Ефективність вирощування хмелю (Humulus L.) без обрізування головних кореневищ

Автор(и)

  • Олександр Богданович Остроменський Інститут сільського господарства Полісся НААН, Україна https://orcid.org/0000-0003-3191-3497
  • Олександр Петрович Стецюк Інститут сільського господарства Полісся НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-8872-537X
  • Микола Георгійович Михайлов ТОВ «Хміль України», Україна https://orcid.org/0000-0002-1183-0814
  • Леся Петрівна Кириченко Інститут сільського господарства Полісся НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-8604-2524
  • Іван Михайлович Панченко ТОВ «Вертокиївка хміль», Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2021.227253

Анотація

Обрізування головних кореневищ у технологічному процесі вирощування хмелю є од- нією з найбільш енергоємних агротехнічних операцій. Виконувати її потрібно у стислі терміни під час весняних робіт. Мета досліджень полягає у виявленні ефективності впливу вирощування хмелю без обрізування головних кореневищ у різні строки розвитку пагінців підземної частини рослини у весняний період на формування врожаю, якість шишок і скорочення витрат ручної праці та коштів. Методика досліджень — польові досліди, лабораторні дослідження, статистичні методи аналізу. Результати проведе- них наукових досліджень свідчать про можливість вирощування хмелю без обрізування головних кореневищ в умовах Північного Лісостепу та Полісся України. Встановлено, що найвищий відсоток (86,9–88,5%) обламаних паростків, який забезпечує приріст урожаю +0,9 ц/га, або +4,3% порівняно з традиційною технологією, спостерігався на варіантах із необрізаними кореневищами у весняний період до виходу їх на поверхню ґрунту завдовжки 3–5 см. На варіантах із необрізаними кореневищами за наявності вічок на підземній частині рослин і паростків, які вийшли на поверхню ґрунту, відсоток обламаних становив 20,0–26,5%, недобір урожаю сягав 1,0–1,8 ц/га, або на 4,8–8,6% менше, ніж на контролі. Вміст альфа-кислот у шишках хмелю в розрізі варіантів був практично однаковим і становив 5,1–6,0%. Розрахунок економічної ефективності показав, що вирощування хмелю без обрізування головних кореневищ дає можливість скоротити строки проведення цієї операції, зменшити затрати ручної праці до 170 люд.-год. та отримати чистий прибуток на 1 га хмільників у межах 6,4 тис. грн, не знижуючи при цьому урожайність шишок і якість. Вирощувати хміль без обрізування головних кореневищ економічно вигідно порівняно з традиційною технологією.

Посилання

Ryzhuk, S.M., Ratoshniuk, T.M. & Shtanko, I.P. (2020). Typovi resursozberihaiuchi tekhnolohichni proekty vyroshchuvannia khmeliu v zoni Polissia ta Lisostepu Ukrainy [Typical resource-saving technological projects of hop growing in the Polissya and Forest-Steppe zone of Ukraine]. Zhytomyr [in Ukrainian].

Ryzhuk, S.M., Sukhoraba, V.P. & Nadtochii, P.P. (2019). Suchasne khmeliarstvo v Ukraini ta shliakhy pidvyshchennia yoho efektyvnosti [Modern hop growing in Ukraine and ways to increase its efficiency]. Ahropromyslove vyrobnytstvo Polissya: zbirnyk naukovykh prats’ — Agroindustrial production of Polissya: a collection of scientific works, 12, 73–82 [in Ukrainian].

Ryzhuk, S.M., Ratoshniuk, T.M. & Ratoshniuk, V.I. (2018). Kontseptualni zasady udoskonalennia rynkovoho rehuliuvannia rozvytku vitchyznianoi haluzi khmeliarstva [Conceptual principles of improving market regulation of the domestic hop industry]. Zhytomyr [in Ukrainian].

Ryzhuk, S.M., Sukhoraba, V.P. & Nadtochii, P.P. (2019). Stan haluzi khmeliarstva v Ukraini ta mozhlyvosti pidvyshchennia yii efektyvnosti u suchasnykh umovakh [The state of the hop industry in Ukraine and the possibility of increasing its efficiency in modern conditions]. Naukovi horyzonty — Scientific horizons, 7 (80), 29–40 [in Ukrainian].

Ratoshniuk, T.M. (2018). Otsinka suchasnoho stanu haluzi khmeliarstva Ukrainy [Assessment of the current state of the hop industry of Ukraine]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Seriya: Ekonomichni nauky — Bulletin of Khmelnytsky National University. Series: Economic Sciences, 6, 1(264), 60–66 [in Ukrainian].

Titova, E.L. (1980). Vliyanie srokov obrezki gdavny’kh korenevishh na rost khmelya i formirovanie listovoj poverkhnosti [Effect of pruning timing gdavnyh korenevisch hop growth and formation of leaf surface]. Khmelevodstvo: nauchny’j sbornik — Hop growing: scientific collection, 2, 12–17 [in Russian].

Shabranskij, A.S. & Ostromenskij, O.B. (1991). Vivchennya mozhlivosti obrizuvannya golovnih korenevish hmelyu himichnim sposobom [Study of the possibility of pruning the main rhizomes of hops by chemical means]. Hmelyarstvo: naukovij zbirnik — Hop growing: a scientific collection, 13, 54–57 [in Ukrainian].

Shabranskij, A.S. (1992). Vivchennya periodichnogo obrizuvannya golovnih korenevish hmelyu [Study of periodic pruning of the main rhizomes of hops]. Hmelyarstvo: naukovij zbirnik — Hop growing: a scientific collection, 14, 33–36 [in Ukrainian].

Kostina, E.S. & Prochaeva, V.P. (1964). Khmelevodstvo [Hop-growing]. Moskva: Kolos [in Russian].

Vinogradov, V.N. (1977). Khmelevodstvo [Hop-growing]. Gor’kij [in Russian].

Aleksandrov, N.A., Kry’lova, M.I. & Ivanov, V.I. (1989). Praktikum po khmelevodstvu [Hops Workshop]. Moskva: Agropromizdat [in Russian].

Ostromenskij, O.B., Shabranskij, A.S. & Shulyar, V.M. (1996). Khmelyarstvo Ukrayiny: naukovi rozrobky z ahrotekhniky [Hop growing in Ukraine: scientific developments in agricultural technology], 16–20 [in Ukrainian].

Grenchik, M. & Bulla, Ya. (1969). Tsennyye nauchnyye issledovaniya po obrezke khmelya [Valuable hops pruning research]. Zhurnal «Chmelarstvi», 1, 15 [in Russian].

Godovanyj, A.A. (1994). Intensivnaya tekhnologiya vozdelyvaniya khmelya: nauch. metod. rekomendtsii [Intensive hop cultivation technology: scientific. method. recommendations]. Kiev: «Urozhaj» [in Russian].

Probst, C. et al. (2016). Hop powdery mildew control through alteration of spring pruning practices [іn English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-06

Номер

№ 1 (2021)

Розділ

АГРОНОМІЯ

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.