zheng; Peipei, Mei; Wending, Wang; Yulong, Yin; Haojie, Li; Mengyao, Zheng … Zhenling, Cui (2023). Effects of super absorbent polymer on crop yield, water productivity and soil properties: A global meta-analysis. Agricultural Water Management, 282, 108290. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agwat.2023.108290.

Buchmann, C., Neff, J., Meyer, M., Bundschuh, M., & Steinmetz, Z. (2024). Superabsorbent polymers in soil: The new microplastics? Cambridge Prisms: Plastics, 2, e3. DOI: https://doi.org/10.1017/plc.2024.2.

Новаковській, Л. Я. (Ред). (2015). Довідник із землеустрою. Київ: Аграрна наука.

Тараріко, О. Г., Ільєнко, Т. В., Кучма, Т. Л., & Білоконь, О. А. (2021). Ерозія ґрунтів як чинник опустелювання агроландшафтів України. Агроекологічний журнал, 3, 6–16. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2021.240316.

Borrelli, P. (2017). A New Assessment of Soil Loss Due to Wind Erosion in European Agricultural Soils Using a Quantitative Spatially Distributed Modelling Approach. Land Degradation & Development, 28, 335–344. DOI: https://doi.org/10.1002/ldr.2588.

Borrelli, P. (2016). Towards a pan-European assessment of land susceptibility to wind erosion. Land Degradation & Development, 27(4), 1093–1105. DOI: https://doi.org/10.1002/ldr.2318.

Borrelli, P. (2015). New Insights into the Geography and Modelling of Wind Erosion in the European Agricultural Land. Application of a Spatially Explicit Indicator of Land Susceptibility to Wind Erosion. Sustainability, 7(7), 8823–8836. DOI: https://doi.org/10.3390/su7078823.

Borrelli, P. (2014). Wind erosion susceptibility of European soils. Geoderma, 232, 471–478.

Michael C., Daniway (2019). Wind erosion and dust from US drylands: a review of causes, consequences, and solutions in a changing world. Ecosphere. URL: https://esajournals.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/ecs2.2650.

Vinje, E. Hops. URL: https://www.planetnatural.com/growing-hops/.

Горобець, О. В., & Євпак, І. І. (2017). Тенденції зміни клімату у Житомирській області. Кліматичні зміни та їх наслідки на території Житомирської області: зб. матеріалів ХІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (с. 153–157). Житомир.

Лавровський, А. Б. (1989). Експрес-метод визначення втрати ґрунту та води при ерозійних процесах. Луганськ. Інститут захисту грунтів від ерозії.

Бойко, П. И., & Коваленко, Н. П. (2017). Как правильно выбрать и использовать сидераты. Пропозиція, 1, 104–106.

Стрельченко, В. П. (1999). Особливості програмування агроекосистем Полісся. Вісник аграрної науки, 10, 21–24.

Стрельченко, В. П. (2000). Відтворення гумусу в агроекосистемах Полісся. Вісник аграрної науки, 7, 9–13.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-14

Номер

№ 4 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.