Радіальний приріст сосни звичайної на моренних відкладах Житомирського Полісся
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2018.159233Ключові слова:
радіальний приріст, соснові насадження, моренні відклади, дерново-підзолисті ґрунти, лісорослинні умовиАнотація
Наведено матеріали дослідження радіального приросту сосни звичайної на дернових слабо- та середньопідзолистих зв’язано-піщаних ґрунтах на піщаній морені у різних типах лісорослинних умов. Дослідження проведено у сухих, свіжих, вологих борах і свіжих суборах. Встановлено, що абсолютні значення величин річних кілець дерев зменшуються із збільшенням віку сосни. Виявлено, що найвужчі річні кільця є характерними для насаджень сухих борів, а найширші — для свіжих суборів. За значенням стандартного відхилення визначено, що єдину стійку систему на моренних відкладах у борах створюють пристигаючі насадження, а в суборах — середньовікові. Спостерігається подібність коефіцієнтів варіації, що свідчить про структурну стійкість насаджень у соснових деревостанах різних вікових груп у свіжих борах і суборах.
Посилання
Hordiyenko, M.I., Shlapak, V.P., & Hoychuk, A.F. et al. (2002). Kultury sosny zvychaynoyi v Ukrayini [Pinus silvestris plantations in Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].
Berg, B. (1984). Decomposition of root litter and some factors regulating the process: long-term root litter decomposition in a Scots pine forest. Soil biology and Biochemistry, 16, 6, 609–617 [in English].
Voprosy povysheniya produktyvnosty lesov Zhytomyrshchyny [Issues of increasing productivity of forests of Zhytomyr region] ′67: Nauchno-proyzvodstvennaia konferentsyia (26–27 iiunia 1967 hoda) — Scientific and production conference. Zhytomyr [in Russian].
Mashkovskyy, V.P. (2010). Produktyvnost elovukh kultur po typam lesa [The productivity of spruce by type of forest]. Problemy lesovedeniya y lesovodstva — Problems of forest science and forestry, 70, 357–365 [in Russian].
Dryuchenko, M.M. (1960). Rist i produktyvnist kultur sosny v sukhykh borakh Nyzhnodniprovia [Growth and productivity of crops in pine forests in dry grasslands Lower Dnipro]. Ahrolisomelioratsiiai — Agroforestry, 12, 3–10 [in Ukrainian].
Zabello, K. L., & Tsukunov, Y.A. (1975). Vlyyanye hlubyny zalehaniya morenu na rost nasazhdeniy [The influence of the depth of the moraine on the growth of plantations]. Lesovedenye y lesnoe khozyaystvo — Forestry and forestry, 10, 20–29 [in Russian].
Kopiy, L.I., Kahanyak, Yu.Y., & Mykhaylenko, M.M. (2009). Struktura derevostaniv svizhoho sosnovoho boru Zakhidnoho Polissya [The structure of the freshwater pine forest of the Western Polissya]. Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny — Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine, 19, 7, 7–14 [in Ukrainian].
Lovelyus, N.V., & Hrytsan, Yu.Y. (1998). Lesnue ekosystemu Ukraynu y teplovlahoobespechennos [Forest ecosystems of Ukraine and heat and moisture supply]. St. Petersburg [in Russian].
Vedmid, M.M., & Raspopina, S.P. (2010). Otsinka lisoroslynnoho potentsialu zemel: Metodychnyy posibnyk [Assessment of forest land potential: Methodical manual]. Kyiv: EKO-inform [in Ukrainian].
Polupan, M.I., Solovey, V.B., Kysil, V.I., & Velychko, V.A. (2005). Vyznachnyk ekoloho-henetychnoho statusu ta rodyuchosti gruntiv Ukrayiny [Identifier of the ecological and genetic status and soil fertility of Ukraine]. Kyiv: Kolobih [in Ukrainian].
Kaurychev, Y.S., Panov, N.P., & Rozov, N.N. (1989). Pochvovedenye [Soil science]. Moscva: Ahropromyzdat [in Russian].
Fritts, H.C. (1976). Tree rings and climate. London: Acad. press. [in English].
Cook, E.R., & Kairiukstis, L.A. (Eds.). (1990). Methods of Dendrochronology –Applications in the Environmental Sciences. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers and International Institute for Applied Systems Analysis [in English].
Arefev, S.P. (2001). Otcenka ustoichivosti lesa v dendrokhronologicheskikh riadakh [Estimation of forest sustainability in dendrochronological series]. Problemy vzaimodeistviia cheloveka i prirodnoi sredy [Problems of interaction between man and the natural environment]. Tumen: publish. IPOS SO PAS [in Russian].
Zielski, A., & Krąpiec, M. (2004). Dendrochronologia [Dendrochronology]. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN [in Polish].
Tyshyn, D.V. (2011). Dendroekolohiya (metodu drevesno-koltsevoho analyza) [Dendroecology (methods of tree-ring analysis)]. Kazan: Kazanskyy University [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
