Екологічна оцінка запасу мертвої деревини у грабово-дубових лісових насадженнях природного заповідника «Медобори»
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2021.252954Ключові слова:
деревний детрит, сухостій, лежача відмерла деревина, лісова екосистема, запас, клас деструкції, збереження біорізноманіттяАнотація
Досліджено запаси грубого деревного детриту у 139-річному грабово-дубовому лісовому насадженні природного походження на території природного заповідника «Медобори». Вивчення мертвої деревини проводилось на пробній площі (0,24 га) методом суцільного обліку. Установлено, що запас деревного детриту в лісовій екосистемі становить 108,8 м3∙га–1 та складається з лежачої мертвої деревини (32,1%) й сухостою (67,9%). Основна частина запасу мертвої деревини утворена двома деревними видами — дубом звичайним (Quercus robur L.) (49,1%) і в’язом шорстким (Ulmus glabra Huds.) (48,4%). Загалом деревний детрит характеризується I–V класами деструкції, водночас значну перевагу має детрит II класу розкладання (40,9%), дещо менші частки має детрит I (27,8%), III (18,6%) і IV (11,1%) класів розкладання. Частка детриту останнього (V) класу деструкції є незначною (1,6%). Сухостійна мертва деревина має запас 73,9 м3∙га–1 й утворена цілими та зламаними сухостійними деревами. За породним складом значну перевагу має дуб звичайний (65,4%), значно меншу частку має в’яз шорсткий (33,7%), а частки граба звичайного (Carpinus betulus L.) та липи дрібнолистої є незначними (Tilia cordata Mill.) (менші 1,0%). У загальному запасі сухостою значно переважає деревина II класу деструкції (43,6 м3∙га–1, 59,0%), порівнюючи з I класом (30,3 м3∙га–1, 41,0%). Лежача мертва деревина має запас 35,0 м3∙га–1 та утворена цілими поваленими деревами, фрагментами повалених дерев (стовбурів) і грубими гіл- ками. За породним складом переважає деревний детрит в’яза шорсткого (27,8 м3∙га–1, 79,7%), значно менше деревини дуба звичайного (5,1 м3∙га–1, 14,6%) ще менше гра- ба звичайного (2,0 м3∙га–1, 5,7%). Лежача мертва деревина представлена чотирма класами деструкції (II–V). За запасом абсолютну перевагу має III клас деструкції (20,2 м3∙га–1, 57,9%), значно менше детриту II класу (12,1 м3∙га–1, 34,7%), а частки інших класів є незначними. Переважання сухостою у загальному запасі мертвої деревини, а також домінування детриту I і II класів деструкції пояснюється порівняно нетривалим періодом абсолютної заповідності, впродовж якого лісова екосистема розвивалася без господарського втручання, а також впливом лісогосподарської діяльності (вибіркових санітарних рубок та ліквідації захаращеності) у минулому
Посилання
Harmon, M.E. et al. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Advances in ecological Research, 15, 133–302. DOI: https://doi.org/10.1016/S0065-2504(03)34002-4 [in English].
Stevens, V. (1997). The ecological role of coarse woody debris: an overview of the ecological importance of CWD in B.C. forests. Res. Br., B.C. Min. For., Victoria, B.C., Work [in English].
Jonsell, M., Weslien, J. & Ehnstrom, B. (1998). Substrate requirements of red-listed saproxylic invertebrates in Sweden. Biodiversity and Conservation, 7, 749–764. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1008888319031 [in English].
Humphrey, J.W. et al. (2004). Deadwood as an indicator of biodiversity in European forests: from theory to operational guidance. EFI-Proceedings, 51, 193–206 [in English].
Müller, J. & Bütler, R. (2010). A review of habitat thresholds for dead wood: A baseline for management recommendations in European forests. European Journal of Forest Research, 129, 981–992. DOI: https://doi.org/10.1007/s10342-010-0400-5 [in English].
