Вeктopи подолання трансформацій eкoлoгo-eкoнoмiчнoї тa соціальної бeзпeки сталого розвитку нa ocнoвi модернізації
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207676Ключові слова:
екологія, глобалізація, коеволюція, індекс екологічної ефективності, рециклінг, компонент безпеки життяАнотація
Представлено вектори подолання трансформацій еколого-економічної та соціальної безпеки на основі модернізації. Модернізація сектора безпеки — важлива складова комплексної модернізації України. У суспільно-політичному й соціально-економічному розвитку країни сектор безпеки виконує важливу життєву функцію — продукує одне з основних суспільних благ, а саме — безпеку, використовуючи для цього людські, матеріальні та фінансові ресурси країни. Наведений індекс міжнародного екологічного виміру EPI (Environmental Performance Index) і його індикатори визначають здатність тієї чи іншої країни захищати своє навколишнє природне середовище як у теперішньому часі, так і у довготерміновій перспективі, зважаючи на стан національної екологічної системи, можливість протидії екологічним впливам і зниження залежності людей від екологічних проявів, соціальних та інституціональних можливостей країни відповідати на екологічні виклики, спроможності глобального контролю над екологічним станом тощо. Визначено, що компонента безпеки життя — це інтегрована оцінка, яка враховує сумарний вплив сукупності глобальних загроз на сталий розвиток країн світу. У сучасних умовах складовою стратегії соціоприродного розвитку є екологічна модернізація. Кінцевою метою цього процесу є гармонізація всього комплексу відносин у соціально-екологічній системі, її стійкий, збалансований розвиток, що дасть змогу у підсумку уникнути глобальної екологічної катастрофи й забезпечити процес коеволюції людини, суспільства й природи. Одним з основних чинників низької ефективності сектора екобезпеки України є його недостатнє фінансування і низьке матеріально-технічне забезпечення, а це — основні складові процесу технологічної модернізації. Проте реформування сектора безпеки залежить не тільки від збільшення фінансування. Модернізація екологічної безпеки передбачає свідомо організований процес і соціальну практику, що в сукупності сприяють поліпшенню стану навколишнього природного середовища та здоров’я людини й реалізуються через конкретні соціальні інститути та їх взаємодію.
Посилання
Izhnin, I.I. (2015). Transformatsiia systemy mizhnarodnoi bezpeky na pochatku ХХІ stolittia: novi zahrozy [Transformation of the international security system at the beginning of the XXI century: new threats]. Visnyk Lvivskoho universytetu — Bulletin of Lviv University, 3, 44–49 [in Ukrainian].
Global peace index. (n.d.). URL: http://fsi.fundforpeace.org/ [in English].
Сorruption Perception Index. (n.d.). URL: http://www.transparency.org/cpi2015 [in English].
Verner, I. (Ed.). (2019). Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2018 rik [State statistics service of Ukraine for 2018]. Kyiv: Zhytomyr TOV «BUKDRUK» [in Ukrainian].
Pilot Trend Environmental Performance Index (Trend EPI). (n.d.). URL: http://epi.yale.edu/epi [in English].
Hlobalnyi analiz yakosti ta bezpeky zhyttia liudei [Global analysis of quality and safety of human life]. (n.d.). URL: http://wdc.org.ua/en/node/186288 [in Ukrainian].
Durdynets, V.V. (2001). Teroryzm — zahroza suspilstvu [Terrorism is a threat to society]. Nadzvychaina sytuatsiia — Emergency situation, 9, 29–31 [in Ukrainian].
Bokhan, A.V. (2009). Mizhnarodna ekolohichna bezpeka: suchasni vymiry ta pryntsypy realizatsii [International environmental security: modern dimensions and principles of implementation]. Efektyvna ekonomika: elektron. versiia zhur. — Electronic journal «Effective Economy», 3. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=42 [in Ukrainian].
Stepanenko, A.V., Obykhod, H.O. & Omelchenko, A.A. (Eds.). (2016). Ekolohichna modernizatsiia v systemi pryrodno-tekhnohennoi ta ekolohichnoi bezpeky [Ecological modernization in the system of naturaltechnogenic and ecological safety]. Kyiv: DU IEPSR NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Bondar, O.I., Mashkov, O.A. & Shchukin, O.M. (2013). Systemnyi pidkhid do syntezu upravlinskykh rishen z metoiu modernizatsii systemy pryrodokorystuvannia Ukrainy [A systematic approach to the synthesis of management decisions in order to modernize the system of nature management in Ukraine]. Ekolohichni nauky: naukovo-praktychnyi zhurnal — Scientific and practical journal «Environmental Sciences», 3, 5–26 [in Ukrainian].
Deshura, O. Pidvyshchennia roli rehioniv u vypusku vysokotekhnolohichnoi ta innovatsiinoi produktsii: mizhnarodnyi dosvid [Increasing the role of regions in the production of high-tech and innovative products: international experience]. Vektory ekonomiky — Vectors of Economy. URL: http://vektor.cn.ua/index.php?option [in Ukrainian].
Nastasenko, O.H., Bondar, O.I. & Mashkov, O.A. (2014). Systemnyi pidkhid shchodo likvidatsii zahroz ekolohichnoi katastrofy u zoni antyterorystychnoi operatsii [A systematic approach to eliminating the threat of environmental catastrophe in the area of the anti-terrorist operation]. Ekolohichni nauky — Environmental Sciences, 2. URL: http://ecoj.dea.gov.ua [in Ukrainian].
Obikhod, Ann, Omelchenko, Alla. (2018). Donbas as an ecological disaster area: technogenic challenges and threats. Journal of Geography, Politics and Society, 8 (1), 41–43 [in English].
Mykytenko, V.V. (2018). Formy ta zasoby orhanizatsii prostorovoho upravlinnia pryrodno-resursnymy aktyvamy v Ukraini [Forms and means of organization of spatial management of natural resource assets in Ukraine]. Ekonomika pryrodokorystuvannia i stalyi rozvytok — Economics of nature management and sustainable development, 3, 4 (22–23), 87–94 [in Ukrainian].
Obykhod, H.O. (2019). Ekolohichna bezpeka staloho rozvytku [Environmental security of sustainable development]. Kyiv: DU «Instytut ekonomiky pryrodokorystuvannia ta staloho rozvytku NAANU» [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
