Ідентифікація потоків азоту у сільському господарстві
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2018.161842Ключові слова:
баланс азоту, ефективність використання азоту (ЕВА), потоки азотуАнотація
Визначено потоки реакційно здатних сполук азоту, що утворюються в процесі виробництва сільськогосподарської продукції. Розглянуто потоки азоту між пулом «сільське господарство» та іншими джерелами викидів (басейнами). Проаналізовано викиди азоту з таких басейнів: сільське господарство; енергетика і паливо; матеріали і продукти промисловості; люди і населені пункти; відходи; атмосфера і гідросфера. Встановлено основні джерела викидів хімічно активного азоту з басейну «сільське господарство. Встановлено вплив азоту на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Розроблено алгоритм визначення балансів азоту для сільського господарства. Алгоритм враховує як реакційно здатний азот, що утворився в басейні, так і отриманий унаслідок обміну з іншими басейнами. Проаналізовано застосування показника ефективності використання поживних речовин, що є узагальненням під час порівняльної оцінки басейнів азоту і потоків азоту. Встановлено доцільність використання показника ефективності використання азоту (ЕВА). Визначено, що рівень ЕВА в тваринництві залежить від комплексу показників: спеціалізації сільськогосподарського підприємства, видів сільськогосподарських культур і категорій тварин. Баланс азоту для певного господарства і ЕВА є показниками для розрахунку навантаження азоту на навколишнє природне середовище і ефективності використання азотних ресурсів відповідно. Динаміка зміни ЕВА в комплексі з іншими агроекологічними показниками може використовуватися для оцінки результативності впровадження на підприємстві заходів із вдосконалення технології для зниження екологічного навантаження.
Посилання
Galloway, J.N., Dentener, F.J., Capone, D.G. et al. (2004). Nitrogen Cycles: Past, Present, and Future. Biogeochemistry, 70, 226. DOI: 10.1007/s10533-004-0370-0 [in English].
Vitousek, P.M. (1997). Human alteration of the global nitrogen cycle: causes and consequences. Issues Ecol, 7, 1–15. Retrieved from https://esajournals.onlinelibrary.wiley.com [in English].
Turner, B.L., Clark, W.C., Kates, R.W. et al. (1990). Nitrogen and Phosphorus. The Earth as Transformed by Human Action: Global and Regional Changes in the Biosphere over the Past 300 Years. UK: Cambridge, 732. www.bookdepository.com. Retrieved from https://www.bookdepository.com [in English].
Todd, R.W., Cole N.A., Clark, R.N. (2008). Ammonia emissions from open lot beef cattle feedyards on the southern high plains. Atmospheric Environment, 42, 28, 19. Retrieved from http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.490.4096&re-p=rep1&type=pdf [in English].
Kakareka, S.V., & Malchihina, A.V. (2016). Ammiak v atmosfernom vozduhe: istochniki postuplenija, urovni soderganija, regulirovanie [Ammonia in ambient air: sources, levels, regulation]. Minsk: Belarusskaja navuka [in Russian].
Moklyachuk, L.I., Zhukorskyi V.P. (2016). Metodychni rekomendatsii zi skorochennia vykydiv amiaku z silskohospodarskykh dzherel [Methodical recommendations for reduction of ammonia emissions from agricultural sources]. Kyiv [in Ukrainian].
Guidance document on national nitrogen budgets (2012). Task Force on Reactive Nitrogen, 12. Retrieved from https://www.unece.org [in English].
Iatsuk, I.P., Mokliachuk, L.I. (2018). Ekolohichni indykatory zelenoho zrostannia silskoho hospodarstva [Environmental indicators of green growth in agriculture]. Kyiv [in Ukrainian].
Rukovodstvo EMEP/EAOS po inventaryzatsyy vybrosov zagriazniaiushchykh veshchestv [EMEP / EEA Manual on Pollutant Emission Inventories]. (2016). European Environment Agency. www.eea.europa.eu. Retrieved from https://www.eea.europa.eu/ru/publications/rukovodstvo-emep-eaos-po-inventarizaciivybrosov-2016 [in Russian].
Igglestona, Kh.S., Buendya, L.K., Myva, K., Nhara, T. & Tanabe, L. (2006). Rukovodiashchye printsipy natsionalnykh inventaryzatsyi parnykovykh hazov MGEIK [IPCC Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories]. (Vols 1–5; Vol. 5). IGES, Japonija [in Russian].
Aneja, V.P., Chauhan, J.P, Walke, J. (2000). Characterization of atmospheric ammonia emissions from swine waste storage and treatment lagoons. agupubs.onlinelibrary.wiley.com. Retrieved from https://agupubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1029/2000JD900066 [in English].
Molochna promyslovist. Vyrobnytstvo moloka ta kyslomolochnykh produktiv [Dairy industry. Production of milk and dairy products]. (2003). DSTU 2212:2003 from 26th Decemder 2003. Kyiv: Tekhnolohichnyi instytut moloka ta m’iasa UAAN [in Ukrainian].
Assessment of sources and solutions to reduce nitrogen air pollution / Helsinki Commission (2005). Baltic Marine Environment Protection Commission 26th. www.unece.org. Retrieved from https://www.unece.org [in English].
Guidance document for preventing and abating ammonia emissions from agricultural sources (2014). Economic and Social Council Distr. www.unece.org/fileadmin. Retrieved from https://www.unece.org/fileadmin/DAM/env/documents/2012/EB/ECE_EB.AIR_120_ENG.pdf [in English].
Rotz, С.А. (2004). Management to reduce nitrogen losses in animal production. Journal of Animal Science, 82, 119–137. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15471791 [in English].
Sommer, S.G., Hutchings, N.J (2001). Ammonia emission from field applied manure and its reduction — invited paper. European Journal of Agronomy, 15, 4–15. Retrieved from http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.457.7652&rep-=rep1&type=pdf [in English].
Framework Code for Good Agricultural Practice for Reducing Ammonia Emissions (2015). environmental-policy. Retrieved from http://www.unece.org/environmental-policy/conventions/envlrtapwelcome/publications.html [in English].
Mosier, A.R, Syers, J.K., Freney, J.R. (2004). Agriculture and the Nitrogen Cycle. Assessing the Impacts of Fertilizer Use on Food Production and the Environment. www.researchgate.net. Retrieved from https://www.researchgate.net [in English].
Menzi, H., Oenema, O., Burtun, C. (2010). Impacts of intensive livestock production and manure management on the environment. In Livestock in a changing landscape: Drivers, Consequences and Responses. www.researchgate.net. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/254837595_Impacts_of_intensive_livestock_production_and_manure_management_on_the_environment_Chapter_9 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