Priadko, O.I. et al. (2019). Do bioriznomanittia dubovo-yasenevykh lisiv dolyny r. Vita ta yoho roli u rozkladanni vidmerloi derevyny na terytorii NPP «Holosiivskyi» [Concerning biodiversity of oak-ash forests in Vita River valley and its role in decomposition of dead wood in «Holosiivskyi» NNP]. Funktsionuvannya pryrodookhoronnykh terytoriy v suchasnykh umovakh: materialy mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi z nahody 30-richchya natsional’noho pryrodnoho parku «Synevyr» [Functioning of protected areas in modern conditions: materials of the international scientific-practical conference on the occasion of the 30th anniversary of the Synevyr National Nature Park]. (pp. 77–82) [in Ukrainian].
Stokland, J.N., Tomter, S.M. & Soderberg, U. (2004). Development of Dead Wood Indicators for Biodiversity Monitoring: Experiences from Scandinavia. EFI Proceedings, 51, 207–226 [in English].
Lakyda, P.I., Bilous, A.M., Vasylyshyn, R.D. & Makarchuk, I.Ya. (2012). Bioproduktyvnist ta enerhetychnyi potentsial miakolystianykh derevostaniv Ukrainskoho Polissia [Bioproductivity and energy potential of softwood stands of Ukrainian Polissya]. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP V.M. Havryshenko [in Ukrainian].
Pasternak, V.P. (2011). Bioproduktyvnist lisiv pivnichnoho skhodu Ukrainy v konteksti zmin klimatu [Bioproductivity of forests of northeastern Ukraine in the context of climate change]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine. (2021). Polozhennia pro pryrodnyi zapovidnyk «Medobory» [Regulations on Medobory Nature Reserve]. URL: http://www.medobory-reserve.te.ua/home/reserve-information/medobory-reserve.te.ua [in Ukrainian].
Konishchuk, V.V. & Khodyn, O.B. (2019). Ekosozolohichne znachennia pryrodnoho zapovidnyka «Medobory» [Ecosociological significance of the Medobory Nature Reserve]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 15–23. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2019.163240 [in Ukrainian].
Chornobrov, O.Yu. et al. (2020). Ekolohichna otsinka zapasu mertvoi derevyny u pryrodnykh lystianykh lisakh dolyny r. Vity u natsionalnomu pryrodnomu parku «Holosiivskyi» [Ecological assessment of dead wood volume in natural deciduous forests in Vita river valley in Holosiivskyi National Nature Park]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 45–54. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207680 [in Ukrainian].
Chornobrov, O.Iu., Shevchyk, V.L. & Solomakha, I.V. (2021). Kilkisni ta yakisni pokaznyky hruboho detrytu u lisakh z dominuvanniam Carpinus betulus L. Kanivskoho pryrodnoho zapovidnyka [Quantitative and qualitative attributes of dead wood in dominated by Carpinus betulus L. forests in Kaniv Nature Reserve]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 42–53. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2021.227238 [in Ukrainian].
Chornobrov, O.Yu. (2021). Osoblyvosti formuvannia zapasiv hruboho derevnoho detrytu u svizhykh sudibrovakh urochyshcha «Zmiini ostrovy» Kanivskoho pryrodnoho zapovidnyka [Features of coarse woody debris volume formation in fresh sudibrova conditions in Zmiiini islands tract of Kaniv Nature Reserve]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced natue using, 1, 102–112. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2021.231886 [in Ukrainian].
Chornobrov, O., Tymochko, I. & Bezrodnova, O. (2021). Volume of woody detritus in fresh maplelinden dibrova in Slobozhanskyi National Nature Park. Balanced natue using, 2, 88–97. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2021.237995 [in English].
