Еколого-економічна ефективність сидерації у сівозміні на зрошуваних землях Півдня України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207681Ключові слова:
гумус, продуктивність, сівозміна, спосіб та система основного обробітку ґрунтуАнотація
У сучасних умовах проблема відновлення та збереження родючості ґрунту є актуальною і потребує розроблення та вжиття спеціальних ґрунтозахисних заходів з науково обґрунтованими технологіями. Висвітлено результати експериментальних досліджень змін гумусного стану ґрунту під впливом використання на добриво післяжнивної сидеральної культури. Дослідження проводили впродовж 2015–2019 рр. на зрошуваних землях Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААН, у зоні дії Каховської зрошувальної системи, за чотирипільної зерно-просапної сівозміни з послідовним чергуванням культур: соя, пшениця озима + гірчиця (післяжнивно на сидерат), кукурудза на зерно, ячмінь озимий + гірчиця (післяжнивно на сидерат). У сівозміні досліджували чотири системи основного обробітку: диференційовану (контроль), за якої впродовж ротації сівозміни застосовуються різні способи та глибина основного обробітку; безполицеву чизельну різноглибинну; безполицеву дискову одноглибинну мілку (12–14 см) та нульову на фоні чотирьох органо-мінеральних систем удобрення з різними дозами мінеральних добрив, застосуванням на добриво післяжнивної сидеральної культури та всієї побічної продукції сільськогосподарських культур сівозміни. На основі експериментальних досліджень встановлено, що найвищу продуктивність короткоротаційної сівозміни на рівні 7,77 та 8,09 т/га зернових одиниць і приріст гумусу — 1,25 і 1,33 т/га забезпечили технології вирощування сільськогосподарських культур, які базувалися на органо-мінеральній системі удобрення з внесенням мінеральних добрив у дозі N120Р40 (у розрахунку на 1 га сівозмінної площі), використанням на сидерат гірчиці ярої в післяжнивних посівах та всієї побічної продукції сільськогосподарських культур на фоні диференційованої та різноглибинної безполицевої системи основного обробітку ґрунту із сумарною екологоекономічною ефективністю — 61,50 та 64,63 тис. грн/га відповідно.
Посилання
Hamaiunova, V.V., Fіlіpiev, І.D. & Sydiakіna, O.V. (2005). Suchasnyi stan ta problemy rodiuchostі hruntіv pіvdennoho rehіonu Ukrainy [The current state and problems of soil fertility in the southern region of Ukraine]. Tavriiskyi naukovyi visnyk — Tavrian Scientific Bulletin, 40, 130–135 [in Ukrainian].
Saiko, V.F. (2016). Vybranі naukovі pratsі [Selected Scientific Papers]. Kyiv: Agrarna nauka [in Ukrainian].
Maliienko A.M. et al. (2008). Metodychni rekomendatsii i prohrama doslidzhen z obrobitku gruntu [Methodical recommendations and research program on tillage]. Chabany [in Ukrainian].
Saiko, V.F., & Maliienko, A.M. (2007). Systemy obrobitku hruntu v Ukraini [The systems of soil tillage in Ukraine]. Kyiv: EKMO [in Ukrainian].
Petrychenko, V.F., Bezuhlyi, M.D., Zhuk, V.M. & Іvashchenko, O.O. (2012). Nova stratehіia virobnitstva zernovikh ta olіinykh kultur v Ukrainі [A New Strategy for Grain and Oilseed Production in Ukraine]. Kyiv: Agrarna nauka [in Ukrainian].
Islam, R. & Reeder, R. (2014). No-till and conservation agriculture in the United States: An example from the David Brandt farm, Carroll, Ohio. Science Direct, 31–35 [in English].
Prymak, І.D. et al. (2007). Resursozberіhaiuchі tekhnolohii mekhanіchnoho obrobіtku hruntu v suchasnomu zemlerobstvі Ukrainy [Resource-saving technologies of mechanical tillage in modern agriculture of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].
Krovetto, Karlos K. (2007). NO-TILL. Vzaimosviaz mezhdu No-Till, rastitelnymi ostatkami, pitaniiem rastenii i pochvy [NO-TILL. The relationship between No-Till, plant residues, plant nutrition, and soil]. Dnepropetrovsk [in Russian].
Kosolap, M.P. & Krotіnov, O.P. (2011). Systema zemlerobstva No-till [No-till farming system]. Kyiv: Logos [in Ukrainian].
Hamaiunova, V.V. & Іsakova, H.M. (2005). Zastosuvannia dobryv v umovakh obmezhenoho resursnoho zabezpechennia ta yikh rol v vіdtvorennі rodiuchostі zroshuvanykh hruntіv [Fertilizer application under conditions of scarce resource provision and its role in reproducing the fertility of irrigated soils]. Ekolohiia: problemy adaptyvno landshaftnoho zemlerobstva [Ecology: problems of adaptive landscape farming] (pp. 25–30). Zhytomyr: Derzhavnyi ahroekolohіchnyi unіversytet [in Ukrainian].
Poliovyi, V.M. (2007). Optymіzatsіya system udobrennia v suchasnomu zemlerobstvі [Fertilizer systems optimization in modern agriculture]. Rіvne: Volynskі oberehy [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
