Еколого-генетичні особливості популяції української Антонінсько-Зозулинецької лускатої породи коропа (Cyprinus carpio L.)
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2018.161621Ключові слова:
адаптивність, популяція, Антонінсько-Зозулинецький лускатий короп, генотипАнотація
Наведено основні еколого-генетичні особливості вирощування у внутрішніх водоймах України перспективних популяцій Антонінсько-Зозуленецького лускатої породи коропа. Здійснено морфометричну оцінку племінного матеріалу. Досліджене стадо є однорідним, коефіцієнти мінливості — стабільними, відповідають нормативним показникам української лускатої породи. За результатами аналізу плідників розподіляли на класи, виділяли елітні групи, з яких формували маточний матеріал для виконання робіт з відтворення коропа. Виявлено специфічні особливості генетичної структури породи за розподілом алельних частот за локусами альбуміну, естерази, трансферину. Аналіз генетичної структури засвідчив специфіку розподілу алельних частот і генотиповий склад локусів білкових систем. Аналіз різноманіття генотипів досліджуваних популяцій у розрізі господарств дав можливість виявити специфічні генотипи (за локусом трансферину) та відсутність деяких із теоретично очікуваних, а саме TF АВ, ВВ і DD. Специфічним для лускатих коропів у рибних господарствах були генотипи: «Меджибіж» — TF С1С1, «Стара Синява» — TF С1С2, «Антоніни» — AC1 та AC2. Отримано відмінності за рівнем середньої гетерозиготності, що робить можливим здійснення контролю за рівнем мінливості у генетичній структурі досліджуваних популяцій. Встановлено статистично достовірний надлишок гетерозигот за більшістю локусів, окрім TF і EST у дослідженій групі. Найвищий рівень гетерозиготності у досліджуваних групах коропа спостерігається за локусами ALB (78,8–82,8%) і ME (72,7–82,8%). Отримані дані свідчать, що у коропів рибних господарств «Меджибіж» та «Антоніни» спостерігається оптимальний рівень генетичної гетерогенності (60–71%) порівняно з господарством «Стара Синява», де він є найнижчим (57%). Отримано дані для використання окремих генетико-біохімічних систем з метою диференціації та ведення постійного генетичного моніторингу популяцій лускатих коропів. Доведено перспективність, екобезпечність вирощування коропів в Україні.
Посилання
Tomilenko, V.H. (2001). Henetyka i selektsiya ryb v Ukrayini [Genetics and selection of fish in Ukraine]. Henetyka i selektsiya v Ukrayini na mezhi tysyacholitj — Genetics and breeding in Ukraine at the turn of the millennium, 4, 351–371 [in Ukrainian].
Oleksiyenko, O.O., Hrytsyniak, I.I. (2007). Vnutrishnioporidna struktura ukrainskykh koropiv [Inner-frame structure of Ukrainian carp]. Rybohospodarska nauka Ukrayiny — Fishery science of Ukraine, 1, 21 [in Ukrainian].
Tarasyuk, S.I. Byelikova, O.Yu., Kolisnyk, S.O. (2018). Aktualynisty molekulyarno-henetychnykh doslidzheny v akvakulyturi [Actuality of molecular genetic research in aquaculture]. Problemy ekolohichnoyi biotekhnologiyi — Problems of environmental biotechnology, 1, 12. Retrieved from http://ecobio.nau.edu.ua/index.php/ecobiotech/article/view/12877/17713 [in Ukrainian].
Altukhov, Yu.P. (2001). Heneticheskie protsesy v populiatsiakh: monohrafia [Genetic processes in populations: monograph]. Moskva: Akademkniga [in Russian].
Hrynzhevtskyi, M.V., Sherman, I.M., Hrytsyniak, I.I. et al. (2006). Orhanizatsiya selektsiyno-pleminnoi roboty v rybnytstvi: monografia [Organization of breeding and breeding work in fish culture: monograph]. Kyiv: Rybka moya [in Ukrainian].
Markevych, O.P., Korotkyi, I.I. (1954). Vyznachnyk prisnovodnykh ryb URSR [Identifier of freshwater fish of the Ukrainian SSR]. Kyiv: Radyans’ka shkola [in Ukrainian].
Nahorniuk, T.A., Tushnytsyka, N.Y., Tarasiuk, S.I. (2012). Morphogenetychni osoblyvosti ukrayinsykoyi luskatoyi porody koropa [Morphogenetic features of Ukrainian sparse carp]. Naukovo-tekhnichnyi byuleteny Instytutu biologiyi tvaryn ta Derzhavnogo naukovo-doslidnogo kontrolynogo instytutu vetpreparativ ta kormovykh dobavok — Scientific and technical bulletin of the Institute of Animal Biology and State Scientific and Research Control Institute of Veterinary Drug and Feed Additives, 13, (3/4), 323–327 [in Ukrainian].
Hrytsyniak, I.I., Nahorniuk, T.A., Tarasiuk, S.I. (2008). Henetychna struktura porid i porodnykh hrup koropiv za okremymy henetyko-biokhimichnymy systemamy [Genetic structure of breeds and rock groups of carps by individual genetic-biochemical systems]. Rybohospodars’ka nauka Ukrayiny — Fishery science of Ukraine, 1, 29–35 [in Ukrainian].
Tarasyuk, S.I., Hrytsyniak, I.I. (2013). Molekulyarno-henetychni doslidzhennya v rybnytstvi [Molecular genetic studies in fish culture]. Kyiv: Agrarna nauka [in Ukrainian].
Davis, B.J. (1964). Disc electrophoresis. II. Method and application to human serum proteins. Academy Scientifics, 121, 404–408 [in English].
Harris, H. Hopkinson, D. (1976). Handbook of enzyme electrophoresis in human genetics. Amsterdam: North-Holland Publ. Comp. [in English].
Nei, M.(1972). Genetic distance between populations. Amer. Nature. 106, 4047, 434–436 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