Furdychko, O.I., Chornobrov, O.Yu., Solomakha, I.V. & Tymochko, I.Ya. (2021). Otsiniuvannia zapasiv hruboho derevnoho detrytu u lisovykh ekosystemakh natsionalnoho pryrodnoho parku «Slobozhanskyi» [Estimation of coarse woody debris stocks in forest ecosystems of Slobozhansky National Nature Park]. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrainy. Seriia: Biolohiia, biotekhnolohiia, ekolohiia — Scientific reports of NULES of Ukraine. Series: Biology, biotechnology, ecology, 1 (89). DOI: https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.01.003 [in Ukrainian].
Savytska, A.H. (2014). Vidmerla derevyna yak substrat dlia rozvytku mokhopodibnykh lisovykh uhrupovan [Dead Wood as a Substrate for Mosses in Forest Communities]. Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny — Scientific Bulletin of UNFU, 25 (9), 172–177 [in Ukrainian].
Chumak, M. (2016). Saproksylobiontni tverdokryli (Coleoptera, Insecta) i mertva derevyna v bukovomu pralisi Uholskoho masyvu Karpatskoho biosfernoho zapovidnyka [Saproxylic beetles (Coleoptera, Insecta) and Dead Wood in Beech Virgin Forests Uholka Massif Carpathian Biosphere Reserve]. Naukovyy visnyk Skhidnoyevropeys’koho natsional’noho universytetu imeni Lesi Ukrayinky. Seriia: Biolohichni nauky — Scientific Bulletin of the Lesia Ukrainka East European National University. Series: Biological sciences, 12, 93–108. DOI: https://doi.org/10.29038/26174723-2016-337-12-93-98 [in Ukrainian].
Rudenko, L.G. (Ed.). (2008). Nacional’nyj atlas Ukrai’ny [National atlas of Ukraine]. Kyiv: DNVP «Kartografija» [in Ukrainian].
Oficiinyi sait pryrodnoho zapovidnyka «Medobory» [Official site of the Medobory Nature Reserve]. URL: http://www.medobory-reserve.te.ua [in Ukrainian].
Ukrainian National Forestry University (2016). Zvit pro naukovo-doslidnu robotu «Otsinka stanu y rozrobka zakhodiv shchodo zberezhennia ta vidtvorennia lisostaniv zapovidnyka u vidpovidnosti z vymohamy polozhennia pro Proekt orhanizatsii terytorii PZ «Medobory» ta okhorony yoho pryrodnykh kompleksiv. HD 08.09-26-15» (zakliuchnyi) [Report on research work «Assessment of the state and development of measures for the preservation and reproduction of forest stands in accordance with the requirements of the Regulations on the Project for the territory organization of «Medobory» Nature Reserve and protection of its natural complexes. GD 08.09-26-15» (final)]. Lviv [in Ukrainian].
Ploshchі probnі lіsovporyadnі. Metod zakladannya [Forest inventory sample plots. Establishing method]. (2006). SOU 02.02-37-476:2006 from 1st May 2007. Kyiv: Min-vo ahrarnoi polityky Ukrainy [in Ukrainian].
Bilous, A.M. (2014). Metodyka doslidzhennia mortmasy lisiv [Methodology of the research mortmass of forest]. Bioresursy i pryrodokorystuvannia — Biological Resources and Nature Management, 6, 3–4, 134–145 [in Ukrainian].
Kashpor, S.M. & Strochynskyi, A.A. (Eds.). (2013). Lisotaksatsiinyi dovidnyk [Forest taxation handbook]. Kyiv [in Ukrainian].
Yarotskiy, V.Yu., Pasternak, V.P. & Nazarenko, V.V. (2019). Deadwood in the oak forests of the Left Bank Forest-steppe of Ukraine. Folia Forestalia Polonica, 61 (4), 247–254. DOI: https://doi.org/10.2478/ffp-2019-0024 [in English].
Rahman, M., Frank, G., Ruprecht, H. & Vacik, H. (2008). Structure of coarse woody debris in LangeLeitn Natural Forest Reserve, Austria. Journal of forest science, 54 (4), 161–169. DOI: https://doi.org/10.17221/3102-JFS [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
