Вплив добрив на ботанічний склад різностиглих злакових трав в умовах Прикарпаття
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207686Ключові слова:
грястиця збірна, пажитниця багаторічна, стоколос безостий, очеретянка звичайна, удобрення, висота рослин, щільність травостоюАнотація
Досліджено особливості формування злакових агрофітоценозів за вирощування на дерново-підзолистому ґрунті Прикарпаття залежно від мінеральних добрив. Встановлено, що всі види кореневищних злаків були більш довговічними порівняно з нещільнокущовими, і тому вони є придатними для тривалого користування в одновидових посівах, а також обов’язковими компонентами для травосумішей тривалого користування. Аналіз стійкості за роками користування висіяних видів у одновидових посівах багаторічних злакових трав за часткою висіяної культури в урожаї засвідчив, що всі сім видів злакових трав (грястиця збірна, костриця східна, пажитниця багаторічна, стоколос безостий, костриця червона, очеретянка звичайна, тимофіївка лучна) у перші три роки добре утримувалися в травостоях. У середньому за 2011–2013 рр. частка висіяної культури варіювала у межах 73–91%. Щорічне внесення мінеральних добрив у дозі N90Р60К60 збільшувало частку висіяної культури в агроценозі грястиці збірної в середньому на 5%, пажитниці багаторічної — на 4, стоколосу безостого — на 9, очеретянки звичайної — на 7%. На третьому році користування порівняно з першим роком на безазотних фонах лінійний ріст у всіх видів зменшився від 34–103 до 28–93 см, або на 6–16 см. За внесення N90 на фоні Р60К60 зі старінням рослин за цей самий період їх лінійний ріст, як і продуктивність цих ценозів, був стабільним і мало змінювався за роками користування. Найбільше пагонів висіяної культури було у варіанті з кострицею червоною — у межах 2443–2608 од./м2 , а найменше — з тимофіївкою лучною (1451–1507 од./м2 ). Кількість пагонів висіяної культури в одновидових агроценозах інших злакових трав мала проміжне значення порівняно зі вказаними вище видами. Серед нещільнокущових видів винятком була пажитниця багаторічна, кількість пагонів якої на третьому році культивування порівняно з першим роком зменшилась від 1944–2090 до 1526–1606 од./м2 , або в 1,3 раза, що зумовлено її біологічною особливістю, а саме меншою стійкістю в екстремальних несприятливих погодних умовах.
Посилання
Kovtun, K.P. & Veklenko, Yu.A. (2006). Vplyv bakterialnykh preparativ na yakist kormu bobovozlakovykh travosumishok [Influence of bacterial preparations on feed quality of legume-cereal grass mixtures]. Kormy i kormovyrobnytstvo — Feed and feed production, 58, 39–44 [in Ukrainian].
Kurhak, V.H. (2010). Luchni ahrofitotsenozy [Meadow agrophytocenoses]. Kyiv: DIA [in Ukrainian].
Mashchak, Ya.L. et al. (2010). Botanichnyi sklad travostoiu zalezhno vid obrobitkiv gruntu i udobrennia [Botanical composition of grasses depending on tillage and fertilize]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo — Foothill and mountain agriculture and animal husbandry, 52 (1), 70–78 [in Ukrainian].
Moisiienko, V.V. (2011). Naukove obgruntuvannia shliakhiv pidvyshchennia kormovoi produktyvnosti ta dovholittia bahatorichnykh travostoiv [Scientific substantiation of ways to increase forage productivity and longevity of perennial grasses]. Visnyk ZhNAEU — Bulletin of Zhytomyr National Agroecological University, 1 (1), 35–57 [in Ukrainian].
Kuksin, M.V. (1973). Stvorennia i ratsionalne vykorystannia kulturnykh pasovyshch. [Creation and rational use of cultivated pastures]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].
Yarmoliuk M.T. (2013). Ahroekobiolohichni osnovy stvorennia ta vykorystannia luchnykh fitotsenoziv [Agroecobiological bases of creation and use of meadow phytocenoses]. Lviv: Spolom [in Ukrainian].
Veklenko, Yu. & Vorobel, M. (2010). Kormovyrobnytstvo v Slovachchyni ta Ukraini adaptyvnyi period — vid intensyfikatsii do ekolohizatsii [Feed production in Slovakia and Ukraine is an adaptive period — from intensification to greening]. Kormy i kormovyrobnytstvo — Feed and feed production, 67, 143–150 [in Ukrainian].
Kurhak, V.H. & Voloshyn, V.M. (2017). Pidvyshchennia efektyvnosti vykorystannia bahatorichnykh bobovykh trav na lukakh Ukrainy [Improving the efficiency of perennial legumes in the meadows of Ukraine]. Posibnyk ukrainskoho khliboroba «Biolohizatsiia zemlerobstva» : nauk.-prakt. zbirnyk — Handbook of Ukrainian farmers «Biologization of agriculture»: scientific-practical collection, 1, 288–291 [in Ukrainian].
Babych, A.O. (1994). Metodyka provedennia doslidiv po kormovyrobnytstvu [Methods of conducting experiments on feed production]. Vinnytsia [in Ukrainian].
Dospekhov, B.A. (1985). Metodyka polevoho opyta (s osnovamy statystycheskoy obrabotky rezultatov yssledovanyy) [Field experiment methodology (with the basics of statistical processing of research results)]. Moskva: Ahropromyzdat [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
