Вплив абіотичних чинників середовища на функціональне здоров’я жінок різних вікових груп
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207675Ключові слова:
середовище, чинник, здоров’я, гомеостаз, вегетативний балансАнотація
Визначено вплив абіотичних чинників середовища на функціональне здоров’я жінок різних вікових груп. З’ясовано, що основним регуляторним механізмом живого організму, який забезпечує гомеостаз, є вегетативна нервова система. За зміни внутрішнього і зовнішнього середовища за допомогою вегетативно-гуморальних механізмів відбувається регуляція функціональних (фізіологічних і патологічних) коливальних процесів у основних системах органів, визначаючи ступінь пристосувальної реакції організму до впливу цих чинників. Дослідження стану вегетативної нервової системи людини є першочерговим завданням в умовах пристосування фізіологічних і функціональних систем організму до умов життєдіяльності, в т.ч. за дії на організм патологічних чинників. Відомо, що оцінка функціонування вегетативної нервової системи може бути фізіологічним маркером виявлення механізмів індивідуальної мінливості і реагування на чинники середовища. Викладено результати досліджень впливу деяких абіотичних чинників, а саме фаз Місяця, на вегетативний баланс організму людини, співвідношення активності симпатичної нервової системи до парасимпатичної нервової системи та на функціональне здоров’я жінок різних вікових груп. Встановлено, що вплив такого абіотичного чинника, як зміна фаз Місяця на організм призводить до достовірних змін функціональної активності і гомеостазу організму. Показники фаз місячної активності функціональних систем, дублюючи лінію норми, мають однакову спрямованість, вони відрізняються амплітудою, формують вікові особливості тонусу вегетативної нервової системи та стану функціонального здоров’я у жінок різних вікових груп.
Посилання
Foster, R.G., & Roenneberg, T. (2008). Human responses to the geophysical daily, annual and lunar cycles. Curr Biol., 18 (17), 784–794. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cub.2008.07.003 [in English].
Chakraborty, U. (2020). Effects of different phases of the lunar month on living organisms. Biological Rhythm Research, 51 (2), 254–282. DOI: https://doi.org/10.1080/09291016.2018.1526502 [in English].
Shakhnenko, V.I. (2008). Vplyv Misiatsia na psykhichnyi stan, fizychnu sylu ta rozumovu pratsezdatnist ditei i pidlitkiv [Influence of the Moon on the mental state, physical strength and mental capacity of children and adolescents]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N. Karazina. Ser.: Valeolohiia: suchasnist i maibutnie — Bulletin of Kharkiv National University. VN Karazina. Ser.: Valeology: present and future, 818 (5), 112–248 [in Ukrainian].
Nakhodkin, S.S., Goncharov, N.P., Katsiya, G.V., & Barashkov, N.A. (2014). Analiz lunafaznoy zavisimosti osnovnykh gormonov endokrinnoy sistemy cheloveka. [Analysis of the lunar phase dependence of the main hormones of the human endocrine system]. Vestnik Severo-vostochnogo federalnogo universiteta — Vestnik of North-Eastern Federal University, 11 (2), 29–35 [in Russian].
Oleynikova, O.M. et al. (2015). Melatonin i epilepsiya: analiz vliyaniya geomagnitnykh faktorov. [Melatonin and epilepsy: analysis of the influence of geomagnetic factors] Epilepsiya i paroksizmalnye sostoyaniya — Epilepsy and paroxysmal conditions, 4, 29–34. DOI: https://doi.org/10.17749/2077-8333.2015.7.4.029-034 [in Russian].
Raible, F., Takekata, H., & Tessmar-Raible, K. (2017). An Overview of Monthly Rhythms and Clocks. Frontiers in Neurology, 8, 189, 1–14. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2017.00189 [in English].
Yousfi, N. et al. (2020). Does the moon cycle affect the physical endurance, balance, reaction-time, mood state and well-being in trained athletes? J Sports Med Phys Fitness, 60 (1), 125–131. DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.19.09940-7 [in English].
Jänig W. (2008). Integrative Action of the Autonomic Nervous System. Neurobiology of Homeostasis. Cambridge University Press [in English].
Parashar, R., Amir, M., Pakhare A., & Rathi, P. (2016). Age Related Changes in Autonomic Functions. Journal of Clinical and Diagnostic Research, 10 (3), 11–13. DOI: https://doi.org/10.7860/JCDR/2016/16889.7497 [in English].
Makats, V.H., Nahaichuk, V.I., Makats, Ye.F., & Yermishev, O.V. (2017). Nevidoma kytaiska holkoterapiia (problemy vehetatyvnoho patohenezu) [Chinese acupuncture (problems of vegetative pathogenesis) is unknown]. (Vol. IV). Vinnytsia: Nilan-LTD [in Ukrainian].
Makatsa V.H. (Ed.), Yermishev, O.V., Petruk, R.V., Ovchynnykova, Yu.Iu., & Kostiuk, V.V. (2017). Funktsionalne zdorovia ditei yak ekolohichnyi bioindykator Ukrainy [Functional health of children as an environmental bioindicator of Ukraine]. NilanLTD [in Ukrainian].
Gerasimov, A.V., Kostyuchenko, V.P., Solovieva, A.S., & Olovnikov, A.M. (2014). Pineal Gland as an Endocrine Gravitational Lunasensor: Manifestation of Moon-Phase Dependent Morphological Changes in Mice. Biochemistry (Moscow), 79 (10), 1069–1074. DOI: https://doi.org/10.1134/S0006297914100083 [in English].
Yermishev, O.V., & Mudrak, O.V. (2019). Environmental and comparison analysis of functional health of men of different age groups in radiation contaminated and conditionally pure regions Ukrainе. Bioresursy i pryrodokorystuvannya — Bioresources and nature management, 11, 5–6, 112–128. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/bio2019.05.012 [in English].
Derevyanko, Y.A. (1990). Integralnaya otsenka rabotosposobnosti pri umstvennom i fizicheskom trude. Metodicheskie rekomendatsii. [Integral assessment of mental and physical performance. Methodical recommendations]. Moskva: Ekonomika [in Russian].
Chakraborty, U. (2014). Effects of different phases of the lunar month on humans. Biological Rhythm Research, 45 (3), 383–396. DOI: https://doi.org/10.1080/09291016.2013.830508 [in English].
Zimecki, M. (2006). The lunar cycle: effects on human and animal behavior and physiology. Postepy Hig Med Dosw. (online), 60, 1–7 [in English].
Näyhä, S. (2019). Lunar cycle in homicides: a populationbased time series study in Finland. BMJ Open, 9:e022759. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen2018-022759 [in English].
Yermishev, O.V. (2019). Peculiarities of functionalvegetative homeostasis of preschool-age females (first childhood). Biologija, 65 (1), 56–65. DOI: https://doi.org/10.6001/biologija.v65i1.3987 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
