Нектароносні та пилконосні рослини у лісових насадженнях середнього Лісостепового Придніпров’я
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2022.257124Ключові слова:
Середнє Придніпров’я, Лісостеп України, медоносні рослини, деревні та чагарникові видиАнотація
Для забезпечення бджолярської галузі медоносними угіддями доволі важливим є наявність значного різноманіття природних та культивованих сировинних рослин у певному регіоні. В цьому відношенні перспективними медозборами є штучні та природні лісові насадження, які широко поширені на території Середнього Лісостепового Придніпров’я, за рахунок значної участі широкого спектра медоносних рослин. Нами насамперед, проаналізовано участь нектароносних та пилконосних рослин зі списку деревних і чагарникових видів лісових насаджень цієї території. З цією метою було використано матеріали лісовпорядкування, загальна площа лісових насаджень цієї території сягає 251341,3 га, з яких 245209,7 га (97,56%) займають нектароносні та пилконосні рослини. Так, із видового складу лісотвірних порід, який нараховує 54 види деревних та чагарникових медоносних рослин, основними сировинними видами є Robinia pseudoacacia (26406,0 га, 10,51%) та Tilia cordata (1868,8 га, 0,74%). Вони забезпечують основний продуктивний медозбір із природних медоносів. Окрім того, в насадженнях виявлена участь інших видів (Pinus sylvestris (116592,9 га, 46,39%), Quercus robur (60049,7 га, 23,89%), Fraxinus excelsior (7835,5 га, 3,12%) та ін.), які можуть бути джерелами медозбору незначних кількостей нектару та пилку. Лісові насадження з наявними видами деревних, чагарникових і трав’янистих видів рослин є різного ступеня цінності як сировинні угіддя для бджільництва. Внаслідок аналізу сировинної цінності лісових угідь за типами лісу в екологічних умовах Середнього Лісостепового Придніпров’я із 62 типів лісу, поширених на дослідженій території, виявлено 8 найбільш цінних угідь. До них належать свіжі грабова (32871,8 га, 13,08%) та кленово-липова (15144,4 га, 6,03%) діброви, грабова судіброва (9334,3 га, 3,71%), сухі кленово-липова (12810,9 га, 5,10%) та грабова (3585,2 га, 1,43%) діброви, свіжий (2056,4 га, 0,82%) та вологий (1410,4 га, 0,56%) липово-дубово-сосновий сугруди, волога кленово-липова діброва (714,8 га, 0,28%). Наведений блок деревних та чагарникових видів лісових екосистем є перспективним джерелом нектару та пилку.
Посилання
Dniprovskyi ekolohichnyi korydor [Dnipro River Ecological Corridor]. (2008). Kyiv: Wetlands International Black Sea Programme [in Ukrainian].
Pohrebniak, P.S. (1955). Osnovy lesnoy tipologii [Fundamentals of forest typology]. Kyiv: Izd-vo AN USSR [in Russian].
Shamray, A.Ye. & Lakida, P.I. (2012). Typolohichna struktura sosnovykh lisiv Cherkaskoho boru [Typological structure of pine forests in Cherkasy pine forest]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Seriia: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo — Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine. Series: Forestry and ornamental horticulture, 171 (3), 248–251 [in Ukrainian].
Bala, О.P. (2016). Typolohichna kharakterystyka tverdolystianykh derevostaniv Ukrainy [Typological characteristic of hardwood stands of Ukraine].
Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Seriia: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo — Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine. Series: Forestry and ornamental horticulture, 238, 9–17 [in Ukrainian].
Rumiantsev, M.H. (2020). Strukturno-funktsionalnyi rozpodil dubovykh nasadzhen Livoberezhnoho Lisostepu [The structural and functional distribution of oak stands of Left-bank Forest-steppe zone]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 30 (1), 49–54. DOI: https://doi.org/10.36930/40300108 [in Ukrainian].
Solomakha, I. & Chornobrov, O. (2021). Ekolohotypolohichna otsinka lisovoi roslynnosti Serednoho Prydniprovia (Lisostep Ukrainy) [Ecological and typological assessment of forest vegetation of the Middle Dnieper (Forest-steppe of Ukraine)]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 7–18. DOI: https://doi.org/10.33730/2077–4893.2.2021.234448 [in Ukrainian].
Bodnarchuk, L.I. et al. (2011). Atlas medonosnykh roslyn Ukrainy [Atlas of honey plants of Ukraine]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].
Solomakha, V.А., Senchylo, O.О. & Postoenko, V.O. (2020). Osoblyvosti stvorennia reiestru nektarota pylkonosnykh roslyn yak skladovoho elementa kadastru medonosnykh resursiv Ukrainy [Aspects of creation of the nectariferous and pollen plants registry as a constituent element of the cadastre of meliferous resources of Ukraine]. Bdzhilnytstvo Ukrainy — Beekeeping of Ukraine, 1 (4), 62–67 [in Ukrainian].
Tymochko, I. (2021). Osoblyvosti rozpodilu nektaronosnykh ta pylkonosnykh roslyn u lisovykh nasadzhenniakh Pivnichno-Skhidnoho Lisostepu Ukrainy [Peculiarities of distribution of nectaronous and pollonous plants in forest plantations of the North-Eastern Forest-Steppe of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 31–36. DOI: https://doi.org/10.33730/2077–4893.4.2021.252953 [in Ukrainian].
Ostapenko, B.F. & Tkach, V.P. (2002). Lisova typolohiia [Forest typology]. Kharkiv: Vyd-vo Kharkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu im. V.V. Dokuchaieva [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
